Прокуросько-суддівська змова. Ключовий агрохолдинг Північної України захоплюють рейдери під крилом правоохоронців

Соціальна катастрофа назріває у північній прикордонній смузі України.

Один із найбільших аграрних холдингів, що дає заробіток жителям Чернігівської та Сумської областей, межуючи із країною-агресором Росією, зазнав рейдерської атаки.

В один момент багатотисячний колектив став заручником неправомірних дій з боку представників правоохоронних органів.

Усе це робиться з єдиною метою – заволодіти активами підприємства.

Рейдери в погонах.

Протягом двох місяців робота 17-ти аграрних підприємств "Росток-Холдинг" на Сумщині та на Чернігівщині блокується невідомими молодиками, які цілодобово чергують на полях агрофірми під прикриттям Державної служби охорони.

При цьому, працівники ДСУ не пояснюють ні працівникам агрохолдингу, ні журналістам, на якій підставі вони перешкоджають збиральній техніці та за чиїм наказом діють.

"8 жовтня на всі 17 підприємств холдингу та навіть на центральний офіс у Києві одночасно зайшли групи по 15 чоловік, - згадує Віктор Купавцев, голова Ради директорів Групи "Росток-Холдинг".

– Вони сказали, що є представниками правоохоронних органів та керуються ухвалою районного судді у Харківській області, почали виїмку документів.

Одночасно у полях почалося блокування машин із вивозом зібраного врожаю".

Тітушки чергують на полях агрохолдингу під прикриттям Державної служби охорони.

Геннадій Конюхов, голова Оленівської сільської ради, на території якої знаходиться один із філій холдингу, каже, що те, як холдинг намагаються знищити, викликає величезне обурення у місцевих жителів.

Виконавцем схеми штучного створення напруги у регіоні є палкий прихильник Росії Яків Грибов – фактичний власник відомого горілчаного бренду "Nemiroff".

Саме він написав заяву до поліції, що має претензії на 21 мільйон доларів до власника "Росток-Холдингу" Віктора Купавцева.

Мовляв, Грибов з 2009 по 2013 роки разом із Купавцевим виступав інвестором у спільному проекті "Зернотрейдинг" та вклав гроші у розвиток бізнес-структури.

Журналісти з’ясували, що, за даними Митниці, Яків Грибов іще в середині 2017 року поїхав до Росії, перетнувши перед тим кордон із Білорусією, але назад громадянин України із таким іменем на територію України не повертався.

В той же час, він особисто писав заяву в липні 2018 року на території України.

Як це пояснити? Наявністю ще одного паспорта? Може, російського?.

Яків Грибов.

Дивно і те, що Грибов написав заяву саме у Харківській області.

Адже земельних ділянок в цій області у холдингу немає.

Схоже на те, що одіозний бізнесмен має тут гарні зв’язки, якими і користується заради досягнення власної мети.

У правоохоронців не викликає сумнівів щодо правдивості наведених слів той факт, що сам Грибов не раз був фігурантом корупційних схем, позаяк тісно (хоча і незаконно) "співпрацював" із охочими до наживи чиновниками.

Ще у 2003-му році Генеральна прокуратура порушувала кримінальні справи проти Грибова та його колег-керівників із Немирівського лікеро-горілчаного заводу за фактами зловживання повноваженнями, службового підроблення, незаконного використання товарних знаків, а також ухилення від сплати податків.

Так за підрахунками ГПУ, у результаті злочинних дій державний бюджет недоотримав $18 млн.

Потім до Генпрокуратури підключилися податківці, які підрахували, що Nemoroff недоплатив в бюджет ще $ 6,9 млн.

Та найцікавіше те, що, як виявилося в ході слідства, ухилятися від податків Грибову допомагали… чиновники податкової та Одеської митниці.

"Достатньо вірогідно, що Грибов використовує контакти у вищих ешелонах влади, - припускає Сергій Василишин, адвокат групи "Росток-Холдинг".

- На мою думку, це відбувається з єдиною метою – для того, щоб контролювати правоохоронні органи і для того, щоб контролювати суд".

Так чи інакше, одразу після звернення Грибова до поліції, на підприємствах "Росток-Холдинг" почались масові обшуки з виїмкою документів, арешт майна, посівів та зерна.

Фактично робота агропідприємств паралізована, без заробітної плати можуть залишитись 2 тисячі працівників, через арешт земельних ділянок та зерна зупиниться розрахунок із власниками паїв.

Показово, що всупереч фактам та відеодоказам, речниця прокурора Харківщини Віта Добовик заперечила блокування підприємств холдингу: "Жодним чином діяльність підприємств не блокується.

Накладено арешт лише на відчуження майна.

Ніхто не забороняє проводити свою діяльність".

Скандальний суддя.

Тиск на підприємство посилюється.

Харківська місцева прокуратура №6 Харківської області знову подала клопотання про арешт майна "Росток-Холдингу".

15 листопада 2018 року в селищі Покотилівка Харківський районний суд розпочав розгляд цього клопотання.

На розгляд справи приїхали кілька десятків працівників захоплених підприємств, які намагалися реалізувати своє законне право бути присутніми на засіданні, де і вирішувалася їхня доля.

Проте заступник голови Харківського районного суду Харківської області Ярослав Шинкарчук відмовив людям у цьому ніби то навмисно перед засіданням зачинив велику залу і вирішив розглядати справу у власному кабінеті.

