Мовчаняя і катування побутом: Що чекає на українських моряків в "Лефортово"

Журналісти Depo.

ua зібрали те, що відомо про умови утримання в цій жахливій буцигарні.

Невдовзі "уповноважена з прав людини" в Криму Людмила Лубіна підтвердила цю інформацію і заявила, що усіх 24 українських моряків етапуватимуть в Москву – в СІЗО, назване іменем Франца Лефорта, так званого вождя Азовських походів.

Отака іронія долі.

Похід був на турецьку фортецю Азов.

Натовкли росіянам тоді в перший раз, і натовкли би в другий, якби не козаки...

Але повернімося до наших.

Наразі, як повідомила уповноважений з прав людини в ВР України Людмила Денісова, 21 український військовополонений знаходиться у Лефортово і ще троє – у лікарні.

За даними кримського журналіста Антона Наумлюка, поранені (Андрій Артеменко, Андрій Ейдер і Василь Сорока) перебувають у медчастині московського ізолятора "Матросская тишина".

Найрозповсюдженіша версія того, чому поспіхом етапували українських полонених – окупований Крим, де, згідно з картинкою російського телебачення всі обожнюють Росію і ненавидять Україну, рвонув допомагати морякам.

Їм несли кросівки і капці, цукор і гречку, зубну пасту, каву, чай і цигарки.

Та навіть в самому СІЗО Сімферополя тамтешні ув'язнені зібрали для українських хлопців непогану передачку з усім необхідним на перший час.

Кримчани зібрали більше 130 тисяч гривень допомоги.

В той же час, колаборантам в Криму стало не затишно, в громадському транспорті і чергах багато пліткували з приводу того, як же ж так, що вони ковбасу раз на місяць бачать, а цим полоненим "украм" дорогезний сервелат кілограмами несуть і несуть.

Хто ж ці бандери і де вони увесь цей час ховалися.

Зрештою, терпець окупантам урвався і вони екстрено відправили українських бранців подалі від "кримських бандерівців", у Москву.

Але бандерівці, як виявилося, і там є.

Кримчани сіли в машину і з передачею приїхали.

В Москві також проводиться збір коштів і комплектуються посилки для українських бранців.

Тим часом, вже стає відомо, що відбувається з українськими моряками в московській тюрмі.

Кореспондент "Дождя", член ГНК Москви Когершин Сагієва відвідала їх і розповіла про умови утримання.

Каже, моряки живуть у "стандартних умовах" - це камери півтора на два метри, залізні ліжка, матраци, вовняні ковдри, стіни, пофарбовані зеленою фарбою.

Пізніше їх переведуть у камери з сусідами, де будуть холодильники і, можливо, телевізори.

"Моряки перебувають у карантинних одиночних камерах.

Це тимчасові приміщення, куди розміщують обвинувачуваних/підозрюваних для перевірки документів і стану здоров'я на період 7-10 днів", - йдеться в повідомленні.

За словами Сагієвої, "українці розповіли, що почуваються нормально", вранці їли гречану кашу, годину провели на прогулянці в тюремному дворику, після обіду їм принесуть книги.

Один з бранців, Роман Мокряк, повідомив, що їм видали зубну щітку, пасту, рушник, забезпечили місцем для сну і постільною білизною.

В СІЗО українських бранців перевдягнули в тюремний одяг, оскільки бути у військовій формі іншої держави в "Лефортово" заборонено.

Моряки хвилюються, що залишилися без зв'язку з родичами.

Українські активісти закликають писати їм листи.

От докладна інструкція, як це робити.

З прізвищами та адресою.

Через Лефортово в різний час пройшло дуже багато українських бранців: Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Генадій Афанасьєв, Роман Сущенко, Євген Панов, Андрій Захтей, Олексій Чирній.

Олег Сенцов розповідав, як в Лефортово відбувається допит: мішок на голову, пістолет у рот.

Родичі Євгена Панова і Андрія Захтея також повідомляли про тортури, в тому числі - електричним струмом.

За словами дружини Захтея, йому погрожували, що дружину депортують, а доньку відправлять до сиротинця.

Своєму адвокату Євген Панов підтвердив, що в період з 7 по 12 серпня його катували струмом, змушуючи назватися диверсантом, який прибув до Криму нібито з метою здійснення терактів.

Досі перебувають в цьому СІЗО "Лефортово" підприємці з Криму Ресуль Велилляєв і Алі Барієв.

