Війна на морі: Як Україні залучити США у конфлікт з Росією

Фото – Міноборони.

Depo.

ua продовжує відстежувати ситуацію довкола війни на Донбасі.

Поки що війна між Україною та Росією і її викормишами, якщо брати до уваги бойові дії, велася виключно на суходолі – Росія не застосовувала бойову авіацію і не завдавала ударів з моря.

Ми вже писали про те, у якій ситуації опинились українські порти на Азові після введення в експлуатацію Кримського мосту і про те, як посилюється російський флот у цьому регіоні.

Однак, ситуація не стоїть на місці і, на жаль, навіть не думає згортатись.

Швидше навпаки….

І мова не лише про Азовське море, яке саме по собі надто маленьке, щоб тримати там великий військово-морський контингент.

У Чорному морі росіяни діють не менш нахабно і провокативно.

Така нездорова активність Росії змушує реагувати як українську владу, так і іноземних партнерів.

Так, днями міністр оборони України Степан Полторак в інтерв'ю "5-му каналу" заявив, що Україна готова адекватно відповідати Росії на її можливі агресивні дії в Чорному та Азовському морях.

За словами міністра оборони, Україна має можливості для маневру та нарощування сил у цьому регіоні.

Відповідаючи на запитання чи Україна прораховує і готова відповідати Росії у разі можливих її "гібридних" агресивних дій в Чорному морі, міністр сказав: "Точно готові.

Ми, звичайно, робимо висновки з того, що відбувається в Азовському морі.

В нас є там можливості для маневру та нарощування зусиль".

Однак, ця готовність чомусь не поширюється на протидію російському самозахопленню українських нафтогазових родовищ у Чорному морі.

При тому, що українськими прикордонниками неодноразово фіксувались факти присутності російських бурових установок в територіальних водах України.

Частково українську пасивність у цьому питанні пояснив начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко, який на початку жовтня заявив, що сили поки що явно нерівні, тому загострювати ситуацію на морі Україні невигідно.

Та й давайте будемо оптимістами: щоб там не розказував Полторак, а самостійно Україна не зможе адекватно протистояти Росії на морі.

У ВМС України лише 66 бойових і допоміжних суден, а також 11 тисяч моряків.

У цей час російський Чорноморський флот, який стоїть частково в окупованому Севастополі, а частково у Новоросійську, нараховує понад 2800 суден і 25 тисяч моряків.

І цей дисбаланс не лише в кількості, а й в якості.

В середньому українські кораблі значно менші і слабші за своїх російських ворогів.

Навіть попри те, що Україна будує на Азові базу ВМС, а Росія не має там постійної присутності, її флот там вже в рази перевищує наш.

За останніми даними, в акваторії Азовського моря перебуває 40 її військових кораблів.

Крім того, Росія легко може перекинути необхідні сили в Азовське море з окупованого Криму і з Каспійського моря (що вона вже повним ходом робить).

Фото - ЕРА.

Також, у разі необхідності, Росія може легко перегнати кораблі з Азовського моря назад у Чорне, адже повністю контролює Керченську протоку.

На відміну від України, якій для подібних маневрів що в один, що в інший бік, треба буквально прориватись.

Тому, як і у випадку з війною на Донбасі, допомога США і НАТО буде критично важливою для України у завданні вистояти в Азовському морі.

До речі, на початку жовтня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив підтримку Україні у цьому питанні.

"НАТО стоїть пліч-о-пліч з Україною, бо усвідомлює дестабілізаційну діяльність, яку розгорнула Росія своєю військовою присутністю в Азовському морі, та перешкоди, які вона чинить руху українських кораблів", – заявив він перед засіданням міністрів оборони 29-ти держав НАТО у Брюсселі.

Що стосується США, які можуть собі дозволити приймати геополітичні рішення незалежно від рішень Альянсу, то на думку аналітично-розвідувальної агенції Stratfor , в короткостроковій перспективі вони не мають реалістичних можливостей допомогти українському флоту, адже він надто слабкий у порівнянні з російським ворогом.

Натомість Вашингтон разом з Брюсселем можуть потенційно допомогти Києву скоротити і компенсувати можливі втрати від російської поведінки в акваторії через фінансову допомогу чи інвестування в порти.

На думку агенції, якщо США вирішать продемонструвати свою підтримку Україні в більш фізичний спосіб і, приміром, відправлять в українські азовські порти свої військові кораблі, то це може поглибити природу конфлікту.

Менше з тим, на думку Stratfor, Вашингтон все одно обмірковує, чи вступити йому в конфлікт на боці Києва більш рішуче.

Однак, при всьому нашому бажанні і всіх сподіваннях, ані кораблів США, ані кораблів НАТО в Азовському морі бути не може до тих пір, поки діє угода між Україною і Росією про спільне використання Азовського моря.

А в цій угоді чітко прописано, що кораблі інших держав можуть заходити в море на запрошення однієї сторони, але виключно з дозволу, або за відсутності заперечення іншої сторони.

Погодьтеся, було б наївно розраховувати, що Росія не заперечуватиме проти американських військових кораблів там, де вона має всі законні підстави цього не допустити.

Разом з тим, Stratfor вважає, що Росія не може не усвідомлювати, що її блокування іноземних кораблів в акваторії може вилитися також в загострення конфлікту між Росією і Заходом, що призведе до посилення санкцій проти неї.

По суті, мабуть це усвідомлення і є тим фактором, який стримує Путіна від наказу почати реальні бойові дії проти України на морі.

Принаймні, не за нинішньої геополітичної ситуації.

Справа в тому, що через кілька місяців пройдуть вибори до Європейського парламенту, внаслідок яких має великі шанси прийти до влади значна кількість представників партій, які виступають проти антиросійської санкційної політики (скерований Путіним на ЄС потік біженців внаслідок бомбардувань Сирії суттєво підірвав довіру жителів Євросоюзу до правлячих політичних еліт).

Серед цих партій – італійська "Ліга Півночі", французьке "Національне об'єднання" (раніше "Національний фронт"), Австрійська партія свободи, "Альтернатива для Німеччини" тощо.

Не хочеться забігати наперед, але якщо у Європарламенті вдасться утворити проросійську коаліцію, то Україні буде непереливки.

Та й не лише Україні.