Телебазар, або Як телебачення робиться в Одесі

Розумне теля двох маток ссе — «Думская.

Один із лідерів місцевих телеканалів — «Думская.

TV» (ТРК «Моя Одеса»).

У грудні 2017 року канал виграв цифрове покриття по всій Одеській області на конкурсі.

TV» є частиною медіагрупи колишнього мера Одеси Олексія Костусєва, батька народного депутата від БПП Олексія Гончаренка.

Де-юре власник «Думской.

TV» — колишній голова Одеської обласної ради Михайло Шмушкович.

Він теж соратник Олексія Гончаренка.

Отже, той має значний вплив на телеканал.

Саме цим пояснюються раптові виходи сюжетів «Думской» за межі Одеси.

Наприклад, сюжет про фермерів на Київщині став приводом показати Олексія Гончаренка із Верховної Ради з коментарем про ринок землі.

Наближення президентських виборів у сюжетах «Думской.

TV» відчувається й у сюжетах про медичні лабораторії на колесах.

Справа не лише в перетворенні цих лабораторій на рекламні носії на користь Петра Порошенка, але й у риториці журналістів, які наголошують, що саме Президент був ініціатором медичної реформи.

Щодо новин самої Одеси — «Думская.

TV» намагається дати слово і представникам міської влади, й активістам, які перебувають у жорсткій опозиції до міського голови, Геннадія Труханова.

Про це каже Дем’ян Ганул, лідер громадської ініціативи «Вуличний фронт»: «Ведучі “Думської.

TV” постійно нагадують в ефірі, що вони не поділяють наших думок, але все ж ми маємо можливість донести свою позицію в їхньому ефірі, в той час, як більшість телеканалів такої можливості не дають.

Може, тому “Думська” — це один із найбільш популярних каналів міста, на відміну від тих, що висвітлюють лише позицію мера Одеси, Геннадія Труханова».

Подібна всебічність дає «Думской» аудиторію й підвищує якість впливу джинси на користь власника та його політичних партнерів.

Серед них і Геннадій Труханов.

Адже екс-мер Одеси Костусєв і нинішній мер Геннадій Труханов — партнери в медіагрупі «Глас» через телеканали «Плюс» і «Страна Советов».

Антитруханівська коліція — Аднан Ківан і 7 канал.

7 канал Одеси — один із найстаріших одеських мовників, який лише на останньому конкурсі Нацради отримав ліцензію на цифрове мовлення.

Складається 7 канал із двох юридичних осіб — ТОВ «ТРК “Арт”» і ТОВ «Ріак-інформ», які належать одеському бізнесмену сирійського походження Аднану Ківану.

7 канал на довгий час став інформаційним партнером міських активістів у протистоянні з мером міста Геннадієм Трухановим.

Структура власності 7-го каналу (Одеса).

Аднан Ківан — власник потужної будівельної компанії Kadorr Group і сам неодноразово був об’єктом жорсткої критики з боку одеських активістів.

Але війна з Геннадієм Трухановим зробила Ківана і його медіаресурси ситуативними союзниками з активістами.

Конфлікт бізнесмена й мера почався ще у 2015-му, а у 2016-му набув публічності.

7 канал уже не просто висвітлював дії активістів антитруханівського спрямування, він став активним учасником інформаційної війни проти міського голови.

Заголовки матеріалів 7-го каналу: «Геннадій Труханов убивает город», «Труханов и его псевдопатриотизм», «Труханов украл у одессистов больницу», «Труханов разрушает город», «Труханов и компания крадут деньги у одесситов».

Власник каналу в новинах 7-го каналу щодо конфлікту з міською владою подається у першу чергу як «меценат».

Влітку 2017 року в одеських офісах компаній Ківана Служба безпеки України провела серію обшуків.

За офіційною інформацією СБУ, сірійського бізнесмена підозрювали у фінансуванні ДНР і ЛНР через одеського сепаратиста Ігоря Маркова.

Після цих обшуків риторика 7-го каналу щодо міського голови кардинально пом’якшилася — критичні матеріали зникли з ефіру.

Наразі заголовки сюжетів 7-го каналу зі звинуваченнями проти мера Одеси можна знайти серед матеріалів річної і дворічної давнини.

