Санкції від США: Як вдарять по Путіну проблеми кримських санаторіїв та "МГБ ЛНР"

Остання порція антиросійських санкцій, звичайно, не вразила масштабом.

Мінфін США вніс у перелік SDN трьох людей і дев'ять організацій.

SDN, до слова, це "найжорсткіший" варіант санкцій, що категорично забороняє вести будь-які справи з особою чи організацією, і передбачає негайне блокування всіх активів чи рахунків.

З фізичних осіб під санкції попали Володимир Зарицький — колишній головнокомандувач Ракетних військ Росії, який обзавівся бізнесом у Сімферополі, Александр Басов і Андрій Сушко, обидва — екс-громадяни України, перший з яких працює зараз на ФСБ і катує кримсько-татарських активістів, а другий — доробився до посади у відморозків з "МГБ ЛНР".

З підприємств в "чорному списку" виявилися санаторії на Південному березі Криму, зокрема, "Ай-Петрі", "Дюльбер" та "Місхор", а також курортний комплекс "Мрія".

Ще одне з підсанкційних підприємств – ТОВ "Південний проект", пов'язане з банком "Росія", і володіє незаконно забраним в України заводом шампанських вин "Новый свет".

Крім них до "чорного списку" потрапили акціонерне товариство "Кримтеплоелектроцентраль" та декілька дрібніших підприємств.

У списку також значиться "МДБ ЛНР".

Для комерційних компаній, що потрапили до списку SDN, історія, звичайно, є серйозною неприємністю.

Для них закрита можливість не тільки отримувати кредити (в тому числі й від російських банків, що працюють на міжнародному ринку), але й навіть легально використовувати західне програмне забезпечення — і користуватись послугами для його налаштування й підтримки.

Хоча, звичайно, запропоновані обмеження не призведуть до скорого підриву російської економіки чи до зміни рішень Кремля стосовно ключових для Вашингтону питань.

Більше того, увесь півострів Крим, де знаходиться переважна більшість перелічених підприємств, і без того є вже "підсанкційною територією", бізнесові контакти з якою американським юридичним та фізичним особам порекомендували мінімізувати.

Втім, суть вжитих заходів полягає в дещо іншому.

По-перше, адміністрація чинного президента США Дональда Трампа зацікавлена в прийнятті нових антиросійських обмежень — бодай якихось — на тлі звинувачень у намаганні чинити перешкоди у розслідування російського впливу на президентські вибори.

І чим голосніше лунатимуть заяви демократів про те, що після відставки Джефа Сешнса з посади генпрокурора США на слідчу групу спецпрокурора Мюллера чиниться тиск — тим активніше Мінфін США та Держдеп будуть реалізовувати антиросійські обмеження.

По-друге, свіжі санкції — нехай навіть не надто вагомі — підтримують інвесторів та міжнародний бізнес на думці про те, що майбутнє російської економіки видається тривожним та непевним.

Що призводить до подальшого виведення залишків грошей — не так вже навіть міжнародними інвесторами, як власне російськими бізнесменами.

І, по-третє, Держдеп США — і, не виключено, свіжообраний Конгрес — готують кожен свою нову порцію масштабних антиросійських санкцій.

При тому не існує, напевно, ефективнішого способу довести серйозність своїх намірів, ніж прийняти відносно легші, але негайні обмежувальні заходи.