Злочин Велілляєва полягає в тому, що в одному з магазинів торгової мережі, яка йому належить, нібито були знайдені прострочені продукти.

Лефортівське СІЗО - найвідоміша буцегарня Росії, один з найбільш закритих і загадкових об'єктів Москви.

Дослідник історії міста Олексій Мітрофанов пише, що першопочаткове призначення Лефортівського СІЗО було для нижніх чинів, викритих в дрібних порушеннях.

"За радянських часів в'язниця відійшла до ЧК, там катували і розстрілювали людей.

Щоб крики і постріли не було чути з вулиці, поруч з в'язницею заводили мотори тракторів.

У 30-ті роки влада поводилася так, немов в'язниця може когось перевиховати і влаштовувала для ув'язнених Лефортово екскурсії на пароплаві Москвою-рікою.

Взагалі ж документальних свідчень про цю в'язницю зберіглося вкрай мало".

З репортажу російської журналістки Ірини Бороган, опублікованого в 2002 році можна дізнатися про те, як облаштовано СІЗО зсередини, про його правила і побутові умови.

Моторошна тиша і заборона на спілкування.

Більшість журналістів, яким дозволили навідатися в "Лефортово" на репортаж, пишуть про моторошну тишу, що зводить з розуму.

"В "Лефортово" висить фірмова тиша, глибока і важка.

Хоча з якоїсь камери доноситься приглушений звук працюючого телевізора, внизу на пульті охорони розмовляють охоронці.

Але всі звуки немов занурюються у вату.

Камери в ізоляторі типові - по вісім квадратних метрів.

Сидять по двоє, як і належить за нормами.

Коло спілкування в ізоляторі – суворо обмежене.

Якщо людина прибуде ні з чим, їй все видадуть - від зубної щітки до одягу.

Вибір нарядів невеликий: літня роба, зимова роба.

Більшість арештантів вважають за краще носити в камерах своє", - йдеться в стислому репортажі "Російської газети" за 2008 рік.

Ще про тишу і внутрішній розпорядок:.

"Коридори простелені килимовими доріжками, але це чисто практичне рішення, яке не має нічого спільного зі створенням затишку.

М'яке покриття гасить звук кроків.

А це означає, що ув'язнені не чують наближення наглядачів до дверей камер.

Лефортово може похвалитися феноменальною тишею, - пише mzk1.ru.

- Слідчий ізолятор розрахований на одноразове утримання 300 осіб.

За первинним проектом у в'язниці обладнано близько 205 камер.

Сьогодні велика частина з них призначена для утримання 2-3 арештантів.

У наші дні в легендарній в'язниці рідко знаходиться понад 200 в'язнів одночасно, однак точну кількість укладених адміністрація СІЗО не називає.

Також на цю тему заборонено спілкуватися зі сторонніми персоналу виправної установи.

Усередині Лефортовський ізолятор якісно відрізняється від усіх інших тюрем-ровесниць.

Головний житловий комплекс побудований у формі літери "К".

У місці, де з'єднуються всі три коридори, знаходиться головний спостережний пункт поверху.

За старовинним масивним дерев'яним столом колись сиділи жандарми.

Сьогодні тут стоять комп'ютери, які транслюють відео з камер спостереження.

За спиною начальника зміни можна помітити статуї атлантів, сам же стіл спочиває на масивних левових лапах.

Житловий корпус має чотири поверхи, між якими немає бетонних перекриттів.

Перебуваючи в з'єднанні променів літери "К", можна милуватися всім внутрішнім простором будівлі знизу до самого верху.

По периметру стін витягнуті залізні сітчасті тераси.

За ним пересувається персонал, в обов'язки якого входить заглядати в око кожної камери щохвилини.

Зазвичай один контролер спостерігає одразу за 12 камерами".

Журналісти підкреслюють, що Лефортово виділяється серед всіх інших виправних установ і по внутрішнім порядкам спілкування.

Тут повністю відсутня внутрішня ієрархія, тому що ув'язнені не контактують між собою.

Втім, в цьому полягає і хороша новина – це означає, що в'язні ні з ким не діляться передачами в примусовому порядку.

Дещо складніше відправити арештанту гроші, для цього доведеться скористатися послугами пошти.

Родичі повинні бути готові до того, що переказ прийде тільки через кілька днів.

