110 років Бандері: Біографія і основні цитати голови проводу ОУН

Цьогоріч ювілей українського провідника буде відзначатися на офіційному рівні, згідно з постановою Верховної Ради від 18 грудня.

Російські пропагандисти використовують ім'я Степана Бандери для маніпуляцій думкою суспільства.

Поняття "бандерівці", похідне від його прізвища, у Росії поступово стало загальним і застосовується до всіх українських націоналістів, незалежно від їхнього ставлення до Бандери.

У Польщі теж негативно ставляться до лідера українських націоналістів.

Вони звинувачують його у "фашизмі", "тероризмі", "радикальному націоналізмі".

Цікаві факти з дитинства та молодості Степана Бандери:.

- Бандера народився у родині сільського священика.

Не єпископа чи митрополита, а звичайного пароха, котрий мав однаково добре знати як "небесне", Святе Письмо, закон Божий і теологію, так і "земне", життя, звичаї, мрії та сподівання просто люду.

- Тато Бандери роздавав селянам зброю під час Першої світової війни, служив капеланом в Українській галицькій армії (УГА).

- В дитинстві Степан був низького росту та мав слабке здоров'я, тому при вступі до "Пласту" йому відмовили.

За словами директора музею Бандери Ярослава Коретчука, нього були труднощі із суглобами.

Однак це спонукало Степана Бандеру розвивати своє фізичне здоров'я.

Він активно займався спортом для того, щоб все ж таки вступити до "Пласту".

І за третьою спробою йому це вдалося реалізувати.

- В молодості він був відомий під псевдонімами "Лис", "Степанко", "Сірий", "Малий" та іншими.

- Бандера не ходив до школи.

За часів його дитинства проходила Перша світова вона, а школи в селах тоді не працювали.

Хоча в 10 років він все ж вступив в Стрийську гімназію, а через чотири роки вже давав сам лекції.

Юний Бандера збирався поступати на навчання до Української сільськогосподарської академії (Подєбради, Чехія).

Однак, паспорта для виїзду за кордон йому не дали, тож Бандера лишається вдома й аби вивчитися на агронома вдається до запасного варіанту - стає студентом Львівської політехніки (1928-1933).

Львівську політехніку Бандера так і не закінчив, позаяк був засуджений польською владою до довічного ув'язнення за організацію замаху на польського міністра Броніслава Пєрацького.

Уже після звільнення з в'язниці продовжив самонавчання і того ж вимагав від своїх побратимів.

Діяльність Степана Бандери в ОУН:.

- Бандера став керівником відділу пропаганди в ОУН у 22 роки, в 23 – став заступником крайового провідника, а в 24 – крайовим провідником.

Після того, як Бандеру призначили крайовим провідником ОУН на Західній Україні замість покійного Охримовича, ця найрадикальніша тоді організація, не ховаючись, поряд з інформаційно-просвітницькою роботою й заволодіння грошима робить ставку на терор.

Першою вдало проведеною за його наказом спецоперацією стало вбивство секретаря радянського консульства Андрія Майлова, здійснене 21 жовтня 1933 року Миколою Лемиком.

Мета акції - покарання за Голодомор й привернення уваги всього світу до сталінського геноциду на теренах Великої України.

Далі був демонстративний замах на відповідального за насильницьку полонізацію українців міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького (1934).

Дванадцятьох причетних судили під час відкритого "Варшавського процесу" (1935), що замість ілюстрації екстремізму української молоді став для них потужною рекламою чи, як би сказали сьогодні, PR'ом.

Тоді ж Бандера отримав й перший вирок - смертна кара, замінена довічним ув'язненням.

За рік відбувся наступний гучний процес - "Львівський" (1936).

До усунення Пєрацького було додано епізоди з наміром напасти на волинського воєводу Юзевського і з ліквідацією куратора освіти Гадомського, директора гімназії Бабія та студента Бачинського - співпрацю з поляками.

І знову присудили довічне, себто вже подвійне довічне.

Коли заарештованих питали про громадянство, вони заявляли: "Українське".

Бандера, до того ж, на запитання про його відношення до військової служби відповів: "Я є членом Української Військової Організації".

До речі, підсудні виступали виключно рідною мовою.

Кінцеву відповідальність за вчинене Бандера брав особисто на себе.

Термін покарання Бандера відбував до осені 1939 року.

"П'ять і чверть року я просидів у найтяжчих в'язницях Польщі, з того більшу частину в суворій ізоляції.

За той час провів я 3 голодівки по 9, 13 і 16 днів", - напише він пізніше у своїй автобіографії.

- За його ініціативи було створено підпільну друкарню ОУН та хімічну лабораторію.

- Степан Бандера і Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року.

За проголошення Акту та утворення у Львові за підтримки Дружин українських націоналістів (за німецькою термінологією - батальйони "Роланд" та "Нахтігаль") власного уряду під назвою "Українське державне правління" на чолі з Ярославом Стецьком.

