Політика сигналів: Що змінить для України та Росії корабель США в Чорному морі

Американська преса, зокрема CNN, з посиланням на власні джерела повідомила про спорядження військового корабля США і його можливу відправку в Чорне море.

Збройні сили США попросили Держдеп попередити Туреччину про можливий прохід судна через протоки Босфор і Дарданелли, що з'єднують Чорне і Середземне моря.

Корабель повинен зайти в Чорне море у відповідь на російсьу агресію проти суден ВМС України, яка відбулася 25-го листопада.

Як вже писав Depo.

ua , такі новини супроводжувалися проходом американського есмінця USS Mc.

Campbell у спірних водах Японського моря, неподалік Владивостоку.

За словами прес-секретаря Тихоокеанського флоту США Рейчел Мак.

Марр, ці дії з боку США "кидають виклик надмірним морським претензіям Росії" і мають на меті відстояти свободи і права на законне використання моря, яким "користуються Сполучені Штати та інші нації".

Росії фактично вкотре нагадали про слабкість її позицій в Тихому океані.

Та якщо говорити про Чорне море і наразі лише можливий захід туди американського військового корабля, то робити з цього сенсацію точно не варто.

Кораблі США заходять у Чорне море і виходять з нього практично регулярно.

Востаннє судно ВМС США було в акваторії у серпні 2018 року.

Це був десантний корабель USNS Carson City (T-EPF 7).

У липні в море заходили ще дві одиниці ВМС США: флагманський корабель 6-го флоту США USS Mount Whitney і есмінець USS Porter, які брали участь в навчаннях "Сі Бриз".

Останній есмінець був у Чорному морі в лютому того ж року.

Він оснащений системою ПРО "Aegis" і крилатими ракетами "Томагавк" через що на Росії приділили йому особливу увагу.

В 2017-му році в акваторію заплив ракетний есмінець "James E.

Williams" типу "Орлі Бйорк" з 96 ракетами вертикального пуску, а в 2016-му варто згадати про есмінець Carney також оснащений системою ПРО "Aegis".

Конвенція Монтре від 1936-го року забороняє військовому флоту країн, які не мають виходу до Чорного моря, перебувати в акваторії на постійній основі.

Відповідно, корабель США, який нібито готують сьогодні наші партнери, припливе не більше, ніж на 21 день.

Саме такий термін дозволений Конвенцією.

Окрім цього, нею обмежений загальний тоннаж військових кораблів, які мають право пройти через Дарданелли і Босфор - не більше 30 тис.

Підвищення цього максимуму до 45 тис.

тонн можливе в разі збільшення військово-морських сил чорноморських країн.

Але головне питання сьогодні - наскільки це адекватна відповідь США на російську агресію? Попри підтримку України в конфлікті з Росією у НАТО наразі виключають військове зіткнення на морях.

Натомість, там готують "жорстку відповідь".

Під час саміту глав МЗС у Брюсселі, де були всі очільники зовнішньополітичних відомств країн-членів НАТО, а також України та Грузії, обговорювалося питання спільного патрулювання акваторії Чорного моря українськими, грузинськими ВМС і кораблями Альянсу.

Окрім цього глава Держдепу США Майк Помпео пообіцяв росіянам "біль", якщо вони не звільнять 24 взятих у полон українських моряків.

І говорив про новий демократичний порядок, який втілюватимуть в життя США.

У цій парадигмі черговий військовий корабель США у Чорному морі слугуватиме виключно сигналом для Росії зі сторони Америки.

Таким самим, як і в Японському морі.

Сучасна міжнародна політика нагадує великий театр.

Таке вже було у часи Холодної війни, коли до глобального військового зіткнення між головними акторами театру не доходило.

Але була демонстрація переваги в тій, чи іншій області.

Володимир Путін намагається посунути рамки дозволеного своїми кроками повільної анексії.

Крим, Донбас, Азовське море..

Він спостерігає за реакцією Заходу.

Відсутність консолідованої позиції ЄС, і ліберальна Німеччина, яка знову готова сісти за стіл переговорів у нормандському форматі, а також обговорити поширення місії ОБСЄ на Азовське море з Україною та Росією, його більше ніж влаштовує.

Німці занадто залежні від "Північного потоку-2", який хочуть нейтралізувати США.

Коли Росія бачить слабку реакцію, вона робить наступний крок.

Американці ж не можуть собі дозволити послаблень.

Тому санкції проти Росії будуть продовжені.

Але і подальше зміщення рамок дозволеного Росією потрібно зупинити.

Бо навіть в Україні існує ризик, що за Азовським морем, де відбувається економічна блокада наших портів, агресія і його фактична анексія, піде Чорне море.

Але імовірність блокади Одеського порту -не зникає.

Саме тому в сьогоднішніх умовах захід корабля США в Чорне море є сигналом до того, що американці цілком здатні відповісти на претензії Росії в регіоні і не списують його з рахунків, попри слабкість флотів Болгарії та Румунії, які є членами НАТО.

І навіть не дивлячись на те, що з Туреччиною (теж член Альянсу), яка має найпотужніший флот в акваторії Чорного моря, у них чимало протиріч.

Враховуючи заклики Порошенка та ідеї запрошення суден НАТО ще й в Азовське море, у Білому домі демонструють, що наступним кроком США у відповідь на посилення Росії може стати навіть педалювання питання перегляду конвенції Монтре, особливо статей, які регламентують постійне базування флоту нечорноморських країн в акваторії.

Що потягне за собою включення в переговори Туреччини і посилення позиції Ердогана через контроль Босфору, оскільки він має комфортні стосунки з РФ і, як вже говорилося, не зовсім прості із США.

Можливий вихід Штатів із договору РСДМ - історія ніби й окрема, але так само дотична до загального театру протистояння між Заходом та Росією.

Чи зупинить захід американського корабля в Чорне море і навіть його можливе спільне патрулювання з грузинами та українцями блокаду Керченської протоки для суден, що йдуть в порти Бердянська та Маріуполя? Навряд чи, бо сучасна парадигма розвитку Росії не передбачає можливості іти на поступки.

Така політика "характерна для слабких".

Натомість корабель США, особливо в комплексі з можливим продажем Україні систем ПРО Patriot і протикорабельних ракет "Гарпун", про що говориться давно, може зупинити Кремль від подальшого зміщення рамок дозволеного.

І агресії в Чорному морі.

Але в підсумку - геополітична гра продовжиться.

І у разі того, якщо Росія не сприйматиме черговий сигнал США, ми побачимо в подальшому чергову агресію РФ.

Де вона буде - на морі чи на суші - залишається тільки гадати.

Очевидно, що одним з вирішальних моментів для нас будуть президентські вибори.

Бо Путін часто говорив, що буде говорити і домовлятися з новою українською владою.

Це автоматично означає його ставку на перемогу проросійського кандидата.

Можливо, навіть кандидатки, яка вчора пропустила голосування у ВР за розрив договору про дружбу і співробітництво з РФ.