Особисті фінанси за масивним тюремним парканом дуже знадобляться, адже на території СІЗО є магазин з продуктами і товарами першої необхідності.

На сайті , що передруковує відгуки в'язнів про московські СІЗО пишуть: "Умови утримання в СІЗО дуже навіть непогані, але це з лишком компенсується драконівським режимом.

При цьому такі дії, як пересилання грошей або організація побачення тут може тривати місяцями.

Тож, запасіться терпінням.

Правозахисники нарікають на це і збиралися судитися з адміністрацією СІЗО, тому що ув'язненим заборонили спілкуватися з ними в камерах, пише mk.

Скандальний російський "нацбол " Едуард Лимонов, який сидів в "Лефортово", в книзі "В полоні у мерців" описує ізолятор так: "У місці, де сходяться всі три частини літери" К "(один з корпусів ізолятора побудований у формі цієї літери.

- Ред.)..

знаходиться великий пульт..

Там завжди треться п'ять, шість, десять тюремників, там стоять кілька екранів комп'ютерів, там є мікрофони прослушки..

Сидимо ми по двоє, по троє в кам'яних мішках-пеналах, сусідів нам міняють раз на кілька місяців.

Коли виводять, то наші стражі видають тріскітливі звуки, стискаючи в руці металевий кругляш з мембраною, попереджаючи: "Ведемо державного злочинця!" Другим способом оповіщення служить стукання по трубах - обрізки їх прикріплені до стін біля кожних дверей і вздовж коридорів.

По шляху проходження є дерев'яні чулани-мішки, в які в разі появи зустрічного зека нас ховають ".

За підрахунками Лимонова, в ізоляторі - 15 прогулянкових двориків, розташованих на даху в'язниці, через них за день проходять три зміни зеків.

На прогулянки, які починаються в 8 ранку, піднімають два ліфти.

Тортури побутовими умовами.

Побутові умови в СІЗО не змінювалися, здається, з часів його відкриття.

Багаточисленні перевірки нарікали на те, що в "Лефортово" нема гарячої води, а життя в камерах само по собі є тортурами.

Тільки в кінці осені російська преса повідомила, що близько третини камер СІЗО "Лефортово" відремонтували і обладнали гарячим водопостачанням.

"Відремонтовано 46 камер, тепер в них є гаряча вода, нова система вентиляції.

Замість сталевих воронок встановлені нормальні унітази, там є телевізори і холодильники.

На прохання членів ОНК, в ці камери переведені літні в'язні СІЗО, одному з яких 75 років, люди з хронічними захворюваннями і жінки", - повідомив відповідальний секретар Громадської спостережної комісії Москви Іван Мельников.

Тож, судячи з усього, українським бранцям ці "роскоші" не дісталися, їх утримують в холодних застарілих приміщеннях без можливості нормально помитися.

Тільки заарештований власник групи "Сума" Зіявудін Магомедов називає СІЗО "Лефортово" славним, а його персонал – бездоганним.

"Ізолятор хороший, чистенький, бездоганний персонал", - сказав він.

Мельников в бесіді з "Інтерфаксом" зазначив: єдине, що йому не подобається, так це те, що в прогулянковому дворику СІЗО постійно працює одне і те ж радіо, на якому крутять одні і ті ж пісні.

У всіх інших претензій набагато більше.

На сайті Sobesednik.

ru зібрано відгуки віп-ув'язнених "Лефортово".

Нам вони цікаві подробицями про побутові умови.

Наприклад, вчорашній голова Удмуртії Олександр Соловйов повідомляє про те, що в камері холодно, холодильника і і телевізора нема, з усієї обстановки - шконка, залізна миска і чайник.

З одягу - чорна роба, фуфайка, шапка-вушанка, чоботи-кирзачі.

Це він описує карантинну камеру, в таких зараз тримають і наших моряків.

Карантин зазвичай триває 10 днів.

Колишній голова республіки Марій Ел Леонід Маркелов на зустрічі з правозахисниками скаржився на брак навіть туалетного паперу, спідньої білизни (виданий один комплект за тиждень), відсутність доступу до своїх особистих речей.

"Немає гарячої води, з крану йде просто крижана, туалету не обгороджений навіть шторкою, а унітаз в більшості камер - це просто пожежні відра з відрізаним дном, - розповів Sobesednik.

ru правозахисник Дмитро Піскунов.

