Що Порошенко підписав з Варфоломієм та агресія Москви

ua вже традиційно виокремив для вас головні теми щодо України та їх висвітлення в західних ЗМІ.

Російські санкції та небажання Москви зупиняти війну.

1-го листопада Росія ввела антиукраїнські санкції.

Як пише Newsweek , вони були введені проти 322 українців та 68 компаній.

І наводить слова політолога Аріеля Коена для Atlantic Council.

"Росія і Україна продовжують свою війну військовими і економічними засобами за принципом "око за око".

Росіяни вибирають відомих українців з уряду і бізнесу, щоб нанести максимальний збиток, в тому числі деяким людям, які не налаштовані антиросійськи - наприклад, олігарх Віктор Пінчук.

А це дуже розсудливі люди, які були б раді врегулюванню відносин з Росією", - сказав Коен.

"Зрозуміло, ці санкції також спрямовані на таких кандидатів в президенти, як Юлія Тимошенко, яка в потенціалі може врегулювати конфлікт з Росією.

Так що цим кроком Росія сама себе штовхає до поразки.

Якщо росіяни думають, що ці заходи вплинуть на президентські вибори в Україні у березні і допоможуть проросійським кандидатам, то вони не розуміють, як мислять і діють українці, вони самі собі все зіпсують.

Цей крок демонструє, що насправді Москва не прагне до врегулювання в Україні ", - додав Коен.

Sunday Express підтримує таку думку і пише, що Росія не шукає миру в Україні.

А The New York Times бачить причину введення санкцій в тому, що Путін був притиснутий вдома яструбами з силових органів через успішні зусилля Києва у створенні незалежної української церкви.

І все йде до подальшого розколу і загострення відносин між Україною та Росією.

Але, на думку журналістів американського видання, російська агресія призведе до посилення західних санкцій.

Безсила Меркель з Порошенком у Києві і стаття Кличка.

Видання Frankfurter Rundschau у власній аналітиці щодо візиту Ангели Меркель у столицю України називає її безсилою, як і українського лідера Петра Порошенка.

Ульріх Крьокель пише, що під час візиту канцлера і її зустрічі з президентом Порошенком Росія ввела нові санкції проти української еліти та компаній.

"Це був ясний посил.

Якщо хочете зрушення в регіоні, то ви маєте звернутися до нас.

Меркель про це знає, але вона так само безсила, як і Порошенко, і це ніяк не пов'язано з втратою її внутрішньополітичного авторитету.

Перевага на стороні Росії", - вважає журналіст.

Швейцарське Neue Zürcher Zeitung пише більш обнадійливо і підкреслює, що Німеччина твердо виступає на стороні України.

Це, мовляв, було зрозуміло з усіх виступів і заяв, які робила Меркель в Києві, засуджуючи російське вторгнення на Донбас, тиск на Азові і таке інше.

"Міцність позиції Заходу по відношенню до безцеремонного військового втручання в справи України грунтувалася в значній мірі на пробивній силі Меркель".

Neue Zürcher Zeitung нагадує, що без Меркель не було б Мінських угод.

Але відхід Меркель з політики може відбутися раніше, ніж цього бажає Київ через внутрішні проблеми канцлера, її складання повноважень лідера ХДС , можливого розвалу коаліції та перевиборів.

Український уряд навряд чи може сподіватися на відкриту підтримку, яка була б більша за ту, яку надає німецький канцлер.

Рішення російського уряду накласти економічні санкції на українських політиків і підприємців, а також на 68 компаній дали Порошенку додаткову підставу для розмов про російський тиск на Україну.

Хоча Меркель активно не приєдналася до українського лідера, але вона одночасно і не розкритикувала Київ, "який, з точки зору Москви, одноосібно відповідає за те, що" Мінськ "залишився на папері".

Така позиція є зухвалою з урахуванням підозрілих конвоїв з Росії, які постійно реєструються спостережною місією ОБСЄ".

Сьогодні на кожне політичне рішення Порошенко накладають відбиток майбутні президентські вибори.

"Хоча він ще не оголосив про це офіційно, він насправді хоче залишитися президентом, але його шанси незрозумілі.

Повернення політичних сил, які перебували при владі безпосередньо перед переворотом в лютому 2014 року, малоймовірне.

Не дивлячись на це, для Заходу також важливо, хто в майбутньому буде президентом", - завершує аналітику видання.

Мер Києва Віталій Кличко написав власну аналітику для німецького Bild, назвавши її "Хто заперечить Путіну, коли Меркель піде?".

"Новина про те, що Ангела Меркель залишає пост голови ХДС, стала найбільш обговорюваною на цьому тижні.

Багато хто запитує себе: які загрози буде таїти в собі в майбутньому її відхід з поста глави уряду ФРН? Що робитиме Путін, коли Меркель перестане йому суперечити?", - пише Кличко.