Наразі 7 канал працює значно обережніше, і як зміниться його робота напередодні виборів — спрогнозувати важко: вже зрозуміло, що тиск на його власника позначається на роботі телекомпанії.

Цей важіль можна використати знову.

Антитруханівська коаліція — «Круг», який не рятує.

Другим учасником антитруханівської коаліції є телеканал «Круг», який належить донці екс-мера Одеси Едуарда Гурвіца Євгенії Замчинській та його ж онучці Марії Замчинській.

«Круг» жорстко критикує міську владу у своїх «Новинах».

Здається, це зовсім не те місто, про яке розповідають інші телеканали: незаконна вирубка дерев, незаконні забудови, облізла фарба на щойно відремонтованих коштом громади об’єктах.

На додаток — екранізація фейсбук-претензії до Геннадія Труханова за роздачу безкоштовних цукерок і перетворення новорічного свята на штовханину як один із головних сюжетів випуску.

Колись один із провідних каналів Одеси, «Круг», вочевидь, продовжує переживати важкі часи: активне використання фото із соцмереж замість власного відеоряду, невисокої якості відео, попри те, що Youtube дає значно ширші можливості, — все свідчить про проблеми із фінансуванням.

Це підтверджують навіть симпатики телеканалу, міські активісти.

«“Круг” Гурвіца відчутно втратив свої позиції.

7 канал майже відмовився від критичних матеріалів.

А раніше вони вдвох забирали ледь не половину телеглядачів у протруханівських телеканалів», — констатує Сергій Стерненко, одеський активіст.

Друзі Труханова.

Володимир Галантерник.

Щоб опинитися в іншій реальності, в Одесі достатньо перемкнути на будь-який канал, що належить Геннадію Труханову або його друзям.

Ці канали — приклад позитивного погляду на життя.

Міські проблеми згадуються лише у стадії успішного вирішення, в сюжетах цих каналів відкриваються нові, потрібні місту об’єкти.

Якщо хтось і краде — це дрібні злочинці.

В ефірі — опоблоківець Олександр Вілкул розповідає про проблеми в державі.

Новини на сайті — російською мовою.

Це «Первый городской», саме так, а не «Перший міський», як він проходить по документах.

«Первый городской» (ТРК «Нова Одеса») — одеський телеканал, що мовить в аналоговому ефірі та в кабельних мережах Одеси.

Раніше власником каналу де-юре був Максим Цимбалюк, хоча одеські ЗМІ називали «Первый городской» телеканалом Володимира Немировського — одеського бізнесмена, екс-голови Одеської облдержадміністрації.

Саме з «Першого городского» намагався стартувати в політику Костянтин Усов.

У 2012-му він намагався пройти до парламенту від ВО «Батьківщина» — телеканал давав можливість для піару.

Але тоді не вдалося й Усов потрапив до Верховної Ради у 2014 році через БПП.

Із «Первым городским» сталися не менш карколомні зміни: у 2017 році телеканал змінив власника, кінцевого бенефіціара й керівництво.

Новим кінцевим бенефіціарним власником телеканалу став Олег Райвич — громадянин США, власник будівельного бізнесу в Одесі.

Попри неосяжні простори Сполучених Штатів, Олег Райвич — сусід Олега й Маргарити Зінько, тестя й тещі Володимира Галантерника.

Самого ж Галантерника називають справжнім господарем Одеси, якому підпорядковується й мер міста, Геннадій Труханов.

Із Володимиром Галантерником пов’язують ще й інші телеканали Одеси: А1 (ТОВ «ТРК “Андсер”»), GNews (ТОВ «ТРК “Міський телеканал”»), GTV (ТОВ «ТРК “Клуб-ТВ”»), City TV (ТОВ «ТРМК “Телеканал Сімейний”», колишній «Домашний»).

Вони входять до медіахолдингу медіаменеджера Олександра Козиря, якого пов’язують з одеським бізнесменом Володимиром Галантерником.

У 2016 році кінцевим бенефіціаром телеканалів був вказаний британець Олександр Шевляков, але у 2017 році кінцевим власником став британець Ігор Гусєв.

Олександр Козир на конкурсі в Нацраді говорив: «Наші інвестори — будівельний бізнес в Одесі, який хоче, щоб у країні був мир».

Сам Олександр Козир тісно пов'язаний із мером Одеси Геннадієм Трухановим через партію «Довіряй ділам», від якої навіть балотувався до Одеської міськради.