Журналістка "Нової Газети", Саїда Амірова, яка відвідала Лефортово в 2013 році, розповідає про ізолятор так: "На відміну від інших столичних СІЗО, Лефортово заповнене трохи більше ніж наполовину.

Стандартна восьмиметрова камера розрахована на двох.

У кутку кожної камери - підлогова конструкція з нержавійки.

За формою нагадує високу конусну вазу.

"Ваза" накривається саморобною круглою дерев'яною кришкою.

Це - туалет.

Відокремлений він від ліжка крихітною, вузькою, не більше 50 см у висоту, цегляною перегородкою.

Ніяких таємниць, все на виду.

В одній з камер на батареї сушаться кірки грейпфрута.

Думала - для чаю, виявилося, ні.

Для ароматизації повітря після користування "вазою.

А це деталі розповіді Зої Свєтової про відвідання "Лефортово" в 2016 році, вона опублікувала їх на своїй сторінці у Фейсбуці:.

"Олексія Пічугіна привели на бесіду в наручниках і він сидів на стільці з пристебнутими зі спини наручниками і розмовляючи з нами, кривився від болю, а в камері разом з нами було ще чотири співробітника, один з кийком".

"Полковник Максименко перетворився майже на дитину.

Ми попросили його написати якийсь слово, щоб подивитися чи немає у нього порушень, пов'язаних можливо, з перенесеним їм мікро інсультом, він насилу написав слово "мама" і весь час повторював: "Керівництво СІЗО обіцяло, що адвокати зможуть відвідувати мене два рази в тиждень і будуть приносити продукти з волі ".

"Один з арештантів не може ходити в туалет, тому що кожні три хвилини за ним в око спостерігає жінка".

Нещодавно російський опозиційний канал "Настоящее время" взяв в Зої Свєтової нові коментарі про умови утримання в Лефортівському СІЗО.

Вона називає їх "тортурними".

Зазначає, що в камерах досі нема гарячої води, санузел не відокремлено і випорожнятися доводиться на виду у всіх.

Свєтова повідомляє, що ув'язненим не дають солі.

"Як нам пояснили, тому що ці люди, ці ув'язнені, вони натруть собі пахви сіллю, у них буде температура, вони не поїдуть на суд", - пояснила вона.

Без права на своєчасний захист.

Коли СІЗО "Лефортово" побудували, такого поняття як правозахисники – ще не було, та й система адвокатури була іншою.

Зараз, розповідає Свєтова, до ув'язнених не можуть потрапити адвокати, тому що там всього шість кабінетів, а в'язнів - 190.

"Крім того, спеціально не виводять людей для того, щоб вони хвилювалися, нервували, що адвокати до них не приходять.

Ми впевнені, що іноді штучно не виводять людей", - пояснила вона.

Захисники, в свою чергу, розповідають про своєрідну лотерею, яку вигадали, щоб марно не простоювати в СІЗО увесь день, так і не потрапивши до слідчого кабінету.

Раніше адвокати приходили до ізолятора на світанку, щоб записатися в чергу.

"Якщо ти опинявся в черзі, наприклад, двадцятим, можна було прочекати у ізолятора весь день, але так і не потрапити до клієнта.

І на наступний день знову доводилося їхати - вже до четвертої ранку, щоб зайняти чергу раніше.

Це було справжнім випробуванням.

Списки тих, що записалися губилися і рвалися.

Доходило мало не до бійок.

І в квітні цього року два адвоката, Борис Кожем'якін і Карен Гіголян, запропонували колегам розігрувати право черги.

Адвокати, які бажають зустрітися зі своїми клієнтами на найближчому тижні, збираються в "Лефортово" в п'ятницю о дев'ятій ранку.

Зачитується список прізвищ.

Визначаються активні учасники.

Їх кількість ділиться на п'ять робочих днів.

Виходить, наприклад, що в понеділок, вівторок і середу до ув'язнених потраплять по 12 чоловік, а в четвер і п'ятницю - по 11.Потім проводиться розіграш, за результатами якого складається точний графік відвідувань, розписаних по днях тижня.

Наприклад, якщо вам випав номер 27, ви підете третім в середу (12 в понеділок +12 у вівторок +3).

Значить, вам можна не приїжджати в інші дні до СІЗО, не втрачати час і нерви", - повідомляє видання.

Адвокати навіть створили між собою "Лефортово-чат" для полегшеної комунікації.

Надто багато вже людей сидить в цьому старому, глухому місці.

І потрапити треба до всіх.