Столичний мер розписує ночі на Майдані в 2013-му та 2014-му році, коли всі знали, що найвпливовіша жінка-політик спостерігає за акціями проти Януковича.

"Коли ми зустрічалися або зідзвонювалися з нею в ті повні драматизму дні, для Меркель було важливо одне: "свобода і незалежність українців! Пані канцлер з самого початку серйозно поставилася до мирного протесту, у неї був свій власний погляд на розвиток подій - і все завдяки накопиченому досвіду ", - пише Кличко.

На думку Кличка, Путін шанобливо ставився до Меркель завжди, бо вона не давала ввести себе в оману і била по ньому санкціями.

От тільки чомусь Кличко забуває про Північний потік-2, який вони вдало будують разом.

"Я жалкую про те, що політик, який справляє на мене незабутнє враження, повинен буде скоро закінчити свою політичну кар'єру", - підсумовує Віталій Кличко.

Порошенко і договір з Варфоломієм.

Як пише Associated Press та The New York Times, український лідер Петро Порошенко під час візиту до Туреччини зустрівся у Стамбулі з Вселенським Патріархом Варфоломієм.

Президент України подякував Варфоломію за те, що Синод Вселенського патріархату 11-го жовтня ухвалив цілу низку рішень, фактично відкривши шлях для створення в Україні помісної православної церкви, зокрема визнавши канонічність архієреїв УПЦ КП та УАПЦ.

І після цього РПЦ розірвала стосунки з Константинополем та пішла в розкол.

Як пише Daily Mail , у суботу, 3-го листопада, Порошенко з Варфоломієм підписали угоду про співпрацю та координацію дій України та Вселенського патріархату щодо надання автокефалії Українській православній церкві.

На думку Варфоломія, такий договір лише прискорить надання автокефалії.

Західні ЗМІ нагадують, що для успішного процесу надання Томосу в Україні необхідно провести Об'єднавчий Собор, на якому повинні створити помісну церкву, обравши предстоятеля.

І вже цей предстоятель (швидше за все - Філарет) їде на спільне служіння з Вселенським патріархатом.

І вже там отримує Томос, який затверджений Синодом.

Планувалося, що Собор пройде в листопаді, але питання так і зависло в повітрі.

У BBC зазначають, що "угода закріплює майбутнє створення в Україні незалежної православної церкви відповідно до Томосу Вселенського патріарха, який він вручить обраному на Соборі предстоятелю нової церкви".

Такий собі механізм, але без жодних дат.

Томос в теорії може бути наданий під час проведення Синоду Вселенського патріархату з 27 по 29 листопада.

Якщо до цього часу не буде проведений Собор та обраний предстоятель, питання Томосу відкладеться до січня, коли буде наступний Синод Вселенського патріархату.

У РПЦ вже відреагували на зустріч у Стамбулі Порошенка з Варфоломієм, назвавши це "неканонічним замовленням".

"Останні кроки і рішення патріарха Варфоломія, включаючи підписання сьогоднішньої угоди, лежать поза канонічним полем, а перебувають виключно в політичній площині.

Окрім зустрічі з Варфоломієм Петро Порошенко також переговорив з турецьким президентом Ердоганом.

Та погодив низку угод щодо партнерства, зокрема у військовій та торгівельній сферах.

Як пише Business Standard, Ердоган підкреслив, що вони з Порошенком погодилися намітити деталі угоди про вільну торгівлю.

"З цією угодою, я думав, що обсяг нашої торгівлі досягне 10 мільярдів доларів", - сказав Ердоган.

Також турецький лідер звернув особливу увагу на співпрацю з Україною в оборонці, нагадавши, що компанії з обох країн все частіше розширюють та поглиблюють співпрацю.

І нагадав, що Туреччина підтримує Україну в питанні Криму, і ніколи не визнавала та не визнає його анексію Росією.

Угорщина проти України.

Польське видання "Dziennik Gazeta Prawna" розмірковує над угорсько-українським конфліктом.

І звертає увагу на те, що дії Будапешта і Москви в чомусь таки схожі.

Польська дипломатія, на думку журналістів, не вбачає жодної проблеми в цій ситуації.

Навіть більше.

Не так давно Інститут польсько-угорської дружби і співробітництва опублікував на своєму сайті антиукраїнський пропагандистський текст проурядового угорського тижневика "Figyelo", але потім видалив замітку.

І це на фоні того, що Польща декларує свою прихильність до вступу України в НАТО.

А Угорщина блокує саміт Україна-НАТО через "тиск на меншини" в Україні.

На думку польських журналістів, існують два сценарії розвитку подій.

Малореальний, в якому Угорщина порозуміється з Україною.

І цілком імовірний, в якому Будапешт продовжить робити ставку на побудову іміджу уряду, який воює за права меншин, роблячи це твердою дипломатією і основою в стосунках з владою інших країн.