Зв'язок із мером Одеси зчитується і в реальній роботі.

Наприклад, попри те, що GNews має бути інформаційно-розважальним каналом-ретранслятором, він разом із А1 потрапив до скандалу з розміщенням замовного матеріалу проти Аднана Ківана, коли в того почався конфлікт із Геннадієм Трухановим.

Друзі Труханова.

Сергій Ківалов («Опозиційний блок»).

Народний депутат-опоблоківець, президент Одеської юридичної академії Сергій Ківалов довго був одним із найбільших медіавласників в Одесі.

Наразі він продав свої канали «Третій цифровий», «Академія» і «Здоров’я», але залишив собі найретинговіший «Репортер» (ТОВ «Інформаційний телеканал “Репортер”»).

Офіційно Ківалова немає серед власників «Репортера».

Каналом володіють дружина його племінника Сергія Могила Наталя Могил і доцентка Одеської юридичної академії Ганна Сарибаєва.

Присутність Ківалова зчитується не лише через пов’язаних із ним родичів та колег, але й через телевізійні сюжети «Репортера», які, до речі, й досі російськомовні.

Звичайний таймінг новинних матеріалів на каналі — півтори-дві хвилини.

Натомість сюжет про прийом громадян народним депутатом Сергієм Киваловим перевищує сім хвилин.

Сюжет побудовано за принципом прохачів, що йдуть до доброго пана:.

скарга на випромінювання мобільних ретрансляторів,.

студентка-сирота, після візиту якої Кивалов написав звернення прем’єр-міністру,.

скарга викладачів вишів на низьку зарплату й новий лист Кивалова Володимиру Гройсману,.

прохання сприяти Одеській філармонії статусу Національної, щоби підняти зарплату працівникам і відремонтувати історичну будівлю Оперного театру.

У результаті Кивалов пише ще одного листа — вже до Одеської ОДА.

У решті матеріалів нічого про міські проблеми.

Натомість в ефірі «Репортера» розлогі інтерв’ю про кредити МВФ і їхню шкідливість, про проблеми освіти — тобто виключно питання, рішення яких лежать за межами міської влади.

Набагато жорсткіше кивалівський «Репортер» реагує, коли справа стосується кризових моментів.

Наприклад, після третього нападу на одеського активіста Сергія Стерненка, коли один із нападників отримав смертельні поранення.

«Вони (“Репортер”) зняли сюжет, в котрому взяли інтерв’ю у невідомої особи, обличчя котрої заблюрили, ім’я змінили, і от вони на основі коментаря однієї невідомої особи, розповіли, що я “догнал, убил, зарезал, убийца, фашист і так далі”.

Хоча відповідно стандартам журналістики вони мали б і другу сторону записати, але навіть не спробували отримати коментар.

Цей сюжет потім активно тиражувався ЗМІ антипатріотичної направленності», — пригадує Сергій Стерненко.

Сергій Стерненко.

Друзі Труханова.

Дмитро Голубов (БПП).

Два колишніх телеканали Кивалова, «Академія» і «Здоров’я», викупив народний депутат від БПП Дмитро Голубов, колишній фігурант розслідувань щодо кіберзлочинів.

Ці розслідування проводили спецслужби багатьох країн, у тому числі ФБР та Міністерство фінансів США.

Канал із ліцензію на цифрове мовлення, «Академія», наразі записано на матір Голубова Світлану Щелкунову.

Другий канал, «Здоров’я», записано на дружину Голубова Анастасію Лашкарьову.

Цей канал нещодавно також отримав ліцензію на цифрове мовлення.

Саме Голубов узяв на поруки одеського міського голову Геннадія Труханова, коли того затримали у 2017 році за підозрою в заволодінні коштами міського бюджету Одеси.

Голубов заявив тоді: «В свое время Геннадий Труханов взял на поруки Одессу.

Город расцвел в его руках, это подтвердит большинство одесситов.

Теперь Одесса готова взять на поруки Геннадия Труханова.

Одесситы своих не бросают».

@video=//www

Телеканал «Академія» видав тоді в ефір відверто маніпулятивний сюжет, у якому купівля міськрадою приміщення заводу «Краян» із багатократним подорожчанням, із 11,5 млн до 185 млн гривень, пояснювалося незручністю для мешканців стояти в коридорах старої міськради.

