"Потішна євроармія": Чому Макрон з Меркель насмішили Трампа

Свіжу хвилю розмов про європейську армію спровокував днями президент Франції Еммануель Макрон.

Який закликав до створення "справжньої європейської армії" для захисту Європи від Росії та Китаю.

І навіть, страшно сказати, від США.

Себто якісь заклики до створення спільної військової сили ЄС Макрон озвучував ще з моменту свого приходу до влади, але до таких радикальних заяв він дійшов уперше.

Несподівано, але цю заяву підтримала канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час свого виступу в Європарламенті.

"Часи, коли ми покладалися на інших, минули.

Це означає, що ми, як європейці, повинні взяти нашу долю у власні руки", - наголосила фрау канцлерін.

В Єврокомісії учора заявили, що вони "у захваті" від ідеї європейських лідерів.

Додавши хіба що той факт, що "найдавнішим прихильником ідеї європейської армії є голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

І тільки президент США Дональд Трамп, як водиться, у себе в "Твіттері" назвав думку про створення в Європі своєї армії для захисту від США образливою і закликав Францію натомість збільшити свій оборонний бюджет до 2% від ВВП, як того вимагає НАТО.

Після чого вирішив, що заява вийшла беззубою, і доповнив її новим твітом: "Еммануель Макрон пропонує створити власну армію для захисту Європи від США, Китаю і Росії.

Але Першу і Другу світову війну почала Німеччина - і чим це обернулося для Франції? Поки не приспіли американці, їм довелося вчити німецьку".

Проблеми з європейською армією, звичайно, полягають не в тому, що німці можуть напасти на французів.

Проблеми, як показали норвезькі навчання НАТО, радше полягають в тому, що літаки національних європейських армій не дуже літають, танки не завжди їздять, а спроби перекинути кудись ті частини, які не роблять цього регулярно, нагадують пожежу в борделі.

Втім, за бажання - і належного фінансування - все це можна виправити.

Принципова неможливість створити європейську армію наразі полягає в тому, що ЄС - це економічний союз, де рішення приймаються колегіально, і в більшості випадків - шляхом консенсусу (за винятком Європарламенту, звичайно).

І спроба створити спільну армію, яка сподобалась Макрону та Меркель, і яка, можливо, сподобається східноєвропейським членам ЄС, не викличе захвату більше ні в кого.

Оскільки подібна спроба означатиме, що, по-перше, на армію доведеться витрачати помітно більше, і, по-друге, оперативне командування цією армією доведеться передати якомусь наднаціональному органу.

І в тому, що ідея не знайде тотальної підтримки серед країн-членів ЄС, сумніватись не доводиться.

Наприклад, не встигла Ангела Меркель договорити про підтримку ідеї Макрона, як було озвучено заяву міністерства оборони Австрії.

Де повністю виключили можливість участі країни у спільній європейській армії.

"Ідея європейської армії суперечить конституційній позиції Австрії", - зазначив представник міністерства.

"Австрія – нейтральна", - додав він.

Складно сказати, що є причиною цього - чи то рівень витрат на оборону, який сягає 0.8% від ВВП, чи то російські пільги на газ.

Але ситуація є така, як вона є.

Італії, Греції чи Португалії з Іспанією складніше послатись на нейтралітет в Конституції, але немає причин підозрювати, що їхня позиція бодай на міліметр відрізняється від австрійської.

ЄС по своїй суті - економічний союз, і спроба перетворити його на союз військовий - чи на якесь наддержавне утворення, є спробою натягнути сову на глобус.

І ця спроба виглядає тим більше дивно, що на Заході вже існує цілком дієвий Північноатлантичний військовий альянс.

Очільник якого, Йенс Столтенберг, ідею створення загальноєвропейської армії вщент розкритикував.

За його словами, він не бачить сенсу в створенні в Європі структур, які дублюють структури НАТО, і вважає, що в першу чергу необхідно зміцнювати трансатлантичні відносини.

А ще одним - і, можливо, вирішальним аргументом проти ідеї створення "євроармії" є той факт, що цю ідею підтримав президент Росії Володимир Путін.

Який назвав цю ідею "кроком до створення багатополярного світу".

За словами господаря Кремля, ЄС - потужний економічний союз, і природно, що такий союз хоче бути незалежним і самодостатнім.

Після подібної підтримки аргументи на користь ідеї Макрона та Меркель якось і приводити незручно.

А єдине, чим можуть втішитись європейські політики - це той факт, що Трамп - не вічний.

Господар Білого дому - це не президент Росії, і рано чи пізно він зміниться.

Божевільні вибрики з відмовою від виконання союзницьких зобов'язань затихнуть.

І все стане, як було раніше.

Принаймні, на деякий час.