Чому викиди парникових газів в Україні скорочуються?

Україна посіла 18 місце у рейтингу запобігання кліматичним змінам (Climate Change Performance Index – CCPI 2019).

Рейтинг представила німецька неурядова організація Germanwatch спільно з партнерами під час конференції ООН із захисту клімату (COP24).

Всього рейтинг оцінив досягнення 84 країни світу у 4 категоріях: скорочення викидів парникових газів, розвиток відновлюваної енергетики, зменшення споживання енергії та кліматична політика.

Експерти з кліматичної політики відзначають, що Україна опинилась на досить високому 18 місці в рейтингу не через успіхи державної кліматичної політики, а через зовнішні фактори.

З 1990 року в Україні відбувся економічний спад після розвалу СРСР, деіндустріалізація, занепад промисловості, а згодом окупація Донбасу.

Завдяки цьому, за останні 25 років викиди вуглекислого газу в Україні скоротилися втричі, якщо порівнювати з початком 1990-их.

Як пояснює один із авторів рейтингу, Ян Бурк (Germanwatch): «Безумовно, деякі країни знаходяться в особливих умовах, що може вплинути на їх рейтинг.

Два фактори визначили високий рейтинг України: скорочення викидів і зменшення споживання енергії.

Обидва розраховані за даними міжнародної статистики.

Однак, рейтинг ССРІ не відображає економічний спад, який, на думку національних експертів, є основною причиною менших викидів.

Це підтверджується цифрами: якщо подивитися на графіки ВВП, викидів СО2 та споживання енергії – вони мають зберігати подібні тенденції за останні 4 роки”.

Вихідні дані України в рейтингу ССPI: динаміка чисельності населення, ВВП, обсягів викидів парникових газів, споживання енергії.

"Ціль України по скороченню викидів не тільки не відповідає Паризькій угоді, але й передбачає зростання викидів майже вдвічі.

Рахуйте самі: у 2015 році національно-визначений внесок України до Паризької угоди передбачав “скорочення” викидів СО2 до 60% від рівня 1990 року.

Хоча фактичний рівень викидів CO2 у 2015 році був уже на рівні 32%.

Математика проста: не можливо знизити 32% до 60%", - відзначають експерти центру екологічних ініціатив "Екодія".

Відповідно до рейтингу CCPI-2019, кліматична політика України була неефективною – отримано лише 40 балів зі 100 можливих.

І якщо міжнародна кліматична політика була оцінена як посередня (medium), то національна політика – дуже неамбітна (very low).

"За останній рік у сфері кліматичної політики Україною прийнято декілька важливих документів, зокрема затверджений План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату, розроблена Стратегія низьковуглецевого розвитку та розпочата робота над законодавством щодо моніторингу викидів парникових газів.

Однак цього недостатньо задля досягнення цілей Паризької угоди, а найбільшою проблемою залишається одна з найбільш неамбітних цілей по скороченню викидів парникових газів" – говорить Соф’я Садогурська, координаторка кампанії з питань зміни клімату Екодії.

Голова Української кліматичної мережі Ілля Єременко коментує: “Мінприроди зробили багато за останні два роки, але вони не можуть впливати на енергетичну, транспортну чи інфраструктурну політику а саме ці сфери є визначальними для змін клімату.

Кліматична політика має бути наскрізною у всіх інших сферах, вона не може існувати ізольовано і бути відповідальністю одного міністерства.”.

Підвищення енергоефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії – це дороговказ для України.

Нам критично важливо підвищувати власну енергонезалежність, скорочувати залежність від викопного палива та розбудовувати нову безвуглецеву економіку.

З 3 по 15 грудня у польському місті Катовіце відбуваються міжнародні кліматичні переговори ООН (COP24).

Офіційні представники від України також беруть в них участь.

Якщо уряд справді хоче ефективно протидіяти зміні клімату та шкідливим викидам CO2, він повинен заявити про початок перегляду національного внеску в Паризьку угоду (НВВ) у 2019 році.