Зброя майбутнього: Яку спільну систему ППО створюють Україна і Польща

Фото – Defence Blog.

Представник польської компанії Роман Мушал навіть повідомив , що проект передбачає спільне створення системи ППО, оснащеної установкою вертикального пуску, з використанням українських керованих ракет середньої дальності Р-27 і польських вантажівок моделі Jelcz 662D.

Новий ракетний комплекс буде використовуватись для захисту важливих будівель, об'єктів, а також наземних військ від всіх типів літаків, вертольотів, крилатих ракет, керованої зброї, ракет "повітря-земля", протикорабельних ракет, антирадіолокаційних ракет і ракет великого калібру.

Відомо, що нова система протиповітряної оборони буде мати діапазон до 30 км для ракети з інфрачервоним самонаведенням (WICHER-ET), 25 км для версії з активним радіолокаційним самонаведенням (WICHER-EA) і майже 110 км для пасивної радіолокаційної версії (WICHER PEP).

Також відомо, що нова система ППО буде мати вертикальну систему запуску.

Ну і про найголовніше.

Ракета Р-27, яка ляже в основу нової системи ППО, – це українська авіаційна керована ракета класу "повітря-повітря" середньої дальності.

Вона забезпечує перехоплення та знищення пілотованих та безпілотних літаків, а також крилатих ракет у повітряному бою на середніх і великих дистанціях, при автономних і групових діях літаків-носіїв, вдень і вночі, в простих і складних метеоумовах, з будь-яких напрямків, на тлі землі і моря, при активній інформаційній, вогневій і маневреній протидії супротивника на швидкості до 3500 км/год.

Фото – warfor.

Станом на сьогодні ракета Р-27 використовується, переважно, на бойових літаках МІГ-29 і Су-27, для яких вона, власне, й розроблялась.

Однак час не стоїть на місці і зараз придумуються нові застосування старому озброєнню, тому справді – чому б не використовувати Р-27 в умовах "земля-повітря".

Про один з таких успішних прикладів ми нещодавно писали.

Поляки прогнозують початок серійного виробництва нової системи ППО через три роки, а наразі ж рапортують про створення більшості необхідних елементів: двигун, паливо і головка самонаведення (активні, пасивні та тепловізійні елементи).

Що цікаво, це не перші подібні розмови на цю тему, але лише зараз вони набули рис конкретики.

Ще у 2017-му році тодішній очільник "Укроборонпрому" Роман Романов пропонував польському Міністерству оборони спільно розробити зенітно-ракетний комплекс малої дії на основі все тої ж української ракети Р-27.

Той проект мав отримати назву ЗРК "Нарва" і вийти на серійне виробництво у листопаді 2019-го року, однак, судячи з усього, далі розмов справа не пішла.

Цього ж разу ситуація дещо інша: зацікавленість проявляє саме польська сторона.

Зі слів Романа Мушала, в Польщі нарешті усвідомили, що пасуть задніх на ринку озброєнь (останній польський ЗРК був створений ще у далекому 1994-му році) і співпраця з Україною розглядається, як шанс змінити ситуацію на краще.

До речі, це буде далеко не перший випадок співпраці України й Польщі в оборонній галузі.

Зокрема, в ході міжнародної оборонної виставки MSPO-2017 5-8 вересня 2017-го року в Кельце (Польща) було представлено одну з версій модернізації польських танків Т-72 – танк ПТ-17, модернізований "Укроборонпромом" спільно з польською фірмою Zaklady Mechaniczne "Bumar-Labedy" SA.

Ще раніше, у 2016-му році, було оголошено про розробку Польщею лазерних напівактивних головок наведення, призначених для використання у складі пристроїв корекції траєкторії польоту 120-мм мін для мінометної системи Rak (ARP 120) та 155-мм артилерійських снарядів гармато-гаубиць Krab i Kryl (ARP 155).

В основі цієї розробки лежить український снаряд "Квітник".

Ця ж спільна україно-польська розробка (український снаряд плюс польський лазерний підсвічувач) повинна лягти в основу нового переносного протитанкового комплексу Pirat, який також розробляється спільно двома країнами.

Також можна згадати, що через польську компанію "Wtorplast" держконцерн "Укроборонпром" минулого року закуповував для потреб української армії БМП-1 чехословацького виробництва.

Тому що на той час Польща була чи не єдиною країною Європи, яка дозволяла собі закрити очі на міжнародні канони і продавати зброю Україні.

Ну а поки даний проект спільної системи ППО знаходиться в процесі розробки, Україна змушена "діставати з нафталіну" вже підзабуті зенітно-ракетні комплекси.

Адже реалії сьогодення такі, що на озброєнні української армії стоять системи середньої дальності С-300 і застарілі комплекси ближнього радіусу дії "Тор", "Стріла-10" і "Оса-АКМ", а також комплекс ближньої та середнього відстані "Бук-М1".

При цьому найбільше коштів зусиль спрямовано на модернізацію саме зенітно-ракетних комплексів С-300П і "Бук-М1", які визнані пріоритетними у системі ППО.

Щодо перспективних розробок, то наразі відомо лише про зенітно-ракетний комплекс "Дніпро", секретні випробування якого проходять у наш час і який покликаний у перспективі замінити "Бук-М1".

Також розглядається варіант закупівлі в США комплексів Patriot PAC-2 та/або Patriot PAC-3, які стоять на озброєнні НАТО та інших провідних держав світу.