Географія врожаїв. Південний Степ на зрошенні

Аграрна Україна надзвичайно різноманітна: коли фермери Херсонщини страждають від нестачі вологи, фермери Волині клянуть дощі.

Але знаючи особливості погоди та клімату, не завжди враховують їх при виборі насіння чи побудові системи захисту.

Спільно з компанією Du.

Pont Pioneer, що увійшла до складу Corteva Agriscience™, Сільськогосподарського підрозділу Dow.

Pont Agravery.

com продовжує проект “Географія врожаїв”, в якому ми будемо говорити про особливості регіональної агрономії.

Наразі ми розглянемо нюанси роботи в Південному Степу на зрошенні.

Основним лімітуючим фактором у Південному Степу є волога.

Її недостаток значно обмежує врожайність усіх культур.

Виходом для сільгоспвиробників цієї зони є зрошення, яке дозволяє нівелювати основний фактор недоотримання врожаю.

Для вирощування на зрошенні потрібно обирати гібриди із високим потенціалом врожайності та гарною стійкістю до хвороб та вовчка соняшникового, аби окупити затрати на воду та високі норми внесення добрив.

Південний Степ займає частину територій Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей.

Клімат Південного Степу помірно-континентальний, із порівняно м’якою зимою та жарким тривалим літом.

За даними відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру, середня температура повітря становить 9,0 - 11,0 °С.

Зима триває в середньому 60-90 днів – з кінця листопада − початку грудня до кінця лютого, коли середньої добової температури стає вище нуля та починається весна.

Середня кількість опадів за рік становить від 400 до 500 мм.

У посушливі роки - 230-260 мм.

Близько 70% від річної кількості опадів випадає у теплий період року.

Перші осінні заморозки спостерігаються у другій-третій декаді жовтня, останні весняні – у першій-другій декаді квітня.

Загалом сніг лежить від 20 до 65 днів, його середня висота становить 3–9 см, а максимальна досягає 21–55 см.

В останні десятиріччя досить часто зими без сталого снігового покриву або взагалі безсніжні.

Середня глибина промерзання ґрунту - від 11 см до 31 см.

■ Тетяна Адаменко, керівник відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру.

Вегетаційний період у зоні Південного Степу (із середніми добовими температурами повітря 5 °С і вище) триває 220-245 днів, починається в середньому в другій декаді березня і закінчується у першій декаді листопада.

Сума позитивних температур повітря вище 5°С за цей період змінюється від 3370 − 3770 °С на півночі Південного Степу до 3810 − 3955 °С на півдні.

Період активної вегетації с.-г.

культур (із середніми добовими температурами повітря 10 °С і вище) триває 176-198 днів, змінюючись в окремі роки від 160 до 220 днів, починається 9-18 квітня і закінчується 9-25 жовтня.

Найбільш небезпечним явищем для виробництва с.-г.

продукції в Південному Степу є посухи, які мають значну.

повторюваність і бувають атмосферні, ґрунтові та комплексні (атмосферно-ґрунтові).

Сувора атмосферна посуха, яка часто поєднується із ґрунтовою у період активної вегетації с.-г.

культур, має ймовірність 90% на більшій частині території Південного Степу.

Кількість днів із суховіями за теплий період (квітень-жовтень) становить 20-33 (в прибережній зоні 3-11) дні.

Серед інших несприятливих для с.-г.

культур явищ погоди у вегетаційний період характерними для даного регіону є град, дуже сильний дощ, зливи, сильний вітер та пилові бурі.

Відносна вологість повітря у теплий період року (квітень–жовтень) по областях Південного Степу коливається від 60% влітку до 80% весною та восени, а кількість днів із відносною вологістю повітря 30% та менше (суховійні явища) за цей період становить в середньому 29-38 днів.

Узимку зазвичай відлиги, кількість днів з якими за період грудень-лютий коливається від 40 до 69.

Відлиги, які тривають більше ніж 5 днів поспіль, порушують зимовий спокій озимини, що призводить до зниження морозостійкості рослин.

Як працюють агрономи у зоні Південного Степу.

■ Володимир Семенченко, ТОВ АФ «Ім.

Шевченка», Херсонська область, Генічеський район, село Догмарівка.

Площа: 9000 гектарів.

Вирощує зернові, томати, соняшник, кукурудзу та сою.

З весни запаси вологи були достатніми для проведення посіву і отримання нормальних всходів.

Весною останні дощі пройшли в кінці березня - на початку квітня.

Після цього настав період посухи.

Продуктивних дощів не було аж до 29 червня.

