Давай «За жизнь». Фінал шоу «Кандидат»

Наталя Валевська співає «Я люблю тебя, жизнь».

Їй допомагає повний зал людей у кепках «За життя».

Камера регулярно ловить то прапорці цієї партії, то Віктора Медведчука.

Вадим Рабінович та Нестор Шуфрич щойно обрали потенційного народного депутата.

Описати це словами практично неможливо й ми наполегливо радимо вам побачити останні хвилини «Кандидата» на власні очі.

Два місяці тому, коли шоу на телеканалі «112» тільки стартувало, воно вже містило досить серйозні натяки на агітацію.

У фінальному випуску, крім агітації, здається, не лишилося більше нічого.

Власне, це не дивно, і критикувати «Кандидата» за нелогічність, піарність, непрофесійність відбору та надмірний акцент на шоу, мабуть, — моветон.

Але й мовчати про подібний контент на телебаченні не можна.

Як ви, мабуть, знаєте, головним призом шоу «Кандидат» було потрапляння до «прохідної частини» списку партії «За життя» на наступних парламентських виборах.

Хоча на самій програмі про це говорили як про гарантоване потрапляння у Верховну Раду.

Оцінити реалістичність таких обіцянок ви особисто можете як тепер (партії дають від 6 до 9 % підтримки), так і за рік.

Хай там як, а рівень кастингу високій меті організаторів, м’яко кажучи, не відповідав.

Учасники два місяці просто «что-то ели, что-то бегали, что-то сочиняли».

І це не наші слова, а Вадима Рабіновича.

Він же й був головним суддею шоу, більшість часу фактично одноосібно вирішуючи, хто потрапить у наступний тур та, можливо, парламент.

І приймав ці рішення політик, наприклад, на основі того, як конкурсанти їли живих комах.

Цікаво, Медведчука в партію брали так само? Глядачам дали можливість проголосувати лише у фінальному ефірі, але й тут Рабінович із Шуфричем могли не погодитися з думкою аудиторії.

Узагалі, навіщо шоу знадобився фінальний прямий ефір — це серйозне запитання.

Конкурсантам на ньому виділили всього шість хвилин — по півтори хвилини на виступ для кожного із чотирьох учасників.

Можна було би сказати, що іншу годину «112» витратив на піар «За життя», але це було б некоректно.

Адже піарити партію просили й самих фіналістів під час їхніх спічів.

«Чому саме ви? Чому глядач має проголосувати за партію “За життя” і за вас у цій партії?» — сформулювала завдання ведуча Анна Степанець.

Або ж Анечка чи Аннушка, як її називали Рабінович і Шуфрич відповідно.

Із рекламою нової партії Медведчука учасники впоралися на відмінно.

Перша ж конкурсантка розповіла, що «За життя» єдина презентувала чітку стратегію розвитку України як позаблокової нової Швейцарії Східної Європи.

Що нам треба не сваритися із сусідами, а торгувати з ними.

Що «“За життя”, я певна, впорається з війною дипломатичним шляхом».

Вадим Рабінович після виступу навіть попросив пані Олесю більше розповісти про себе, а то вийшло лише про партію.

А от ми би попросили обох політиків дати виборцям можливість ознайомитися з цією стратегією щодо нової Швейцарії.

На сайті політсили її немає.

Можливо, пані Олеся мала на увазі випадок, коли Рабінович окупував ток-шоу на News.

One зі своєю презентацією? Але ж політик тоді сам казав, що на деталі часу в нього не вистачить і він буде «больше [...] до вашего сердца, до вашего разума».

А ще під час згаданого випуску «Українського формату» теж голосували за нових членів партії, тільки їм не доводилося їсти жуків.

Тим часом на «112» фіналісти розповідали, як «За життя» модернізує країну і як, очевидно, інші політики «всі з однієї коробки».

У піарі партії брало участь усе шоу.

Логотипи «За життя» можна було побачити на студійних екранах та кепках гостей у залі.

Був і якийсь натовп із плакатами партії.

А ще прапорці.

Одному з екс-учасників проекту вручили медаль від «За життя», інша розповіла, що партія не дасть західним псевдодрузям відірвати в нас шматки території.

І, звісно, були виступи Нестора Шуфрича та Вадима Рабіновича.

Від останнього лунала пряма нерафінована агітація: «Благодаря вам, вся страна увидит, что партия “За життя” — самое перспективное политическое образование в стране [...] Жизнь — она в нас.

Поверьте нам и мы победим».

Крім того, народний депутат особисто запросив у партію всіх учасників «Кандидата» й ведучу Анну Степанець.

Бонусом ішли численні кадри з Медведчуком.