Вже за тиждень його узяли під домашній арешт у Кракові, потім перевели до Берлінської в'язниці, а у січні 1942-го відправили до нацистського концтабору Заксенгаузен в бункері "Целленбау".

Бандера наполягав: "Будівництво і організація українського життя можуть бути зреалізовані в першу чергу лише українцями на замешкалій ними території".

Узгоджувати ці дії з німцями він не збирався.

Як і виконувати їхні накази.

У вересні 1944 року його звільнили і запропонували участь в керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію і на співпрацю не погодився.

Захоплення та особисте життя Степана Бандери:.

- Бандера любив гру в шахи, співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні, займався бігом, плаванням та лижним спортом, не палив і не вживав алкоголю.

- 1940-го Степан Бандера одружився в Кракові з Ярославою Опарівською, донькою священика УГКЦ о.

Василя та Юлії Ганьківської.

Весілля було дуже скромне, за участі не більше 10 людей.

- Більшу частину сім'ї Степана Бандери репресували під різними приводами і комуністи, і німці.

Брата Богдана розстріляли в Херсоні, у Львові – брата дружини.

Тещу стратили, а НКВД розстріляли батька.

Двох сестер Володимиру і Оксану вивезли в Сибір.

Не виключено, що Бандера-старший похований у київській Биківні.

Сам Степан мав трьох дітей, а його дружина Ярослава допомагала у боротьбі.

Вбивство Степана Бандери та пам'ять про нього:.

Останні роки життя Бандера провів у Мюнхені.

15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров'ю Степана Бандеру.

Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута.

Агент КГБ Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.

Німецькі судові органи проголосили, що вбивцею Степана Бандери є Богдан Сташинський з наказу Микити Хрущова.

Нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора Сташинський завдяки своїй німецькій дружині Інге Поль здався владі ФРН.

В усьому розкаявся.

Засуджений до 8 років як терорист.

Згідно з різними відомостями, радянським агентам вдалося позбутися Бандери лише з 8-10 разу.

- В його рідному селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області є символічна могила Бандери.

Поряд із хатою-музеєм встановили хрест, привезений із Німеччини.

Пам'ятник біля музею Степана Бандери у рідному йому селі двічі - у 90-му та 91-му підривали невідомі.

При цьому вдруге було поранено молодого охоронця.

Ще один вибух біля музею, облаштованого коло батьківської хати, стався в лютому 2018-го.

Найвідоміші цитати Степана Бандери:.

- Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб.

Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний.

- Хто будує на невластивих для нашого ґрунту світоглядових підвалинах, той, навіть при добрій волі й найкращих намаганнях, не поставить нічого тривкого, тільки помножить руїни.

- Без власної держави, без визволення, отже і без визвольної боротьби, Україна не може мати ані свободи, ані добробуту, ані якої-небудь тіні демократії.

- Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою.

- Комунізм цілком противний духові української нації.

- Якщо завтра на зміну большевизмові прийде інша форма російського імперіялізму, то він так само насамперед звернеться всіма своїми силами проти самостійности України, на її поневолення.

Російський народ, як і досі, буде нести той імперіялізм, робитиме все, щоб тримати Україну в поневоленні.

- Основна частина боротьби революційної організації з ворогом — це і є боротьба за душу людини, за ідейний вплив на цілий нарід, за поширення ідеї й концепції визвольної революції серед найширших мас народу, захоплення їх цією ідеєю і через це приєднання їх на бік визвольної боротьби.

- З москалями нема спільної мови.

- Хоч які великі жертви - боротьба конечна.

- Самостійну державу може здобути собі український народ тільки власною боротьбою і трудом.

- Революційне змагання - це національна боротьба в площині духовності, культури, боротьба суспільно-політична й мілітарна, за повне знищення існуючого стану, його змісту й за побудову цілком нового, під кожним оглядом кращого стану, який відповідає потребам і бажанням українського народу.

- В усякій боротьбі і в усякій розумній політиці сенс полягає в тому, щоб, жертвуючи малим, частинними позиціями і вартостями, здобути головну мету.

В цьому полягає всяка перемога, виграш.

А пожертвувані, втрачені вартості - це ціна перемоги.

Що більша мета, що тяжче змагання - то більші бувають жертви.

- Наша внутрішньо-політична праця скерована на те, щоб дослівно охопити ввесь загал громадянства, щоб дійти до кожного українця, як причетного, так і непричетного до загального громадського життя, однаково — в рамцях того життя, чи поза ними, і незалежно від них.

- Найважливіша справа — здобути безпосередній вплив, включити у нашу боротьбу найбільшу і найвартіснішу їх частину.

Тому за об'єкт своєї політичної праці беремо всю народню масу.

- Завершенням національно-визвольної революції має бути відбудова і закріплення Самостійної Соборної Української держави.

Передумовою для відновлення самостійного державного життя є знищення на Українських Землях совєтської влади, її органів і силових інструментів, знищення комуністичної партії і системи, усунення з України всіх сил, які захищають російський імперіялізм і протиставляться самостійницьким змаганням.

- Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовість допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою.