Маневри для Путіна: Навіщо колишні "регіонали" затіяли розкол

9 листопада, частина партії "Опозиційний блок" здійснила спробу об'єднатися з партією "За життя".

Співголова "опоблоківців" Юрій Бойко і очільник "За життя" Вадим Рабінович публічно в кулуарах Верховної Ради підписали угоду про створення "Опозиційної платформи – За життя".

Журналісти відразу охрестили політичне новоутворення "За життя Бойка з Медведчуком і Рабіновичем".

Зрозуміло, що цей проект створено під вибори 2019 року.

Але на запитання журналістів про єдиного кандидата в президенти, Бойко зазначив, що це ще вирішується – учасники об'єднання обговорюють кандидатури.

І того ж дня відбулася політрада "За життя", яка рекомендувала висунути саме Вадима Рабіновича єдиним кандидатом у президенти.

Остаточне рішення щодо кандидата від проросійської опозиції обіцяють ухвалити на з'їзді "За життя".

Не приховує своїх амбіцій і Бойко – незважаючи на явні іміджеві проколи у його малоактивній поки кампанії.

То ж кожна частина об'єднання відстоюватиме свого кандидата.

І для чого об'єднувалися – сторонньому спостерігачеві поки незрозуміло.

Зате цілі об'єднання зрозумілі для кума Путіна Віктора Медведчука, який лише у липні цього року увійшов у партію Рабіновича, а минулого тижня вже очолив політраду партії.

"Створення "Опозиційної платформи – За життя" має стратегічний характер і спрямоване на об'єднання політичних сил для захисту інтересів жителів південного сходу і російськомовного населення", - стверджує Медведчук у заяві, розповсюдженій його прес-службою.

Там же названо й основні теми виборчої кампанії об'єднання: бойові дії (не війна і не агресія Росії – Ред.) на Донбасі, зростання тарифів, корупція, криміногенна ситуація в Україні, бідність і соціальна несправедливість.

Що означає слово "стратегічний" у цьому контексті – зрозуміло.

На президентських виборах, вочевидь, відбудеться обкатка нової політсили і притирання її лідерів, а якщо все пройде так, як задумали ляльководи, то вже на виборах до Верховної Ради виборцям південного сходу запропонують підтримати модифікований варіант Партії регіонів.

З одним "але" - значно більш вираженим ухилом у бік Кремля, ніж навіть той, якого притримувалися "традиційні" регіонали, для яких інтереси власного гаманця все ж домінували над проросійськими настроями.

І якщо отримають достатню кількість голосів і в новому парламенті блокуються з іншими небайдужими до позиції Кремля політсилами, то змусять рахуватися з собою наступного президента.

Хто б ним не став весною наступного року.

Але чи входить такий сценарій у плани іншої частини "Опоблоку" - тієї, яка орієнтована на Рината Ахметова та афільованого з ним Вадима Новинського? Вочевидь, ні.

Про це свідчать слова чільних представників цього крила партії.

Так, Новинський, якого називають головним спонсором політичного російського православ'я в Україні, заявив журналістам, що партія не уповноважувала Бойка підписувати будь-що з Рабіновичем.

"У партії "Опозиційний блок" нічого не відбулося", - був категоричний він.

Насправді, відбувається.

Розкол всередині "Опоблоку" по лінії "ахметівські" - "газовики" (до останніх відносять і Бойка), про який було відомо давно, після подій п'ятниці загрожує поховати позірну єдність колишніх "регіоналів".

Тоді джерела Depo.

ua припускали, що до початку грудня "п'ята колона" має намір назвати ім'я свого кандидата в президенти.

Певний імпульс цей процес отримав 9 листопада.

Однак це ще не кінець.

Адже Рабінович і Бойко неминуче постануть перед необхідністю вести діалог з конкуруючою групою в "Опоблоку".

А там, схоже, бачать кандидатом у президенти співголову фракції "ОБ" Олександра Вілкула.

За дужки цього рівняння винесено Новінського з його Партією миру, яка через численні білборди підвищує рівень своєї впізнаваності у виборців.

Може статися, що акціонери "Опоблоку", які проти єднання з Медведчуком, зроблять ставку на Партію миру чи інший проект.

Питання лише у вірній подачі цієї новини виборцю.

У будь-якому разі йдеться про розкрутку під парламентські вибори.

За соціологічними дослідженнями, навіть якщо кандидат від екс-"регіоналів" виходить у другий тур, там він поступається будь-кому зі своїх опонентів.

Тому, за великим рахунком, на президентську кампанію-2019 екс-"регіонали" ставки не роблять.

Не виключено, що зрештою балотуватися і програти відправлять політика, якого не шкода.

Утім, не виключено, що заява про єднання Рабіновича-Бойка може завершитися пшиком, а мантри про спільного кандидата – не більше, ніж технологічний крок, покликаний утримувати увагу виборця.

У такому разі від "платформи" пролунає меседж: домовилися про формування політсили на парламентські вибори і взаємне непоборювання на президентських виборах.

Ще раз: їхня мета – осінь 2019.

Можливо, тактика подальших дій уламків Партії регіонів стане більш зрозумілою після запланованого засідання політради "Опоблоку".

Від нього очікують узаконення розколу в цій політсилі на "газовиків", які тепер дружать з Рабіновичем (читай – з Медведчуком), та тих, хто не приєднався.

Але не кожна сімейна сварка веде до биття посуду і розлучення.

Тим більше, коли йдеться про сім'ю з величезними статками, де краще продовжувати розмовляти один з одним крізь зуби, аніж починати великий переділ майна.

"Опоблоківцям" невигідно розсипатися до президентських виборів: це загрожує ударом по іміджу всіх його частин.

Виборець не розбиратиметься, хто там кому Рабінович.

Не змогли – значить невдахи.

Тож майже напевне у нинішньому стані напіврозпаду фракція "Опозиційного блоку" існуватиме до обрання глави держави.

Нарешті, можливий ще один варіант.

Якщо Кремль справді зацікавлений в єдиному кандидаті від проросійських сил, то хід Бойка-Льовочкіна можна розглядати як демонстрацію Москві, що "газовики" готові висувати кандидата, а Ахметов і Новінський – ні.

У такому разі цікаво буде стежити за діями Кремля.

Адже оприлюднений список російських санкцій може доповнюватися.

І якщо у ньому з'являться підприємства Ахметова, то пазл складеться: Путін задоволений "газовиками", і доступними йому методами стимулює найбагатшого українця до злиття з ними.

І хоча без потужного ресурсу Ахметова будь-який кандидат від цього спектра справлятиме враження зіц-голови, "газовики" встигли першими почати процес єднання.

Тому ініціатива зараз на їхньому боці – сторона ж Ахметова змушена реагувати на створені виклики.

Якою буде ця реакція, можна лише здогадуватися.

Утім, наразі зрозуміло, що Ринат Леонідович не проти, щоб все лишилося так, як є.