А далі — ціла серія відео- та аудіороликів із тезами: «Труханов — наш родич, а родичів не здають», «Одесити самі вирішать чи винуватий Труханов», «Труханов — правильний мер, якого ми любимо».

@video=//www

Із цих відео досить чітко зрозуміло, хто є для Голубова своїм і як працюватимуть його телеканали під час виборів — президентських, парламентських і місцевих.

Друзі Труханова.

«Град» і «Арт».

«Град» (ТОВ «ТРК “Град”» і ПП «Телекомпанія “Дозвілля”») — одеський телеканал, що мовить 13 років в аналоговому ефірі в Одесі й області.

У жовтні 2018 року «Град» виграв цифрове покриття в мережі «Зеонбуду» в шести містах Одеської області, за винятком Одеси та Ізмаїла, в листопаді програв конкурс на цифрове покриття в Одесі.

Власники «Граду» — бізнес-партнерка народного депутата від Блоку Петра Порошенка Геннадія Чекіти Тетяна Шпалтакова (51 %) і колишній депутат Одеської міськради й соратник Геннадія Труханова Анатолій Балінов (49 %).

«Арт 24» (ТОВ «ТРК “52 канал”») — ще один канал Анатолія Балінова, що мовить у кабельних мережах Одеси.

Тема суду над мером Одеси Геннадієм Трухановим через придбання приміщення заводу «Краян» за завищенною ціною й у випадку із «Градом» спрацьовує як лакмусовий папірець.

Ведуча каже про чергове засідання, на якому прокурори продовжують зачитувати обвинувальний акт, без жодних пояснень.

А далі йде безрозмірний синхрон Геннадія Труханова про те, що прокурори створили злочинне угруповання, яке переслідує його, Труханова; про зручності, які отримали одесити в новому приміщенні мерії, і жодного слова про багатократне завищення ціни.

@video=//www

«Град» намагається отримати ліцензію на цифрове мовлення в самій Одесі, а поки користується можливістю аналогового мовлення.

Утім, успіх у боротьбі за ліцензію лише закріпить медіаможливості нинішнього мера й БПП напередодні виборів.

Навіщо так багато?.

Реальна кількість власників одеських телеканалів зовсім невелика.

Це видно не лише з установчих документів, але й з того, як ці телеканали працюють із інформацією, каже Григорій Козьма, керівник одеського проекту розслідувань «Громадське слідство»: «На перший погляд, в Одеси перенасичення телеканалами.

От тільки 23 із 27 телеканалів міста обслуговують інтереси міської влади — це Труханов, Галантерник і його друзі.

Така кількість каналів, на думку пана Козьми, пов’язана не лише із захистом інтересів під час виборів.

Вона потрібна для формування громадської думки щодо виправдання численних зловживань із боку міської влади та для формування негативного ставлення до громадського спротиву цим зловживанням.

Григорій Козьма.

«Зазвичай діє проста схема: якийсь важливий для міста культурний об’єкт штучно доводиться до запустіння, занепаду й руйнації.

Потім через підконтрольні канали починають показувати жахливий стан об’єкта, мовляв, треба проводити благоустрій.

На практиці це означає знести стару будівлю й побудувати багатоповерхівки: “Вам же не подобається антисанітарія”.

Наприклад, Літній театр у Міському саду, який громаді подарували засновники міста.

Коли понад тисяча одеситів вийшли, щоб завадити знищенню Театру на користь чергового торгового центру, 23 канали показували “нашестя варварів, що билися із поліцією”.

Але ж ніхто не показав, як за рік до того активісти відремонтували Літній театр, як він працював, доки міська влада його знову не закрила й не перетворила на смітник», — каже Григорій Козьма.

Коли більшість великих і малих телеканалів одноголосно розповідають одну версію подій — саме їй починають довіряти.

Адже «всі брехати не можуть».

Пропаганда — це не тільки перекручування фактів, а ще й їхнє замовчування.

Як це працює — вже показав приклад суду над Геннадієм Трухановим, який майже повністю випав із поля зору одеських телекомпаній.

Одесити — не виняток.

Утримувати кілька каналів заради монополії на інформацію — не така вже й велика плата за владу й недоторканність із боку закону.