У той день пройшов не просто дощ, а здійнявся ураган, який пошкодив культури, поклав кукурудзу та соняшник, позривало дахи на будівлях.

З 29 червня рясні дощі йшли протягом двох тижнів.

Після чого встановився майже бездощовий період із невеликими опадами у 10-12 мм із інтервалами 7-10 днів.

В нас 350 гектарів кукурудзи на зрошенні.

Без зрошення ми кукурудзу не вирощуємо.

Усі площі ми засіваємо гібридами компанії Pioneer.

Виключенням є 25 гектарів, засіяного гібридом іншої компанії для порівняння врожайності та вологовіддачі.

Але через ураган у цьому році коректні порівняння робити недоцільно.

В цьому році ми посіяли гібриди П9175, П9241 та ПР37И12.

Під передпосівну культивацію ми вносимо 500 кілограмів аміачної селітри, потім у підживлення вносимо ще 200 кілограмів аміачної селітри.

По листу ми нічого не вносимо.

У миинулому році ми отримали врожайність на рівні 11 тонн з гектару.

У 2016 році ми отримали дещо кращий врожай, 11,8 тонн з гектару.

Тобто в середньому на зрошенні ми отримаємо 11-12 тонн з гектару.

Якщо розбирати по гібридам, то ранні дають врожайність на.

рівні 11-11,4 тонни з гектару.

Пізні гібриди можуть дати до 12,5 тонн.

У цьому році у зв'язку з ураганом очікуємо на дещо менші результати, десь на рівні 9,5 тонн з гектару.

Там де кукурудзу лише трохи похилило врожайність не впала, 110-120 центнерів з гектару, а от там де сильно пошкодило - 70-80 центнерів.

Там качан виповнився лише на 3/4.

На зрошення за сезон під кукурудзу ми витрачаємо в середньому 4 тисячі кубометрів води на гектар.

У вологі роки звичайно використання води падає до 3 тисяч кубометрів на гектар.

Із шкідників у нас розвивалась совка цього року.

Вона заходила ще до викидання волоті і пошкоджувала її.

Але не було такого масового розвитку у період цвітіння.

Проводили інсектицидну обробку і зняли цю проблему.

По хворобам фунгіцидами не працювали.

Вистачило протруйника.

Із бур'янами у нас зазвичай проблем також немає, єдине, що у цьому році через ураган поклало кукурудзу і з'явились відкриті ділянки поля де почали активно розвиватись бур'яни.

Ми вирощуємо 320-350 гектарів соняшнику на зрошенні та 1500 гектарів без зрошення.

Соняшник на зрошенні дає втричі більшу врожайність у порівнянні із богарними умовами.

У нас ще радянські проекти системи зрошення, тоді будували під перетяжні фрегати, один на дві позиції.

Зараз в нас умови змінились і ми використовуємо один фрегат на одну позицію.

Зараз насосні станції у дуже жаркий рік не можуть забезпечити достатню кількість води.

Через це вимушені вирощувати на зрошенні ті культури, які потребують меншого використання води в другій половині вегетації.

На соняшник ми використовуємо за сезон від 2 до 2,5 тисяч кубометрів води на гектар.

Вирощуємо під зрошенням тільки гібриди Pioneer П64ЛЕ25 та П64ЛЕ99.

З них 100-120 гектарів займає П64ЛЕ99, а решту площ ми засіваємо гібридом П64ЛЕ25.

Разом із посівом вносимо 100-110 кілограмів нітроамофоски або 50-70 кілограмів амофосу.

У підживлення вносимо 100-150 кілограмів селітри, в залежності від розвитку культури.

Якщо прохолодно і соняшник відстає у розвитку то даємо більшу кількість поживних речовин.

По листу підживлення не проводимо.

Робимо одну фунгіцидну обробку перед цвітінням.

Звісно, сказать, що соняшник дозрів і на ньому немає прояву хвороб - не можу.

Такого не може бути, але це не критично і на врожайність майже не впливає.

Із вовчком соняшниковим на зрошенні також проблем особливих немає.

Ми вирощуємо стійкі до гербіцидів гібриди і таким чином вирішуємо проблему як вовчка так і бур'янів.

По врожайності соняшнику ще рано щось казати, ми комбайном ще не проходили.

Та і ураган йому також дався в знаки.

Якщо спочатку візуально соняшник виглядав краще кукурудзи, то із формуванням корзинки він не витримав напруги і почав падати корзинкою до землі.

Дещо поггіршило ситуацію і саме зрошення.

