Справа проти мера Черкас: Чи отримає Тимошенко політичні бали

На прес-конференції він зазначив, що написав заяву, аби уникнути звинувачень у впливі на слідство.

Мер також підкреслив, що не буде вносити заставу, яку визначив йому суд, оскільки таких коштів у нього немає.

Мер додав, що вважає усі звинувачення на свою адресу політично мотивованими, основне завдання яких – "сфальшувати вибори навесні 2019 року".

Він заявляє, що готовий пройти до кінця весь судовий шлях аж до звернення у Європейський суд з прав людини і не має наміру виїздити за кордон чи ховатися.

8 жовтня обласна прокуратура повідомила меру Черкас про підозру у зловживанні владою: у липні 2017 року Бондаренко підписав і направив до суду лист про відкликання апеляції за позовом Черкаської міськради до приватного підприємства, яке займається будівництвом.

Підприємство не виконало умови договору оренди, через що Черкаська міськрада хотіла у суді стягнути з фірми заборгованість.

Та на підставі листа Бондаренка суд залишив скаргу міськради без розгляду.

У прокуратурі стверджують, що через дії мера бюджет Черкас недоотримав понад 447 тис.

грн доходів.

А 4 жовтня Анатолію Бондаренку повідомили про підозру в створенні штучних перешкод роботі депутатів Черкаської міськради.

Дії міського голови кваліфіковані за ч.

1 ст.

351 (перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради) Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає штраф від 170 до 1700 грн, арешт строком до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років.

22 серпня Бондаренко провів "таємну" сесію Черкаської міськради за участі частини депутатів у музеї Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі.

Опозиційні депутати, громадськість і журналісти дізналися про проведення засідання вже постфактум.

За даними місцевих ЗМІ, депутати отримали інформацію про місце і час проведення сесії через 37 хвилин після її початку.

Відео засідання позачергової сесії міської ради мер згодом виклав на своїй сторінці у Фейсбук.

Сесія тривала близько 30 хвилин, протягом яких лояльні меру депутати ухвалили серйозні рішення, зокрема, розподілили понад 200 млн грн з міського бюджету.

Черкаський окружний адмінсуд виконання цих рішень призупинив.

Прихильники мера стверджують, що ця ухвала може призвести до зриву вирішення важливих для міста питань.

Останнє перед "таємною" сесією засідання Черкаської міськради пройшло 18 червня.

Після цього депутати два місяці вимагали від мера скликати сесію.

Попередньо сесію було заплановано на 23 серпня.

Та міський голова скликав позачергову – на Чернечій горі.

Символічно, але тепер у Бондаренка - купа проблем.

Слід сказати, що "традиції" політичних протистоянь у Черкасах давні й міцні.

Сергій Одарич, який 9 років обіймав посаду мера Черкас – до того, як 2015-го програв вибори Бондаренку, теж запам'ятався регулярними скандалами і протистоянням із депутатами міської ради двох скликань.

Він належав до оточення київського бізнесмена Михайла Бродського і був фігурантом антикорупційних розслідувань.

З відходом Одарича з мерства кризи не припинилися.

Так, до початку 2018 року протистояння в Черкасах стояло на заваді формуванню виконкому і ухваленню бюджету міста.

Здавалося, мер стоїть на межі відставки.

Але 29 січня під час сесії в зал міськради зайшли міцні хлопці в камуфляжі і фізично змусили депутатів із п'ятої спроби ухвалити бюджет Черкас на 2018 рік.

Реалізацію силового сценарію забезпечив перехід на бік мера-"тимошенківця" місцевої "Свободи" і "Національних дружин", за якими у Черкасах, подейкують, стоїть місцевий народний депутат-"мажоритарник" Олег Петренко, один із близьких до засновника полку "Азов", нардепа Андрія Білецького.

Поліція навіть завела справу за фактом хуліганства, але до відповідальності нікого не притягнула.

Тоді ж міські депутати Черкас ухвалили 22 голосами рішення про саморозпуск ради (загальна кількість депутатів у місті Черкаси – 42 особи).

Але законодавство України такої норми не передбачає.

Що стосується процедури імпічменту, яким погрожували меру, то для цього потрібна консолідована позиція 2/3 депутатського корпусу.

Для Черкаської міськради це 28 депутатів.

Та у опонентів мера для ухвалення такого рішення бракує сил.

Зараз на боці Бондаренка грає більшість у міськраді у складі фракцій "Батьківщини", "Свободи", "Самопомочі" і "Черкащани" (перелицьований "Опоблок").

Їм опонують Партія вільних демократів і Блок Петра Порошенка "Солідарність".

У лютому мерові навіть вдалося замінити секретаря міськради Олександра Радуцького (представника БПП) на депутата від "Свободи" Ярослава Нищика.

Разом із тим, майбутнє мера Черкас не таке вже й безхмарне: пред'явлені йому підозри справді мають вигляд добре підготовлених.

Може, тому в "Батьківщині" поки не поспішають публічно захищати Бондаренка, адже півмільйона недоотриманих доходів міського бюджету і перешкоджання роботі органу влади – це не жарти.

Та ситуацією в Черкасах і спробами взяти її під контроль слід було зайнятися раніше – хоча б тоді, коли роботою сесії міської ради диригували люди в камуфляжі.

А зараз, коли неофіційно триває виборча кампанія, опоненти влади із задоволенням скористаються нагодою подати цю історію як політичну розправу над "жертвою режиму".

Ситуація патова.

Наступні вибори до міськради мають відбутися аж 2020 року.

Тим часом криза в місті з політичного протистояння перейшла у формат силового конфлікту і загрожує нормальному життю обласного центру.

Не виключено, що відпусткою Бондаренка скористаються його опоненти, які спробують змінити розклади у міській раді на свою користь.

Можливо, "Батьківщина" і не кидається на амбразуру за свого мера, аби подивитися, як діятимуть його противники.

У Черкасах збіглися інтереси відразу кількох груп впливу – від Банкової до "газовиків", які завжди мали вплив на соціально-політичні процеси в регіоні.

Помилки однієї з них гратимуть на користь інших.

Від постійних конфліктів у місті страждають його мешканці.

Проте для окремих політиків це така дрібниця, враховуючи, що всі ставки зроблено на президентські вибори.