Ni hao Шанхай, або як українці China International Import Expo підкорювали

Україна на China International Import Expo вперше в історії представила свій національний стенд, який презентував торговий, інвестиційний та туристичний потенціал країни.

Експортні можливості представляли більше 125 компаній – представників харчової промисловості, галузі інформаційно-комунікаційних технологій, креативної галузі, машинобудування, аерокосмічної та авіаційної галузі і сектору туризму.

Крім того, у рамках візиту української делегації відбувся Українсько-китайський бізнес-форум, що об’єднав понад 300 підприємців з двої країн.

Що стосується результатів візиту, то у Шанхаї було підписано Меморандум про будівництво заводу з виробництва сонячних панелей в Рівненській області та оновлено угоду про співробітництво між Торгово-промисловою палатою України та Китайським комітетом сприяння міжнародній торгівлі (CCPIT).

Яна Підлісна, керівник відділу інтелектуальної власності та підтримки винахідництва Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Розкажіть, якою була мета відвідання виставки для вас?.

- Україна вперше за всю історію незалежності брала участь у подібному масштабному заході та презентувала свій потенціал у різних галузях і сферах економіки.

Наша команда займалась розробкою і презентацією інвестиційної інтерактивної карти.

Вона є найдетальнішою і наймасштабнішою, окреслює і детально описує у інтерактивних картах, діаграмах та гістограмах всі сфери у розрізі їх розвитку по всім регіонам держави.

Карта України у вигляді екрану 3х2 м була «живою», інтерактивною, нею можна було керувати навіть на відстані одного метра.

Таким нетривіальним способом будь-хто з відвідувачів стенду міг отримати вичерпну інформацію про нашу державу.

До того ж, у неї ми завантажили всі інвестиційні проекти, які потребують фінансування.

Так потенційні інвестори могли зрозуміти, куди і у що можна вкладати кошти і при цьому отримати прибутки.

Кейс карти «Інвестиційні проекти» був сегментований за галузями економіки та у якому регіоні це найбільш актуально.

Були представлені як практичні кейси галузей, так і частини нормативного законодавства.

Приміром, що стосується аграрної галузі, там містилась вся необхідна інформація щодо статистики урожаїв у розрізі років, кількості підприємств певної галузі у розрізі регіонів тощо.

Усі столи на стенді України також були «розумні», їх розробила компанія Kodisoft.

У них було інтегровано навігаційну веб-платформу стенду і електронний каталог експортерів.

Елементи віртуальної реальності Artsxtech дозволяли відвідувачам здійснити подорож Музеєм трипільської культури просто на стенді.

Також була діджитал-фотозона поряд із експортним брендом, демонстраційна зона для відібраних handmade товарів українського МСБ, зони для воркшопів, презентацій і переговорів – усе це лише невелика частина того, що змогли побачити та чим скористатися потенційні бізнес-партнери України.

Скільки часу пішло на підготовку до виставки і розробку карти?.

- Для підготовки карти і збору даних нам знадобилось близько 8 місяців.

Розробниками стала українська компанія, при чому зробили вони це абсолютно безкоштовно, як свій добродійний внесок у майбутнє держави.

Яка продукція з України, на ваш погляд, цікавила китайців найбільше і чому?.

- Що стосується саме сфери сільського господарства, то найбільше китайських відвідувачів цікавила соняшникова олія.

Вони активно обмінювались контактами із підприємствами-виробниками та трейдерами.

Це засвідчує, що олія з України вже встигла стати визнаним у світі брендом, на неї величезний попит у КНР.

Віктор Грищук, голова сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога».

Розкажіть, які враження від виставки? Які зустрічі вдалось провести?.

- Під час виставки ми провели продуктивні зустрічі з китайськими торговими представниками, які, зокрема, зацікавлені у поставках українського борошна, черешні.

Перший висновок – ми повинні створювати нові умови для формування великих партій продукції, і єдиний вірний шлях до цього – кооперація.

Які українські компанії вас вразили?.

- Свою продукцію представили з регіону представили «ТД «Славія», «Племзавод «Степний», СВК «Перемога», «Новомиколаївський молокозавод».

У рамках роботи виставки наші запорізькі підприємці також взяли участь у китайсько-українській конференції з сільського господарства, транскордонної торгівлі та інвестицій, ознайомилися з організацією роботи з постачальниками в кількох великих китайських мережах супермаркетів, провели переговори з потенційними партнерами.

Олена Шаповалова, генеральный директор компанії «Пан Укрейн».

Які тренди ви побачили під час виставки China International Import Expo?.

- Як на мене, і сама виставка, і участь у ній України – це унікальний, непересічний шанс.

Тут були представлені інновації, робототехніка, продовольство – все, що тільки можна було собі уявити.

Виставка унікальна, оскільки вона не спеціалізована на певній галузі і це відкриває ще більше можливостей для експонентів.

