Сюрприз від Клімкіна: Якими будуть "керченські" санкції проти Росії

Сьогодні міністр закордонних справ України Павло Клімкін помітно оживив стихлі було дискусії стосовно можливих антиросійських санкцій за агресію в Керченській протоці.

Посадовець заявив, що в ЄС обговорюють можливість запровадження нових санкцій, зокрема - проти російських портів і суден.

"Європейський Союз розглядає можливі заходи проти Росії.

При чому розглядаються як заходи на рівні всього ЄС, так і національні заходи", - зазначив Клімкін, додавши, що "з національними заходами простіше, оскільки для цього не потрібно всієї формальної процедури погодження, яка в Європейському Союзі триває достатньо довго".

Заява стала достатньо радикальною хоча б тому, що питання нових санкцій з боку ЄС було, на перший погляд, вичерпаним ще минулого року.

5-го грудня обговорення стосовно введення нових санкцій проти Росії відбулося на засіданні Комітету постійних представників держав (COREPER), куди входять постпреди і їх заступники країн-учасниць союзу.

У разі загальної згоди, Рада ЄС із закордонних справ могла затвердити санкції на засіданні 10 грудня.

Чого, як відомо, не сталося.

У заяві, прийнятій за підсумками грудневого самміту ЄС в Брюсселі, про нові санкції теж не згадувалося ні словом.

Що натякало на те, що продовження наявних антиросійських санкцій, яке відбулося 13 грудня, і проти якого виступало декілька країн - "адвокатів" Росії, за умови відсутності нових санкцій за агресію в Керченській протоці, є тим "нульовим варіантом", на який погодилася європейська спільнота.

І от сьогодні Клімкін оголошує про ймовірність нових санкцій.

При тому неабияких - а масштабних і, вочевидь, економічних, а не персональних.

Бо, за словами очільника МЗС, "нам не потрібно, щоб ми визначили якийсь короткий перелік тих, хто відповідно керував цією операцією (захопленням українських кораблів - ред.), потім щоб ми їх поставили під санкції і сказали: ось це санкції, які застосовуються проти Росії.

Нам потрібно, щоб санкції проти Росії були саме дієвими".

При тому, за словами Клімкіна, в контексті введення санкцій "обговорюються різні ідеї, в тому числі стосовно додаткових санкцій щодо російських портів, російських суден".

А відкривати більше подробиць стосовно ймовірних нових санкцій очільник МЗС не поспішає, мотивуючи це тим, що санкції спочатку "мають бути погоджені з іншими друзями і партнерами України".

Припустити, що помітна частина держав ЄС раптом змінила свою думку і хоче прийняти санкції проти Росії, від яких відмовилась не далі, як три тижні тому, звичайно можна.

Але достовірність такого припущення викликає закономірні питання.

Тому, скоріше за все, йдеться про два можливих варіанти подальшого розвитку ситуації.

Один із яких полягає в тому, що наголос буде зроблено не на загальноєвропейські, а саме на національні санкції.

Від самого моменту Керченського інциденту йшлося про те, що частина європейських держав пропонувала покарати Росії за агресію.

На введенні нових санкцій - принаймні, якщо Росія не звільнить українських моряків та кораблі - наполягала Велика Британія, Польща, та країни Балтії.

Цілком ймовірно, що саме ці держави на договірній основі - і, ймовірно, за підтримки США, введуть якийсь новий санкційний режим проти Росії.

Зважаючи на те, що всі вони є, до певної міри, морськими торгівельними центрами, якісь обмеження на вхід російських кораблів у порти видається логічним кроком.

Натомість інший варіант розвитку ситуації може бути пов'язаним із давно анонсованою, але так наразі і не здійсненою новою спробою проходу українських військових кораблів через Керченську протоку.

В разі, якщо російські військові такий прохід заблокують - це стане потужним дипломатичним важелем на користь введення нових антиросійських санкцій.

Щоправда, тут завше відкритим залишається питання стосовно того, якою може бути реакція європейських держав у разі, якщо українські військові кораблі буде пропущено безперешкодно.

Звичайно, ні про яке "завершення інциденту", поки українські військові моряки перебувають в російському полоні, мова не піде, але й на "закручування гайок" в такому випадку особливих шансів не буде.

Який саме сценарій буде обрано українською стороною, покажуть найближчі місяці.

Єдине, що б хотілося, щоби геополітичне протистояння за право України на вільний доступ до Азовського моря не було "завішеним" на весь період президентських виборів.

Що фактично унеможливить подальші ефективні дипломатичні кроки в цьому напрямку.