Повзучий наступ: Що за село зайняли ЗСУ під Волновахою

Фото – Повернись живим.

Depo.

ua продовжує відстежувати ситуацію навколо війни на Донбасі.

10 жовтня зранку прес-центр штабу Операції Об'єднаних сил повідомив про зачистку одного з населених пунктів Волноваського району , розташованого у так званій "сірій зоні".

Село, в якому до війни мешкало 80 осіб, упродовж чотирьох років війни залишалось порожнім – місцеві жителі виїхали, а їх будинки бойовики "ДНР" використовували для обстрілів українських позицій.

Щоб унеможливити небажані провокації, спецпризначенці Об'єднаних сил провели спецоперацію із зачистки населеного пункту.

Таким чином ЗСУ просунулися на 1200 метрів вперед, розмінували підходи з української сторони і виставили секрети та заслони зі сторони окупантів.

Повідомляється також, що майже вся територія, де була проведена спецоперація, замінована мінами російського виробництва.

Зокрема, ПМН-2 – забороненими Женевською конвенцією протипіхотними мінами.

Судячи з характеру "розстановки мін", їх закладали професійні військові.

Окрім мін бійці ССО знайшли у "сірій зоні" російські сухпайки, де були вказані міста виготовлення – Перм та Москва, а також залишки боєприпасів Збройних сил РФ із затертими маркуваннями.

І хоч назва населеного пункту офіційно не повідомляється, неофіційно люди пишуть, що мова йде про село Вікторівка Волноваського району, яке знаходиться посеред степу прямо на лінії розмежування.

Однак, до війни Вікторівку населяло всього 20 жителів, тому є сумніви щодо звільнення саме цього села.

Разом з тим, з усіх сіл Волноваського району, які знаходяться на лінії розмежування, порядка 80 жителів до війни мало лише село Біла Кам'янка Бойківського (раніше Тельманівського) району, яке тимчасово включене до складу Волноваського району.

Це село відоме тим, що 13 жовтня 2014-го року поблизу нього при поверненні розвідки підірвалися на фугасі та загинули бійці 19-го батальйону територіальної оборони – старші лейтенанти Григорій Береговенко, Гліб Григораш, солдати Дмитро Котєшевський та Володимир Бабич.

До речі, на початку року Depo.

ua писав про Білу Кам'янку, як про одне з сіл, яке протягом 2018-го року може повернутись під контроль Києва.

Зокрема, ми писали, що українська армія контролює домінуючу у цьому районі висоту 209.6 поруч з Новоласпою, відбиту у рашистів 10 серпня 2015-го року внаслідок блискучої спецоперації 72-ї ОМБр, 41-го ОМПБ і ДУК ПС.

Власне, тоді українці повністю вибили терористів з обох сіл – Новоласпи і Білої Кам'янки, але геополітична ситуація не дозволяла залишити їх під своїм контролем – довелося залишити зайняті села, обмежившись лише висотою і опорними пунктами в полі, покращивши тим самим своє стратегічне становище.

Зараз же, судячи з усього, ситуація змінилась, адже прес-центр ООС повідомляє, що планується повне розмінування даного населеного пункту.

Отже, цього разу залишати Білу Кам'янку ніхто не збирається.

І це, насправді, дуже цікавий момент.

Як відомо, після "Мінська-2" українські війська і терористичні проросійські загони побудували лінію оборони з максимальним використанням рельєфу місцевості.

На півдні Донецької області, від Павлополя до Грантітного, лінія пройшла по річці Кальміус.

А от починаючи від Гранітного і далі на північ лінія фронту відхиляється на захід від річки, що робило підконтрольне терористам село Біла Кам'янка уразливими з боку Збройних сил України.

Тепер же, після того як Білу Кам'янку зайняли Збройні сили України, лінія фронту автоматично посунулась на схід – до річки.

Що це дасть? Як мінімум, жителі сусідньої Старогнатівки, які потерпають від обстрілів бойовиків, тепер спатимуть спокійніше.

А як максимум – сили ООС отримають новий плацдарм для підготовки подальшого наступу на Схід.

Але є ще один важливий момент.

По факту Біла Кам'янка (як і сусідня Новоласпа) хоч і знаходиться посеред лінії розмежування, та до переліку населених пунктів так званої "сірої зони" вона не входить, а згідно "Мінська-2" повністю має контролюватись бойовиками "ДНР".

Таким чином, зайнявши це село, сили ООС створили цікавий прецедент, який потребує більш детального вивчення.

Мабуть, саме з цієї причини і не озвучили досі назву звільненого села, хоч в усіх попередніх випадках це робилося одразу ж.

Цікавою також є і позиція терористів.

Замість того, щоб кричати #зрада і звинувачувати Україну в порушенні "Мінських угод", вони заперечують звільнення українськими військами населеного пункту .

Як би там не було, а інформація про звільнення села є, і є вона з офіційних джерел.

Інша справа, що це може бути зовсім не Біла Кам'янка, як ми припустили.

Але це вже достеменно буде відомо трохи згодом, адже рано чи пізно прес-центру ООС доведеться озвучити назву деокупованого села.