Зрив військового призову: Чому українці "забили" на армію

Фото – Міноборони.

Повним ходом триває черговий призов до армії, тому дана тема знову виходить на передові ролі як у ЗМІ, так і на кухнях більшості сімей України.

У Києві полковник Сергій Клявін плачеться, що на призовні дільниці не з‘явилися понад 23 тис.

І лише 8% від плану прийшли.

Він каже про те, що призов під загрозою зриву.

При тому, що він триватиме до 30 грудня.

Чинне законодавство стверджує, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком українців (ст.

65 Конституції та ч.

1 ст.

1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").

Згідно цього ж законодавства, військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту своєї держави, а складовою частиною військового обов'язку є строкова служба в армії.

При цьому в Генштабі запевняють, що відправляти строковиків до зони ООС не будуть.

Більше того – принцип неучасті солдат строкової служби в бойових діях закріплений навіть у військовій доктрині України, яку у вересні 2015-го року затвердив президент України.

Однак, якщо строковик захоче відправитися в зону бойових дій за власним бажанням, то перешкоджати йому ніхто не буде.

Але лише після того, як він укладе контракт зі Збройними силами України.

До речі, укласти такий контракт можна вже з першого дня проходження строкової служби: чоловіки від 18 до 60 років і жінки від 18 до 50 років за умови відсутності судимості.

Отож, враховуючи ситуацію в країні і заборону строковикам брати участь у бойових діях, виходить, що головна і чи не єдина їх місія – це здобути ази військової підготовки та підготуватись до можливої служби за контрактом, паралельно збільшивши число потенційних кандидатів на повну або часткову мобілізацію.

А поповнення рядів контрактників, судячи з усього, скоро набуде особливої актуальності.

Традиційно, у 2018-му році в Україні проводиться два етапи привозу в армію: весняний та осінній.

Весняний відбувся в квітні-травні і за його підсумками на строкову службу було призвано понад 14 тисяч осіб, з них 9 тисяч – на службу в Збройні сили України.

Восени ж на військову службу планують залучити 17960 осіб, з них: у ЗСУ – 9010, в Держспецслужбу транспорту – 900, в Держприкордонслужбу – 1550 і в Нацгвардію – 6500.

Найбільше строковиків призвуть у Дніпропетровській (1850), Харківській (1300) та Одеській (995) областях, а найменше – у Луганській (260), Закарпатській (425) та Донецькій (440).

Що стосується Києва, то в столиці планують набрати 744 осіб.

Є ряд нюансів, які бажано враховувати потенційним і чинним призовникам.

Отож, пройдемося коротко ними:.

Тривалість призовної кампанії.

Цьогорічний осінній призов триватиме не два, як попередній, а цілих три місяці – з 1 жовтня до 30 грудня.

Як сказано в указі президента України Петра Порошенка, робиться це з метою поліпшити якість відбору і у зв'язку зі збільшенням числа призовників.

Хоча, насправді всі розуміють, що мова про якість не стоїть взагалі – аби кількість добрати.

Термін військової служби.

Призовники з вищою освітою служитимуть 12 місяців, а всі інші – 18 місяців.

Після цього терміну строковикам буде запропоновано укласти контракт зі ЗСУ та продовжити службу у професійній українській армії.

Вік призовників.

Призову підлягають лише юнаки 20-27-річного віку, тоді як 18-19-річні будуть викликатись на призовні комісії, але служити підуть лише у випадку особистої згоди.

Грошове утримання строковиків.

Перед відправкою на службу тепер строковикам виплачуватимуть грошову допомогу в розмірі двох мінімальних заробітних плат, тобто 7446 грн, а коли вони відслужать, то також отримають підйомні в розмірі ще однієї мінімальної зарплати – 3723 грн.

Критерії медичного обстеження.

Якщо раніше на військову службу брали тих, хто взагалі не мав жодних хвороб, то від недавнього часу непридатними до служби можуть бути лише ті, хто має ускладнену хронічну хворобу, та інваліди.

Плоскостопість також уже не буде приводом, щоб визнати призовника непридатним, хіба що це плоскостопість з артрозом.

Відстрочка від призову.

Право на відтермінування від військової служби за віком мають наступні категорії призовників:.

- має непрацездатну матір, батька, або іншого родича;.

- дитину віком до трьох років;.

- самостійно виховує дитину (без матері);.

- має двох і більше дітей;.

- має вагітну дружину або дружину-інваліда;.

- є сиротою;.

- має тимчасові проблеми зі здоров'ям;.

- має брата, який служить в цей же час в армії;.

- є молодшим 21 року і при цьому отримує освіту за денною формою;.

- є вчителем (на весь період роботи за фахом);.

- є медиком (на весь період роботи за фахом);.

- є священиком (на весь період роботи за фахом);.

- є поліцейським (на весь період роботи за фахом);.

- є підозрюваним у кримінальних злочинах.

Звільнення від призову.

Взагалі уникнути строкової служби в армії можуть наступні категорії громадян:.

- непридатні за станом здоров'я;.

- молоді люди старші 27 років;.

- ті, які отримали військове звання на військових кафедрах у ВНЗ.