Ми уже 5 років беремо участь у профільних туристичних виставках у Пекіні та Шанхаї, а презентація туризму в рамках національного стенду є одним із важливих елементів експортної стратегії.

Україна завдяки своєму унікальному географічному розташуванню і природним ресурсам може бути дуже цікавою атракцією для китайців.

Вони зрозуміли, що тут можна не тільки працювати і робити бізнес, а й гарно відпочивати.

Чи були укладені контракти, домовленості щодо майбутньої співпраці?.

- Контракти на виставках, як правило, не укладають, тим більше із китайцями – тут потрібно підходити досить виважено, адже вони, як бізнес-партнери, є досить специфічними.

У нас є домовленості із новими партнерами, зокрема, нам вдалось зміцнити відносини із компанією Strip (китайський аналог сайту Booking.

Решта отриманих контактів та пропозицій ми проробляємо, будуємо нові туристичні маршрути.

Які враження справив туристичний потенціал нашої країни на відвідувачів виставки?.

- Найбільше китайців цікавить літній сезон, адже зима для них надто холодна, на гірськолижні курорти вони не поїдуть.

А от річка, ліс, природа – це цікаво.

До того ж, мешканці КНР обожнюють фотографувати і місцини із гарним краєвидом, як у наших Карпатах, стануть для них цікавими.

Наразі ми розробляємо маршрути і сподіваємось, що уже у наступному сезоні китайських туристів стане в Україні більше.

Чи цікавий їм модний останнім часом напрямок агротуризму.

Чи з’являться спільні китайсько-українські проекти у цьому напрямку?.

- Так, це один із напрямків, над яким ми працюємо.

Я не скажу, що вони зацікавлені у цьому, проте головне запропонувати їм щось цікаве.

Приміром, китайців можуть зацікавити ферми, де можна навчитись їздити верхи, готувати овечу бринзу чи сир, куштувати ягоди, фрукти тощо.

Знову ж таки робити фотографії у соняхах, пшениці, лаванді.

Скажу навіть більше, це може стати «фішкою» для нашої держави.

Адже натуральність та екологічність на сьогодні, як ніколи, у моді.

Тому ця тематика, однозначно, набуватиме популярності.

Валерій Яковенко, співзасновник компанії Drone.

Які враження від виставки China International Import Expo отримали?.

- Я вперше опинився на заході такого масштабу.

Виставка в Шанхаї – це місто всередині міста, її неможливо обійти навіть за всі 5 днів роботи заходу.

За моїми відчуттями територія виставки порівнянна з українським містом Вишневе.

З іншого боку, і для Китаю подібний захід також пройшов вперше.

Із закритої країни з власними правилами гри і власним світом, Піднебесна перетворюється в новий глобальний ринок.

Китай відкриває кордони для всього світу і запрошує всіх імпортерів.

Мене щиро захопив підхід української делегації як в організації національного стенду, так і в форматі присутності.

Не дивлячись на те, що ми були однією з багатьох країн на виставці, в бруд обличчям ніхто не вдарив, все пройшло на висоті.

І почесне місце поряд зі стендом КНР тому доказ.

Ви назвали виставку однією із найбільш успішних за останній час.

Чому? Які домовленості, а, можливо, контракти вдалося укласти?.

- Вся виставка була розділена на три етапи: день відкриття і роботи офіційних делегацій, дні відвідування інвесторів і бар’єрів і дні відкриті для загальної публіки.

Кожен з етапів був по-своєму ефективним.

Найважливіше, наша робота не закінчувалася роботою на національному стенді, так само як під час виставки, так і після її закінчення, ми проводимо весь наш час у зустрічах, переговорах і робочих візитах.

Ще два тижні я буду перебувати на території Китаю, і загалом наш робочий візит до Китаю триватиме майже місяць.

Зараз ми вже ведемо кілька пілотних проектів у сфері сільського господарства та надзвичайних ситуацій з аналізу даних, отриманих на території КНР.

Ми почали обговорювати робочі питання не тільки з колегами з КНР.

Так як виставка об'єднали багато гравців IT-ринку з усім світом, нам вдалося привернути увагу колег і з інших ринків.

Чому бути представленим на виставці у Китаї було важливо саме для вашої компанії?.

- Китай – це найбільший в світі ринок споживання.

І вийти на нього мріють багато, але не завжди це так просто як здається, не дивлячись на високий попит і кількість населення і швидкість розвитку тієї країни.

Зараз Китай відчуває потребу в технологіях, продукції сільського господарство машинобудування та ІТ.

Це напрямки, яким зараз Піднебесний дає «зелене світло» і відкриває всі двері для співпраці.

Відкриття можливостей для імпортерів - це лише початок, потім буде і створення інфраструктури, фінансових інструментів, екосистеми для нових підприємств.

Таким чином ми спостерігаємо, як на наших очах народжується новий і найбільший ринковий майданчик у всьому світі.

Богдан Шаповал, координатор Ради з питань експорту продовольства UFEB (Ukrainian Food Export Board).

