Нелегально, але ефективно: Як у США лікуються психоделіками

Хоча психоделіки у США заборонені законом, у великих містах на кшталт Лос Анджелеса, Нью-Йорка, Сан-Франциско проходять психологічні сесії з використанням речовин.

Наприклад, Кет та Сара вже понад 20 років проводять такі заходи у Сан-Дієго, пише Сін Іллінг для Vox.

com , передає Depo.

ua .

Мета - допомогти людям обійти психологічні бар'єри і відкритися потенціалу препаратів, аби змінити свої оцінки, настрій та поведінку.

Для багатьох такі сесії - нелегкий процес.

Люди бояться того, що можна побачити або відчути у стані зміненої свідомості.

Асистенти допомагають впоратися з перепонами - заспокоїти, коли людина починає впадати у паніку.

Доступ до практик обмежений, але інтерес зростає попри числені перестороги.

Як показало опитування 2016-го, американці підтримують легалізацію маріхуани, а от відкритий доступ до психотропних препаратів їх все ще лякає.

І безумовно, аби легалізація не зашкодила, потрібен чіткий механізм регуляції їх використання.

Так, у 60-х роках минулого століття чимало людей підсіли на ЛСД, і наслідки цього явища виявилися протиречивими.

Марки створили революцію у культурі, але саме через них такі препарати на багато років виявилися під забороною.

Зараз цікавість до них поновилася: університет Джона Гопкінса та університет Нью-Йорка проводять клінічні випробування з псилоцибіном (алкалоїдом, який міститься у психотропних грибах).

На думку дослідників, речовина може виявитися ефективною при лікування стійких депресій, залежності від ліків, тривожних розладів.

У жовтні Адміністрація їжі та медикаментів визнала терпію псилоцибіном "проривною".

Себто, отримані результати виявилися настільки вражаючими, що вчені готові приступити до нових глобальних випробувань.

Тим паче, що при використанні під наглядом спеціалістів ряд психотропних препаратів не здатен викликати залежності.

Більше того - може послабити залежність від інших речовин.

Фаворитом багатьох дослідників є псилоцибін.

У нього немає такої гучної слави як у ЛСД, тож учасники менше бояться брати участь у експериментах.

До того ж, речовина відносно безпечна для організму, а деякі результати справді надихають.

Дослідження 2014-го показало, що після терапії за допомогою псилоцибіну 80% курців протягом шести місяців трималися без цигарок, тоді як після лікування варенікліном (спеціальний препарат проти тютюнової залежності) - лише 35%.

У 2016-му вжити речовину запропонували хворим на рак людям, які страждали від депресії чи тривожності.

83% з 51 учасника відзначили стабільне покращення самопочуття аж через шість місяців після єдиної дози речовини.

А 67% назвали досвід вживання псилоцибіну одним із найбільш значущих у житті.

Звичайна сесія з використанням псилоцибіну складає 4-6 годин (у випадку з ЛСД - 12), але приводить до послаблення депресії та тривожності.

Як вважають вчені, такі практики - кардинально новий підхід у терапії різних психічних станів.

Адже більш звичні антидепресанти допомагають не всім та й тягнуть за собою хвіст побічних ефектів.

Певні кроки до легалізації вже робляться.

Наприклад, у штаті Орегон внесли на порядок денний на 2020 рік ініціативу дозволити медикам проводити терапію псилоцибіном.

Якщо її ухвалять, Орегон стане першим штатом у США з ліцензованими терапевтами, які лікують псилоцибіном.

Дуже вірогідно, що наступним стане Каліфорнія.

Поки в університеті Гопкінса досліджують нюанси впливу речовини на різні категорії населення - дорослих з психологічними проблемами та психічними розладами, хворих на рак людей, які страждають від тривожності та депресії, курців.

Перед початком експерименту науковці проводять опитування серед учасників, намагаючись дізнатися, що вони за люди, які у них психологічні бар'єри, як вони бачать місце у житті.

Мета - визначити, що стримує пацієнтів, та віднайти спосіб подолати перешкоду.

ВИЙТИ ЗА МЕЖІ ЕГО.

Вчені дійшли висновку, що псилоцибін підходить не всім, але вжитий у правильній дозі та у правильних обставинах, він може мати чудовий ефект.

Такі сесії тривають цілий день, зазвичай продумують інтер'єр, наприклад, оформлюючи приміщення у стилі африканського мистецтва.

Питання комфорту під час такої сесії ключове.

Людям пропонують захопити з собою сувеніри чи листи від коханих людей чи щось інше, що має у них живий емоційний відгук.

Сесії можуть розгортатися у різних напрямках, здебільшого на сеансах пацієнти лежать на ліжку з маскою для сну на очах.

Асистенти сидять поруч, тримають за руку, пропонуючи ділитися емоціями та враженнями від побаченого.

При цьому чітко пояснити механізм зцілення вчені поки не можуть.