Фрегат проходить, дещо підмочує корінь і рослина лягає.

А відмовитись від поливу у фазу наливу зерна також не можна.

Тому прогнозувати врожайність цього року я не берусь.

У минулому році 37-38 центнерів дав П64ЛЕ25 та 42-47 центнери показав П64ЛЕ99.

■ Олександр Пушний, ТОВ «Світанок», Херсонська область, Менський район, село Покровське.

Площа: 7900 гектарів.

Вирощує озиму пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу, сою та кормові культури.

В таких умовах, які склались цією весною нам довелось робити по два кола фрегатами, інакше ми б взагалі не отримали всходів.

А це доволі затратно і в якийсь момент потрібно задіювати одночасно усі фрегати і насосні станції не справляються.

У нас у квітні були такі дні, коли температура підіймалась до 28 °С.

Це забагато для цього періоду.

Дощів не було довгий час, пшениця майже не розкустилась.

В результаті врожайність пшениці склала лише 40-45 центнерів з гектару, тоді як у минулому році ми отримали 60 центнерів.

На зрошенні врожайність пшениці цього року було на рівні 75-80 центнерів.

В серпні пройшли дощі і під посів озимих вологи вистачає.

За сезон у нас випало до 150 міліметрів вологи.

Були місця, де випадало 120-130 міліметрів, а на частину полів випало до 170 міліметрів вологи.

У прошлому році опадів було приблизно стільки ж, але вони випадали переважно весною, тоді як осінню опадів не було.

У 2012 році був випадок, два поля соняшнику, на відстані 2,5 кілометри.

Над одним пройшов дощ, над іншим ні.

Різниця більш ніж у двадцять разів.

Там 1,5 центнери, а там 33 центнери.

Теж саме і з ячменем.

Поля на відстані 1 кілометр, один передискували, бо косить нема чого, а інший дав 22 центнери.

І тут діло не в добривах.

Я вам навіть більше скажу, якщо на багорі внести добрива, то культура швидше згорить, от і все.

Кукурудзи під зрошенням у нас у цьому році займає 429 гектарів.

Минулого року ми отримали приблизно 104 центнери врожайності з гектару.

Цього року ми вже почали підкошувати дуже ранній гібрид, то він наразі показує врожайність на рівні 95 центнерів з гектару.

Але це лише 12 гектарів.

А в середньому думаю буде порядка 100 центнерів з гектару.

Може дещо більше, але наврядче.

Сходи дуже нерівномірні були, був сильний вітер, частина посівів повалилася.

Ми вирощуємо здебільшого гібриди Pioneer, вони в нас цього року займають 400 гектарів.

Висіваємо гібриди П37И12, П9175, П0216 та П9911.

Ми сіємо гібриди із різним ФАО, аби була можливість нормально зібрати усю кукурудзу.

Якби в нас було більше необхідної техніки, то може ми б і сіяли більше пізніх гібридів, але поки такої можливості немає.

Також у цих гібридів різна вологовіддача.

Під кукурудзу ми вносимо з осіні, або іноді весною 400 кілограмів карбаміду (N: 170-180).

У фазы 5-6 листочкыв вносимо ще центнер сеытри.

Запас фосфору у наших грунтах знаходиться на рівні вище середнього, а на деяких полях навіть високий рівень забезпечення.

Тому під кукурузу вносимо 15-20 кілограмів фосфору по діючій речовині.

Калію вносимо десь 24 кілограми по діючій речовині.

По листу робимо підживлення фосфором та цинком та міддю.

Цього року в нас була сильна проблема із совкою.

Але нічого, врятувалися.

Звісно, що на 100% навіть найсучаснішими інсектицидами не спасешся.

Максимум 80% можна знищити.

Ми навіть зараз знаходимо маленких личинок совки, тільки відроджених.

Із хворобами проблем не було.

Працюємо трьохкомпонентним фунгіцидом і все нормально.

Із бур'янами були складнощі через нерівномірність сходів.

На полі є рослини у фазі двох листків, а є вже у фазі семи листків.

Тому довелось приспособлюватись.

Тому іноді лобода в посіві зустрічається, але це не критично.

Ми стільки добрив дали, що вистачило і на кукурузу і на бур'яни.

Всього ми вирощуемо 763 гектари соняшнику, із них 313 гектарів на зрошенні.

Ось нещодавно зібрали невелику кількість соняшнику на зрошенні, то показав врожайність 43 центнери з гектару, тоді як без зрошення дав лише 15.

На зрошенні вирощуємо гібрид Pioneer П64ЛЕ99.