Нового керівника політради «За життя» посадили прямо за Рабіновичем, тож він був у кадрі чи не щоразу, коли там був Вадим Зіновійович.

Тобто майже постійно.

Нагадував Медведчук при цьому то ляльковода, то наглядача.

У будь-якому разі, кадри говорили самі за себе.

А ще в кепочці «За життя» поруч із Медведчуком можна було помітити Тараса Козака, нового незалежного власника News.

Big brother is watching you.

Але навіть якщо відкинути всі претензії до проекту як до масштабної реклами, то «Кандидат» усе одно не стане кращим як конкурс.

Звісно, «За життя» має право обирати своїх членів за якими завгодно критеріями, але якщо йдеться про народного депутата, то навряд чи ось це: «Заради перемоги вони були ладні на все.

Шукали компромати, вступали у змови і піддавали конкурентів психологічному тиску» — хороші характеристики.

Тим не менше, в перервах між агітацією глядачам подавали лише такого виду шоу.

Ми не дізналися про фіналістів нічого конструктивного: ані про їхні ініціативи з кастингу, ані про їхні професійні якості, ані про їхні особисті здобутки, ані про елементарну компетентність.

«Кандидат» цілком зосередився на «реаліті» і з попередніх випусків тут згадували здебільшого курйози та емоції.

Запросили також учасників, які покинули проект: їхні історії розповідали в перервах між виступами фіналістів.

Флешбеки «екс-кандидатів» «112» теж звів до емоцій, а в сюжети про декого (особливо про Ольгу Іванову) ще й вставив заспинні образи від інших потенційних народних депутатів.

Навіть наприкінці випуску спеціальну нарізку подали саме про конфлікти та скандали.

При цьому шоу повнилося ще й неточностями та нелогічностями.

Наприклад, у фіналі кажуть, що дванадцятку учасників відбирав Вадим Рабінович.

Але ж насправді це робив Нестор Шуфрич.

Сам Нестор Шуфрич у фіналі просить не називати проект «Кандидат» «шоу», адже в «шоу нельзя выбрать народного депутата Украины».

А потім сам називає його «шоу».

Вадим Рабінович каже, що другий учасник ужив слово «я» 18 разів під час свого виступу.

Але насправді — лише одинадцять.

«Кандитат» кілька разів називають «унікальним соціальним експериментом», але так і не пояснюють, у чому полягає експеримент.

Це шоу нагадує інші реаліті за форматом, а «соціальний ліфт», яким хвалиться Рабінович, зводиться до його особистого вибору.

Сам вибір, до речі, у фіналі теж трохи заплямували.

Випуск почався із численних переконувань у чесності, прозорості та об’єктивності, й політики та ведучі кілька разів сказали, що саме глядачі оберуть переможця.

Аж тут за десять хвилин до кінця випуску, вже після зупинки голосування, Рабінович уперше протягом фіналу каже: «Телезрители Украины определят победителя.

Но, к глубокому моему сожалению, по условиям конкурса, всё-таки мы с Нестором Ивановичем либо подтвердим его, либо мы имеем право, по условиям нашего конкурса, принять другое решение...».

Урешті, рішення глядачів керівництво «За життя» підтвердило й до «прохідної частини списку» партії потрапила Ірина Майстер.

Соціальний ліфт підняв екс-заступницю міського голови Василькова.

Цю посаду пані Ірина, до речі, покинула, адже «не смогла выдержать этой несправедливости, этой кулуарщины».

Удачі у Верховній Раді.

Єдине, за що програму хочеться справді похвалити, — це закінчення із піснею.

Воно було настільки некомфортним, що миттєво подавило все обурення від прапорів / плакатів / кепок / написів на екранах «За життя», які заполонили студію.

По-перше, «Я люблю тебя, жизнь» виконувала Наталя Валевська, нинішній зірковий статус якої добре підкреслив статус шоу.

А ще ця співачка виступала на Антимайдані.

По-друге, радянський мотив ідеально вписався в атмосферу, де партійці підспівували стоячи й махаючи прапорами.

По-третє, оператори подарували нам кадри Медведчука, який підспівує.

І якоїсь неймовірно сумної переможиці, від оголошення якої до пісні пройшло менше двох хвилин.

А ще є момент, де фокус повільно переходить із прапорця «За життя» на Медведчука.

Здається, єдине, що могло би зробити завершення «Кандидата» кращим, — це заміна фінальної пісні на композицію «Любе».

Цей гурт не лише подобається Путіну (що вже немало для партії його кума), рядок «Давай за жизнь» ще й значно краще описує весь передвиборчий посил шоу на «112».