Але вже наразі ясно, що тріпи виводять людини далеко за персональні межі і навіть за межі мовлення.

Тому деякий досвід навіть важко пояснити словами.

На думку психологів, протягом життя людина засвоює певні зразки повеінки.

І якщо дитина поводить себе спонтанно, для літньої людини ці зразки можуть виявитися догмою.

При цьому ми самі не завджи усвідомлюємо, що діємо вкрай передбачувано.

Мозок нібито прагне захистити его, але такий догматизм руйнує нашу психіку.

І от психоделіки розсувають когнітивні бар'єри і послаблюють шаблони, а також працює з ділянкою мозку, яка відповідає за ментальне здоров'я, самоприйняття, спогади та емоції.

Образно кажучи, у процесі терапії можна вибратися за межі его і кинути на себе та світ відсторонений погляд.

Для цього недостатньо просто проковтнути пігулку.

Отриманий досвід важливо правильно розтлумачити, а згодом - інтегрувати у повсякденне життя.

Коли людина вже знає, як це, - виходити за межі, - вона може досягнути цього стану, наприклад, за допомогою медитацій, тривалих прогулянок чи інших практик.

ТАЄМНІ ПРАКТИКИ.

У багатьох асистентів за плечима досвід у кілька десятиліть.

Навички вони набувають у цілителів Перу та Бразилії та керуються суворим професійним кодексом.

Наприклад, Кет вчилася у перуанського ментора протягом восьми років і провела сотні церемоній у Європі та США.

"Я відчуваю атмосферу кімнати, і коли підходжу до когось, намагаюся бути максимально спокійною.

Спокій заразний.

Ключове вміння - розуміти, як себе відчувають люди, і реагувати відповідним чином", - каже психологиня.

Зокрема, Кет повільно пересувається кімнатою і втручається, коли деякі з пацієнтів наближаються до власної персональної прірви.

Причому припиняти паніку потрібно максимально тихо і професійно, аби не заважати іншим.

Кет розповідає про жінку, яка під час сесії перейнялася думкою, що її тілом заволоділи демони.

Вона впала в істерику і погрожувала викликати службу порятунку.

І такі ситуації на сеансах - не рідкість.

До того ж, на таких ангеграундних сеансах усе не так, як на наукових випробуваннях.

Адже проходити через переживання під психоделіками можуть в один момент десятки людей.

Втім, Кет та інші "гіди по несвідомому", переконані, що ризики виправдані.

"Це лікує людей.

Я бачу це щоразу, як супроводжую групу через цей досвід.

Інколи люди виходять від нас з новим баченням світу, розуміють, наприклад, що вони значно більші за свою адикцію, що їхні слабкості - не вони самі", - стверджує Кет.

Тренерка відчула силу психотропних препаратів на собі, здолавши алкоголізм, булімію та біполярний розлад.

Один раз намагалася покінчити з собою.

Кілька років Кет лікувалася звичайними пігулками, але вони виявилися неефективними.

"Я вперто шукала спосіб допомогти собі, але нічого не працювало", - згадує вона.

Коли ж відкрила силу психотропів, вирішила допомагати іншим людям.

У кожного з клієнтів Кет власна мотивація.

Деякі досліджують альтернативні стани свідомості, інші, як 35-річна мешканка Філадельфії Лаура, звернулися до забороненої медицини як до останньої надії впоратися із залежністю.

У випадку Лаури - це 14-річна залежність від героїну.

Жінка перепробувала усі традиційні методи, і лише лікування ібогаїном (рослинний алкалоїд, - ред.) виявилося ефективним.

Лаура вже вісім років живе без наркотиків.

Ібогаїн зараз не так добре вивчений як псилоцибін, але науковці потроху заповнюють пробіл.

Алкалоїд не можна назвати зовсім нешкідливим, але він доволі ефективний у боротьбі із наркотичною залежністю.

Також серед клієнтів Кет чимало колишніх бійців, які страждають від ПТСР.

Але тут варто розумти, що психоделіки - це не магічний еліксир, і наразі вживати їх ризиковано, особливо людям із порушеннями психіки.

Адже усі ефекти та можливі ризики для організму повністю не вивчені.

Та ефективність таких речовин робить їх безумовно гідною уваги.

"Якщо б це було легально, я б могла проводити більше часу з людьми як до, так і після сеансів.

Я б хотіла створити власну команду і займатися сесіями як нормальним бізнесом, відповідати за людей від старту до закінчення практик.

Зараз ми в так званій сірій правовій зоні.

Люди приходять на церемонію, а за певний час різко повертаються у реальність.

Такий перехід може бути травматичним", - каже Кет.

Втім, і вона згодна з тим, що легалізувати психоделіки прямо завтра, неправильно.

Для забезпечення їх ефективного і безпечного використання потрібна ціла структура, адже без неї є ризик, що люди почнуть ставитися до легалізованих речовин так само, як колись, - до ЛСД, а згодом їх у черговий раз загонять у підпілля.