/https%3A%2F%2Fimg.depo.ua%2F195x130%2FDec2018%2F471116.jpeg)
Війна за цифри: Як "БПП" і "Батьківщина" воюють за ОТГ
Отже, у президентській партії заявили, що на недільних виборах до об'єднаних територіальних громад отримали 30 голів-однопартійців і ще 22, хто йшов за підтримки "БПП".
Тобто, 52 голови.
На цьому фоні п'ятеро від "Батьківщини" виглядають краплею.
У свою чергу, Тимошенко оголосила, що її партія має переможний результат у 35,7%, у "Блоку Порошенка", за її словами, 22,7%.
Остаточний результат розставить усі крапки над "і", однак вже з даних паралельного підрахунку голосів, оприлюднених деякими ЗМІ, стає зрозумілим, що з 35,7% у "Батьківщині" перегнули.
Скоріше за все, варто очікувати розриву між лідерами десь у межах 3-4%.
Якщо буде саме такий розрив, у "Батьківщині" розповідатимуть про маніпуляції з результатами волевиявлення.
Така логіка зрозуміла: Тимошенко готує громадську думку до весни 2019-го – якщо вибори вона програє, значить, вони сфальшовані.
Але при цьому у штабі Юлії Володимирівни повинні розуміти просту річ: серйозних акцій протесту під лозунгом "у нас украли перемогу" не буде.
Нема фінансового і людського ресурсу.
Технологія "влада фальсифікувала вибори" має шанс на реалізацію, коли протистоять кандидати з абсолютно протилежними світоглядами, як Віктор Ющенко і Віктор Янукович у 2004 році.
У 2010-му, коли Тимошенко програла Януковичу у другому турі з незначним відривом, організувати масові акції протесту не вдалося.
Причина проста: при виборі Янукович чи Тимошенко переважна більшість виборців користувалася простим підходом – хто з них менше зло.
Про суттєві світоглядні розбіжності між двома лідерами тодішніх перегонів, вочевидь, не йшлося.
Так само реагуватиме виборець і наступного року: для когось меншим злом буде Порошенко, для когось Тимошенко.
Проте за жодного з них на вулицю невдоволені поразкою не вийдуть.
Наступна важлива річ – після оприлюднення остаточних результатів виборів до ОТГ стане зрозумілим, хто і в яких регіонах добрав підтримку, а хто втратив.
Це дуже важливо для позиціонування всіх майбутніх кандидатів у президенти, особливо лідерів.
Тут також логіка зрозуміла: якщо головою ОТГ стає, наприклад, представник "Батьківщини", то існує значна вірогідність, що мешканці цієї громади підтримають Тимошенко.
Це коли брати за аксіому, що цей голова – вірний "батьківщинець", а не місцевий крутелик, який переміг під "біло-сердечними" прапорами.
Те ж стосується "БПП" та інших партійних голів ОТГ.
Але в наших реаліях, зазвичай, вибори на місцях перетворюються на суцільний "договірняк" столичних кураторів виборів з елітами на місцях.
Власне, у дуже багатьох місцевих радах конфігурація з осені 2015-го зовсім інша, аніж за підсумками волевиявлення.
Такою буде доля й обраних в ОТГ, адже у нас дуже слабкі партійні структури, тому завжди залишається спокуса замість справді свого зробити ставку на умовно свого.
Зате заможного і тому успішного кандидата з грошима і гречкою.
Ті, хто стежив за перебігом передвиборчої кампанії до ОТГ, і цієї, і минулих, зрозуміє – мова про те, що обрані там люди насамперед орієнтуватимуться на власне майбутнє, бо президенти приходять і йдуть, а їх вплив на регіональні процеси лишається.
Третя річ, яку продемонстрували останні вибори до об'єднаних тергромад: не так важливою була якість кандидатів (це окрема історія, і з суттєвими неприємностями після усіх цих виборів держава ще зіткнеться), як потреба у самих виборах.
Тепер стає зрозумілим, чому у "Батьківщині" так наполягали, щоб вони відбулися, незважаючи на воєнний стан.
Ще з моменту перших таких виборів, між "БПП" і "Батьківщиною" триває змагання, хто назве більшу кількість своїх переможців.
Партія Юлії Володимирівни всі попередні рази гучно звітувалася про свою перемогу, а партія Петра Порошенка – про свою.
То ж, здавалося, нічого нового.
Утім є суттєва відмінність – до 31 березня більше не планується таких масштабних виборів до тергромад.
Після завершення режиму воєнного стану ще мають відбутися вибори в 45 ОТГ в 10 областях.
Проте це ті області, в яких та ж "Батьківщина" не зможе похвалитися особливими здобутками.
У висуванців "БПП" шанси виглядають вищими.
Хоча також не вражають.
Тому можна казати, що недільні вибори стали знаковими для фіксації реальних рейтингів кандидатів-лідерів та їхнього ресурсу в регіонах.
Через це і така війна за кожну цифру.