Відповідальність за ухиляння від призову.

За законом, після отримання повістки призовники повинні з'явитися у військкомат у зазначений термін.

З початку нового призову на явку дається 10 днів.

Неотримання повістки не є підставою для ігнорування призову.

За неявку за повісткою до військкомату, або за не повідомлення в комісаріат про зміну місця проживання призовнику загрожує штраф у розмірі 85 – 119 гривень.

За повторне порушення – від 170 гривень до 255 гривень.

За ухилення від призову юнакам "світить" лише умовний термін від 3-х до 5-ти років зі зняттям судимості після закінчення умовного терміну.

Але особливістю призовних кампаній останніх років є те, що поліція більше не буде ловити "косарів".

Тепер цим будуть займатись органи місцевої влади.

Справа в тому, що Верховна Рада України в травні прийняла закон "Про внесення змін до Закону України Про військовий обов'язок і військову службу (щодо посилення гарантії дотримання законодавства України)", яким передбачається покласти на органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій, в тому числі навчальних закладів, незалежно від місця їх перебування в Україні і наявності в їх адміністративно-територіальних одиницях військових комісаріатів, обов'язок на вимогу комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов'язаних про їх виклик в військкомати, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом, в 7-денний термін повідомляти районні (міські) комісаріати про прийняття на роботу (навчання) та звільнення від роботи (навчання) призовників і військовозобов'язаних.

До речі, за підсумками першого місяця призову, ситуація в цілому по Україні досить оптимістична – 39,5% плану вже виконано, при тому, що попереду ще 2/3 часу.

А ось у Києві ситуація близька до катастрофічної – за цей же період часу там зуміли призвати лише 8% від запланованої кількості.

"Громадяни, мешканці Києва, як не зверталися до військових комісаріатів, так і не звертаються, тобто, ми їх шукаємо за допомогою органів Національної поліції і вже тоді доставляємо до призовних дільниць, де визначається їхня подальша доля, як призовників", – заявив на нещодавньому брифінгу військовий комісар Київського військового комісаріату полковник Сергій Клявлін.

І хоча затримання ухилянтів на вулицях є, м'яко кажучи, не зовсім законним, комісаріати часто закривають на це очі і йдуть на порушення процедури задля виконання плану.

Подібний факт було зафіксовано й у Харківській області.

Не краща ситуація й на Закарпатті.

Зокрема, в Ужгороді за стовідсоткового оповіщення до військкомату не прибули 68% молодих чоловіків.

Але так було не завжди.

Зокрема, у 2016-му році військовий комісар Ужгородського міського об'єднаного військового комісаріату, підполковник Микола Журавльов в коментарі для Depo.

ua повідомляв, що його воєнкомат план призову виконав на 111%.

Однак, зараз цим воєнкоматом керують інші люди.

Покращити ситуацію могло б введення єдиного реєстру військовозобов'язаних, у вигляді єдиної електронної бази даних, однак, на жаль, цей реєстр досі залишається лише "на папері".

Власне, як і реформа воєнкоматів, яка за поточний рік зовсім не просунулась вперед.

Власне, ухилянти від призову в армію – явище не нове і існує рівно стільки часу, скільки існує армія.

В різний час винахідливі молоді люди по-різному зі шкіри пнулися, щоб "відкосити" від армії.

В наші дні, наприклад, дуже поширеною є практика попереднього проходження поглибленого медичного обстеження в приватних клініках з надією виявити в себе бодай якусь болячку, за яку можна зачепитись і отримати хоча б відстрочку.

В ідеалі ж всі ухилянти сподіваються на скасування призову, що саме по собі не є новим.

Як відомо, 14 жовтня 2013-го року військовий призов за віком в Україні було скасовано.

Однак, внаслідок війни з Росією, 1 травня 2014-го року він був відновлений.

І тут цікаво відстежити, як змінювався призовний план з моменту відновлення призову.

Зараз, враховуючи те, що в ЗСУ майже 100% контрактників, дехто піднімає питання про скасування призову.

Однак, перші особи держави мають свою думку з цього приводу.

"Скасування призову точно не буде, і 20-річні юнаки повинні добре навчитися військовій справі", – переконаний президент України Петро Порошенко.

"В умовах протистояння з Російською Федерацією Україна не може відмовитися від призиву.

Потреба у резервах є занадто великою і критичною для виживання нашої держави", – солідарний з ним секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олександр Турчинов.

"Такі експерименти ми вже проводили, коли скасовували призов на строкову службу, але це призвело до того, що у нас практично ціле покоління чоловіків виявилося не готовим до захисту своєї країни.

Контрактна армія ніколи не виграє війну.

У будь-якому випадку, під час активної фази ведення бойових дій ми будемо змушені вдатися до призову, мобілізації", – заявляв міністр оборони Степан Полторак.

Як би там не було, а строкова військова служба сьогодні в Україні є фактом, з яким всі змушені миритись.

Тому, поки її не скасують, юнакам доведеться або "топтати кирзу", або нести передбачену законом відповідальність за ухиляння від цього почесного обов'язку.

От тільки процедура притягнення до відповідальності, як і самого призову, вже надто застаріла.