Цього року він займає 128 гектарів.

У 2016 році він дав 44 центнери з гектару, а у минулому 42,5 центнери з гектару.

У цьому році ми його ще не збирали, але я думаю 39-40 центнерів він дасть врожайності.

Під соняшник ми вносимо 100 кілограмів сульфату амонію в основне внесення та 100 кілограмів карбаміду у підживлення.

При посіві також намагаємось дати фосфор та калій.

По листу вносимо комплекс мікроелементів, даємо бор та сірку.

Робимо одну фунгіцидну обробку карбендазимом, або за потреби трьохкомпонентним препаратом.

Із вовчком проблем на зрошенні майже немає.

У нас вирощується на цих полях багато культур -ровокаторів, таких як люцерна, соя та сорго.

А на багарі ми намагаємось витримувати 8-9 років сівозміни.

Тому якщо там десь поодинокі уражені рослини і будуть, то це не проблема.

Зазвичай ми не вносимо на соняшник трибенурон-метил, хоч і вирощуємо стійкий соняшник.

Беремо такі гібриди про всяк випадок, аби не було потім проблем.Із бур'янами проблем також у нас немає, хіба-що березка трохи дошкуляє на богарі.

Поради Du.

Pont Pioneer.

■ Григорій Колісниченко, регіональний менеджер із агрономічної підтримки по Південно-Західному напрямку.

Для вирощування на зрошенні найкраще підходять гібриди кукурудзи П9911 із ФАО 440 та П0216 із ФАО 480.

Це зубовидні гібриди із лінійки AQUAmax.

Ці гібриди дуже добре використовують наявну вологу та зрошувальну воду.

В США проводились досліди і було доведено, що гібриди AQUAmax на 20% краще використовують вологу.

Ця особливість гібридів стала ще більш актуальною через здорожчання води та електроенергії.

Таке ефективне використання вологи зумовлене кращим розвитком кореневої системи цих гібридів.

Також за рахунок менших продихів та устиць зменшується коефіціент випаровування.

Також дуже важливим є те, що у цих гібридів максимально синхронізований вихід волоті і рилець.

Природою передбачений відставання жіночих від чоловічих суцвіть аби запилення відбувалось із іншими рослинами.

Це зроблено для того, аби кукурудза не самозапилювалась, що може призвести до виродження.

Але враховуючи те, що це гібриди, то їм немає потреби у запиленні від інших рослин.

Рильця виходять за декілька днів після волоті і відбувається гарне запилення.

В результаті чого, усі зерна виповнені і немає щуплого зерна.

Також для того, аби кукурудза гарно розвиваалась поле потрібно очистити від бур'янів.

Це потрібно робити не раніше третього листка, адже лише після третього листка кукурудза переходить на живлення вторинною кореневою системою.

І не бажано проводити обприскування гербіцидами після п'ятого листка.

Якщо обробити пізніше, то у початку буде зменьшена кількість рядів, які кукурудза починає закладати у фазу семи листків.

Доволі важливим є забезпечення кукурудзи азотом.

Потрібно дати рослині не менше 20 кілограмів азоту по діючій речовині на кожну заплановану тонну врожаю.

Також ми рекомендуємо давати рослині від п'яти до семи кілограмів фосфору та калію по діючій речовині на кожну тонну врожаю.

Це мається на увазі доступний для рослини азот, фосфор та калій.

Тому потрібно провести аналіз грунту, зрозуміти, які є запаси, який рН, чи є антагоністи та сінергісти та від цього відштовхуватись при плануванні системи удобрення.

З мезоелементів дуже важливою є сірка.

Для єфективного засвоєння азоту потрібно на кожні 100 кілограмів діючої речовини азоту внести 10 кілограмів діючої речовини сірки.

Дуже важливим для кукурудзи є забезпечення цинком, але його потрібно вносити не пізніше восьмого листка.

Якщо ми з дев'ятого по дванадцятий листок внесемо цинк, гумати, або щось окрім інсектицидів, то це призведе до втрати врожаю.

Може виникнути проблема з кількістю зерен в ряду.

З десятого листку до виходу волоті не бажано використовувати фунгіциди, особливо із прилипачами.

Може виникнути бочкуватість початків.

Важливо також на зрошенні дотримуватись системи поливу.

Найбільший полив повинен бути за дві неділі до цвітіння та через півтори-дві неділі після цвітіння.

Окрім того, ми рекомендуємо поливати кукурудзу до моменту утворення чорної точки.

Це потрібно для того.

щоб після фази воскової стиглості гарантовано відбувся налив зерна.