Нові проблеми Путіна: Про яку велику кару за Донбас розповів Волкер

Спецпредставник США в Україні Курт Волкер фактично визнав поразку дипломатичних зусиль в діалозі з Росією.

Себто не свою, звичайно, поразку — а фактичну відмову Росії від ведення переговорів.

"Я песимістично налаштований щодо готовності Росії рухатись далі (у справі переговорів стосовно конфлікту на Донбасі — ред.)", - заявив Волкер.

Додавши, що, за його оцінкою, "шанси на зміну ними (владою Росії) своєї позиції в даний час нижчі, ніж навіть рік тому".

Пояснює таку недоговороспроможність Кремля Волкер тим, що "Росія по суті прийняла рішення перечекати українські вибори, подивитися, що станеться, можливо, з'являться нові сприятливі можливості, щоб домогтися більш сприятливою для Росії позиції".

При тому, як чоловік добре поінформований стосовно нюансів міжнародної політики США, Волкер озвучує і те, яким чином Вашингтон переконуватиме Москву в неправильності подібної позиції.

Зокрема, він заявляє, що Сполучені Штати планують регулярно вводити санкції щодо Росії, щоб примусити до обговорення шляхів припинення війни на Донбасі.

Він зазначив, що політика США полягає в збереженні вже наявних обмежень і розширенні санкцій тиску "кожні один-два місяці або близько того".

Окрім того, Волкер був переконаний і в підтримці подібної політики з боку ЄС, оскільки, за його словами, США "дуже тісно працюють з європейськими союзниками" з питання антиросійських санкцій.

"Мені здається, для Росії це, ймовірно, стало сюрпризом.

Європейський союз продемонстрував велику стійкість і силу в збереженні їх в силі", - зазначив Волкер.

Звичайно, навряд чи йдеться про масштабні секторальні санкції.

В Росії не так багато секторів економіки, які активно працюють на експорт — а проти санкцій на продаж вуглеводнів виступають як американські, так і європейські промислові компанії, побоюючись дестабілізації цін на ринку.

А от персональні санкції проти російських олігархів та їх компаній навпаки, жодних протестів у їхніх американських та європейських конкурентів не викликають.

Тому чи потраплять під санкції Абрамович та Усманов, як то заявляє анонімний телеграм-канал, чи то буде хтось інший — але ймовірність такого результату є майже стовідсотковою.

При тому такі санкції хоч і називаються "персональними", насправді наносять колосальний удар по компаніях і підприємствах, де працюють десятки тисяч людей, і які становлять "становий хребет" російського ВВП.

Невтішні новини для Росії надходять і з боку ЄС, де в останні місяці у Кремля жевріла надія, пов'язана з правими італійськими популістами, які ніби намагались проти антиросійських санкцій протестувати.

Натомість прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте на саміті ЄС у Брюсселі навіть не запропонував надати дозвіл Європейському інвестиційному банку та Європейському банку реконструкції та розвитку фінансувати малі підприємства у Росії, як то він обіцяв раніше — на кажучи про скорочення якихось більш вагомих видів санкцій.

Натомість він авторитетно заявив, що санкції Євросоюзу проти Росії "мають бути тимчасовим засобом".

Якщо зважити на той факт, що ЄС і так перезатверджує санкції кожних шість місяців — можна сказати, що бажання Конте і так вже виконується.

Водночас політик констатував, що Італія самостійно не може реформувати систему санкцій ЄС.

В перекладі з дипломатичної на загальнолюдську це, вочевидь, означає, що активна фаза італійського опору антиросійським санкціям наразі завершена.

У відповідь на цю нову стратегію США все, що зміг сказати Кремль — це в особі Пєскова повідомити про те, що в Росії відчувають "жахливий дефіцит діалогу зі США".

Що було очевидним лукавством.

Все-таки щомісячне оголошення санкцій — це дуже інтенсивна форма дипломатичного діалогу.