Чому зелені технології в Україні застосовує лише 5% будівельних проектів

В Україні зелені технології частково застосовуються лише у 5% всіх будівельних проектів через відсутність пільг, які стали нормою у розвинених країнах.

Про це пише у своєму блозі експерт у питаннях торгової нерухомості Дмитро Грільберг, передає rau.

«Якщо на Заході «зелені» технології в будівництві стали буденною справою, то в Україні вони застосовуються тільки в поодиноких випадках, - зазначає фахівець.

- Кількість українських ТРЦ, де так чи інакше впроваджені технології енергозбереження, становить всього близько 5% від загального числа подібних об'єктів».

На відміну від українських західні девелопери зацікавлені у мінімізації дорогих європейських природних ресурсів, оскільки це вигідно з економічної точки зору, пояснює Дмитро Грільберг.

«Найбільш затребувані сертифікати при оцінці енергоефективності будівель - LEED (поширений в Сполучених Штатах) і BREEAM (частіше використовується в Європі), - розповідає він.

- В Україні є попит на обидва цих стандарти: дорожчий LEED сфокусований на водо- і енергоефективності, а ось в BREEAM першорядну важливість мають соціальні параметри, наприклад, такі як віддаленість будинку від громадських транспортних комунікацій і саме він більш підходить для українських ТРЦ».

Наразі торгових центрів, які могли б похвалитися сертифікатами, взагалі немає, бо технології застосовуються безсистемно і лише частково відповідно до стандартів, наголошує Дмитро Грільберг.

«Найбільш поширеною причиною використання українськими девелоперами певних енергозберігаючих технологій, можна назвати прагнення зменшити розмір комунальних платежів - в першу чергу рахунки за електроенергію та витрати на технічне обслуговування комплексу: покращені характеристики конструкцій - 7%, використання детекторів руху у керуванні системою освітлення - 2%, використання енергозберігаючих ламп - 10%, встановлення систем із принципом рекуперації тепла - 17%, оснащення теплових пунктів пристроями автоматичного регулювання - 3%, погодозалежний графік подачі теплоносія в систему опалення - 7%, встановлення терморегуляторів на радіатори опалення - 8%, використання датчиків СО на паркінгу 9%».

На практиці власники торгових центрів перекладають тягар оплати енергоресурсів на орендарів, а відповідно, немає зацікавленості в застосуванні енергоефективних рішень, говорить Дмитро Грільберг.

«Конкретні параметри окупності мають прямий зв'язок з тим, на якому етапі та в якому вигляді енергоеіективні технології впроваджені в проект: чим раніше та більше, тим краще, - пояснює фахівець.

– При цьому використання технологій повинно бути системним, але на практиці власники задаються питанням: як поліпшити умови в моєму комплексі?" вже після закінчення будівництва, коли під час експлуатації спливає маса нюансів: наприклад, при високих платежах за опалення не вдається домогтися комфортної температури в приміщеннях».

Максимальну економію витрат на обслуговування забезпечить система, що управляє комплексом за принципом "розумного будинку", завдяки якому вентиляція, освітлення, опалення, а також кондиціонування та протипожежні комунікації управляються єдиною системою.

Дмитро Грільберг навів декілька прикладів зразкових «зелених» проектів.

«Зразковим є ТЦ Fiordaliso, який знаходиться у передмісті Мілана, вертикальний зелений сад площею понад 1200 кв.

м на фасаді якого став вдалим не лише з естетичної точки зору, але й дозволив значно скоротити споживання електроенергії, - пояснює фахівець.

- Також можна згадати про німецький торговий центр Centrum Galerie, який поєднав у собі практично всі існуючі на даний момент зелені технології, а торговий центр Fornebu S в Осло примітний не тільки використанням зелених технологій на стадії зведення, але й тим, що все будівельне сміття було на 100% перероблене».

Для західно-європейських рітейлерів в будівництві енергоефективні стандарти стали частиною загальної корпоративної політики, зазначає Дмитро Грільберг.

«І причина не у низькому рівні свідомості українських рітейлерів щодо європейських, а скоріше у чисто економічному інтересі, - пояснює він.

– Приміром, у Фінляндії обсяг субсидій, які бізнесмен отримає від держави при покупці енергозберігаючого обладнання, становить до 50% його вартості, а ще такий бізнесмен отримає доступ до ряду пільг, зокрема, у сфері оподаткування».

Дмитро Грільберг закликає запровадити в Україні класифікацію по такому параметру як "енергоефективність" не тільки житлових будинків, але й комерційних будівель.

«З урахуванням відповідних податкових преференцій таке нововведення допомогло б стимулювати зелене будівництво», - говорить він.

- За оцінками експертів, в Україні спостерігається досить повільне зростання популярності "зелених технологій": за умови грамотного підходу до процесу сертифікації можна отримати одразу кілька сильних переваг: імідж компанії, що знаходиться в загальносвітовому тренді, а також успішної реалізації якісного торгового об'єкта, що характеризується мінімально можливими енерговитратами».