Суддя Ярослав Шинкарчук під час засідання по справі "Росток-Холдинг".

Дивна поведінка судді свідчить про замовність дій як прокуратури, так і суду, вважають юристи.

Клопотання прокурора базуються на тому, що ніби то урожай 2018-го року було отримано завдяки коштам, що їх "Росток-Ходинг" заробив на врожаї 2010-го року.

Такого сумнівного підгрунтя для такої масштабної атаки на жнива є абсурдним.

Адже ніяких доказів у суді прокуратура не надала.

Адвокат Сергій Василишин зазначає: "Суддя Шикарчук, який виносив рішення не на користь холдингу – є фігурантом багатьох скандалів.

Періодично він приймає безпрецедентні рішення.

Цей суд було обрано не просто так".

Ярослав Шинкарчук послідовно задовільнив усі вісім клопотань прокуратури щодо накладення на майно агрохолдингу "Росток", навіть тоді, коли на це не було законних підстав.

Так, приміром, прокурор подав клопотання в рамках кримінального провадження, що розслідується за заявою Якова Грибова.

Адвокати "Росток-Холдинг" пояснюють: відповідно до вимог статті 1 Протоколу до Конвенції та практикою Європейського суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав.

Саме тому обґрунтування в своїх ухвалах слідчим суддею Шинкарчуком необхідність застосувати арешт на майно 17 підприємств свідчить або про не здатність судді здійснювати правосуддя через некомпетенцію або на свідоме порушення права власності 17 підприємств агрохолдингу на продукцію власного виробництва.

Перелік порушень, допущенних суддею Шинкарчуком Я.

під час постановлення вказаних ухвал вражає.

Наприклад, суддя плутає статті кримінального кодексу: в той час як майно підприємств не має статуту тимчасово вилученого, суддя вирішив арештувати майно, опираючись на норми статті 167 КПК.

Правознавці пояснюють: положення цієї статті не мають процесуального відношення до вирішення питання про арешт майна, оскільки вимоги статті 167 КПК України стосуються виключно тимчасово вилученого майна, отримання якого регулюється Главою 16 КПК України.

Разом з цим, в той час як вартість врожаю 2018 року склала понад 42 мільйони доларів, в цей розрахунок не входить вартість всього нерухомого майна та корпоративних прав, на яке суддя також "за інерцією" наклав арешт.

Професійні дії Шинкарчука двічі розглядалися на засіданнях Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: вперше – у 2011-му році – після чого він отримав догану, вдруге – у 2016-му році.

Обидва рази судді вдалося вийти сухим з води, проте така кількість проваджень щодо нього породжує сумніви в його професіоналізмі або ж підозри у його чесності, і те і інше викликає справедливе обурення суспільства.

Люди протестують.

Сотні людей вийшли під стіни Генеральної прокуратури, щоб заявити про факт рейдерства та перешкоджання роботі аграрного холдингу.

Люди вимагали від керівництва прокуратури надати їм можливість зібрати врожай:.

"Юрій Луценко, наведи порядок у своїх рядах! Банду геть", - кричали мітингувальники.

Мітинг протесту під стінами Генеральної прокуратури України на підтримку "Росток-Холдинг".

"Компанія зібрала лише частину свого урожаю.

А на полях уже випадає сніг та наближаються морози.

Ми зараз не можемо зараз платити зарплати, платити податки.

Казна холдингу пуста, але є продукція, яку компанія може реалізувати.

Більше того – опинилися під загрозою виконання договорів перед вітчизняними та іноземними компаніями, через збій в роботі одного з лідерів ринку може зрости ціна на зернові для всієї країни", - каже Віктор Купавцев, голова Ради директорів Групи "Росток-Холдинг".

Генеральний директор холдингу Валерій Ласьков відзначив, що в Харківській прокуратурі області відбувається постійний тиск на підприємство.

Саме тому аграрії шукають підтримки у найвищих інстанціях, включаючи Генеральну прокуратуру та навіть Адміністрацію Президента України.

Під час останнього мітингу під АП активісти передали адміністрації символічний коровай із проханням втрутитися у рейдерські безчинства.

І назустріч вийшли представники Адміністрації та пообіцяли, що візьмуть ситуацію під свій контроль.

Поки що ж вже кілька тижнів заблоковані три елеватори та зерносховища на Сумщині та на Чернігівщині.

Суд частково задовільнив клопотання прокурора про накладення арешту на Ічнянський елеватор.

Юристи "Росток-Холдингу" не задоволені таким рішенням і будуть його оскаржувати.

Богдан Хмельницький, координатор Асоціації протидії агрорейдерству зазначає – випадки із захопленнями полів крупних аграрних підприємств в Україні – непоодинокі.

Тому з ними потрібно боротися системно:.

"Є багато випадків, коли захоплюють поля.

Як тільки починається пора збору урожаю, з’являються тітушки.

Наша Асоціація бачить три проблеми.

Перша – у землі має бути хазяїн.

Коли є хазяїн у землі, то немає бажання на неї нападати.

Друга проблема – це відповідальність за злочинні дії реєстратора і тих людей, які фізично здійснюють напади на поля.

Має бути кримінальна відповідальність як мінімум 10-15 років.

Третя проблема – це мораторій.

Коли людина посіяла, вона має мати право зібрати свій урожай.

І тільки після цього в судах виясняти стосунки".