Якою була головна мета відвідання виставки для вас?.

- Голова мета – це робота на національному стенді.

На мою думку, вперше Україна робила правильний національний стенд, такий, яким він має бути.

Це вперше за всю історію, коли всі експортно-орієнтовані галузі - агро, машинобудування і ІТ - створювали імідж країни як високорозвинутої та інтелектуальної, власне, як це є насправді.

Цікаво було спостерігати, як українці дегустували нашу українську продукцію, реагували на неї.

Чи достойно виглядали наші експортери порівняно із іншими експонентами виставки?.

- Вийшло дуже достойно.

Під харчпром було відведено десь 2,5 павільйони із 15 наявних на виставці.

Решта була відведена під машинобудування, літакобудування тощо.

Сама виставка була зроблена за підтримки уряду КНР, тож очевидно, що Китай хоче упорядкувати та систематизувати свій імпорт, залучити нові продукти та товари, стати більш відкритими до іноземних виробників.

З іншого боку зрозуміло, що імпорт буде контролюватись і перевірятись суворіше, так званих «сірих зон» уже не буде.

Які заходи під час виставки були для вас найбільш цікавими?.

- Перший день був державним – стенд відвідували, здебільшого, делегації різних країн, а от найбільш продуктивним були наступні дні, адже на стенди завітали і байєри із дрібних та великих торговельних мереж, дистриб’ютори, а в останні дні відвідували пересічні китайські споживачі.

На вашу думку, серед представлених на виставці товарів які користувались найбільшим попитом і чому?.

- Я не можу виділити якогось одного споживача чи товар.

Жоден із виробників не був обділений увагою.

Приміром, цікавою була для китайців продукція компанії «Равлик Боб», «Верес», «Кернел», «Терра Фуд» тощо.

Багато уваги відвідувачів було до вітчизняних виробників олії, борошна та круп.

Владислав Фалеєв, незалежний консультант з міжнародної торгівлі.

Якими є ваші враження від Китаю? Чому важливо розвивати експорт до КНР?.

- У цілому, враження дуже позитивні.

Тільки у Шанхаї проживає близько 24 млн людей офіційно, а неофіційно – близько 30 млн.

Всі вони їдять, відповідно, ринок продуктів харчування просто гігантський.

Загальний імпорт Китаю – це $1,8 трлн, з них $400 млрд електроніка та компоненти, $250 млрд нафта та паливо, $170 млрд обладнання та машини, $126 млрд – це руда, шлаки тощо.

При цьому експорт Китаю складає $2,2 трлн., тобто позитивний торговий баланс + $400 млрд.

Для порівняння: експорт України до Китаю це $2,3 млрд, біля 0,1% від загального імпорту Китаю, з яких біля 42% складає залізна руда.

Є потенціал для росту.

Які ваші враження від українського стенду на виставці China International Import Expo?.

- Я був звичайним відвідувачем, а не членом делегації нашої країни, тож міг побачити все більш-менш об’єктивно.

Скажу, що з точки зору презентації можливостей і побудови іміджу Україна проявила себе дуже добре і національний стенд з інтерактивним екраном сподобався всім.

Втім, що стосується агровиробників, то це не виставка конкретно по продуктах харчування, тому я б не назвав її успішною для пошуку партнерів для підприємств харчового напрямку.

Інша справа, що уже весною наступного року Шанхаї пройде виставка SIAL Shagnhaі (аналог паризької SIAL) та восени – Asia.

Logistica в Гонг-Конгу.

Тоді всі павільйони цього виставкового центру будуть презентувати саме можливості світового харчпрому.

Ось на цю виставку експортерам варто їхати, якщо вони всерйоз налаштовані на підкорення китайського ринку.

Іще один момент, який не можу не відмітити - це стенд Росії на China International Import Expo та активну (я б навіть сказав дещо агресивну) промоцію можливостей цієї країни.

На другий день виставки навіть завітав прем’єр Дмитро Мєдвєдєв, що вже засвідчило серйозність намірів РФ.

У час торговельної війни Китаю та США, ця країна аж ніяк не хоче упустити можливостей розширення експорту, найімовірніше, йтиметься про використання нового так званого Шовкового шляху між Росією та Китаєм.

Якими будуть ваші рекомендації до українських експортерів?.

Хочу викоремити декілька важливих моментів:.

- їхати до Китаю, брати участь у торгівельних місіях та тематичних виставках однозначно потрібно, і тут без ніяких "але";.

- одним із головних харчових трендів виставки є сonvenience food или кeady-to-eat food, тобто продукти уже готові до вживання;.

- потрібно брати до уваги особливості місцевого маркування та пакування, наприклад наявність QR коду на упаковках є обов`язковою;.

- у разі підписання контракту, виробнику потрібно бути готовим до збільшення виробництва власного продукту та можливо кооперування з іншими підприємствами для створення товарних партій «китайського масштабу», тобто дуже великих.