Путінський "Авангард": Чому в російській гіперзвуковій зброї зацікавлений Пентагон

Учора російські військові в присутності президента країни Володимира Путіна успішно випробували ракету комплексу "Авангард" з гіперзвуковим крилатим бойовим блоком.

Як повідомила прес-служба Кремля, "програма залікових льотних випробувань виконана в повному обсязі, що дозволяє у встановлені терміни поставити комплекс "Авангард" на озброєння ракетних військ стратегічного призначення".

Відзначається, що ракета може обходити зони дії інформаційних і вогневих засобів "усіх наявних і перспективних систем ПРО".

У самій цій заяві є чимало цікавих моментів.

Починаючи від того, що твердження про здатність ракети долати не тільки наявні, але й "перспективні" - себто, не розроблені на сьогодні - системи протиракетної оборони виглядає дещо хвалькувато.

І закінчуючи тим фактом, що, як вірно підмітив російський телеграм-канал "Серпом.

По", ще в березні Путін стверджував, що "підприємства Росії вже приступили до серійного виробництва цієї системи (Авангард" - ред.)".

А тут раз - і за рік від своєї власної заяви президент країни бере участь в "залікових льотних випробуваннях" ракетного комплексу.

Що ж тоді "серійно випускали" - прототипи, чи що?.

Скоріше за все, вчорашній запуск - це чергове випробування доволі давно відпрацьованої технології (перші запуски "Авангарду", насправді, відбувались в 2011 році).

Мета якого швидше пропагандистська, ніж військова.

Володимиру Путіну потрібна була "перемога" напередодні новорічних свят - і він її отримав.

Втім, якщо абстрагуватись від деяких дивних неузгоджень, і подивитись на картину зі стратегічної точки зору, виникають нові запитання.

"Ракета "Авангард" повністю руйнує систему протиракетної оборони США" - таким був один із улюблених заголовків у російській пресі як у березні, коли Володимир Путін показував "мультфільми" про нову зброю, так і вчора, коли він похвалився успішним запуском "Авангарду".

В той час як система протиракетної оборони США не тільки ніколи не могла перехопити всіх стратегічних ядерних ракет, що перебувають на бойовому чергуванні в Росії, але і не призначалась для цього.

Ідею "зоряних воєн" - космічно базованої глобальної ПРО часів Рональда Рейгана ніхто й ніколи навіть не планував виконувати.

Тому у чому практична перевага РС-26 "Авангард" над попередником РС-24 "Ярс" і навіть попередником попередника РС-12М "Тополь-М", жоден із яких за допомогою традиційних засобів ПРО було неможливо зупинити з достатньою ступінню вірогідності - сказати складно.

Як, до слова, неможливо було перехопити й американські "Першинг-2" часів холодної війни, в яких крейсерська швидкість була "всього" 8-12 тисяч кілометрів на годину супроти нібито 25 в нової російської ракети.

Якщо хтось забув - "Першинги-2" випускалися з 1983 по 1991 рік, і були знищені в рамках виконання договору по РСМД.

Із якого США за два місяці збираються знову урочисто вийти.

Очевидним є також те, що новий російський комплекс із дальністю польоту в 2-4 тисячі кілометрів, був виготовлений явно у порушення договору про РСМД.

А також той факт, що з Росії до США він явно не долетить - якщо не рахувати Аляски, звичайно.

А долетіти він може тільки до Європи.

Де, за винятком східноєвропейських молодих демократій, не дуже хочуть бачити ні американські системи ПРО, ані американські крилаті ракети, які могли б виконувати роль "зброї стримування".

З іншого боку, реакція американських військових на нову російську ракету підкреслено стурбована.

Як високопоставлені офіцери, так і близькі до Пентагону аналітики голосно розповідають у пресі про "очевидне відставання" США від Росії.

Цілком ймовірно, що таке відставання і справді існує.

США, на відміну від Росії, договір про РСМД не порушували, і відповідними розробками не займалися.

А передноворічний "ракетний самопіар" Володимира Путіна - чудовий спосіб на хвилі загального переляку перед російською "чудо-зброєю" отримати щедре фінансування на розробки, які за інших умов ще довго б лежали без руху і шансів на реалізацію.