"Змучений але незламний": рідні зустрілися з полоненими українським моряками під час судилища

Деякі рідні змогли приїхати на судилище у Москві, аби побачити полонених моряків, проте їм це вдалося лише під час перерви, і то ненадовго.

Батько полоненого моряка Василя Сороки Віталій розповів, що у сина перебиті нервові закінчення на лівій руці.

Хлопець звернувся до судмедексперта, щоб він надав роз'яснення, що за собою несе таке поранення.

Батько додав, що син дуже схуд, виглядає змученим, але незламним.

Удома, крім батьків, на Василя чекає дружина з дворічним сином Марком.

Хлопчик бігає до дверей і чекає, коли поріг переступить батько.

Полонений український моряк Василь Сорока з сином Марком.

Як і інші батьки, Анатолій Артеменко мріє почути голос свого сина Андрія.

Батько бідкається: ані його родині, ані сім'ям інших поранених моряків досі не надійшли довідки з Росії про стан здоров'я військовополонених.

Інформацію про сина найчастіше дізнається від адвоката та з преси.

На зв'язок він не виходив.

Хоча нам сказали, що їм карточки повидавали й вони можуть з таксофона подзвонити.

До Нового року лікували, а після їм не надають ані медикаментів, ані лікарів,.

– зазначив батько полоненого моряка Андрія Артеменка Анатолій.

Полонений моряк Андрій Артеменко на судилищі.

Натомість ще один полонений моряк Андрій Ейдер активно листується з батьком, за неповних два місяці написав татові 15 листів.

У них розповідає про плани на життя після полону.

Як от, запитував у батька, чи допоможе придбати йому автівку.

Але про стан здоров'я жодного слова.

Про це писати – заборонено.

Тож батько хлопця напряму контактує з консулом і від нього дізнається, що син не занепадає духом і щосили тримається.

В нього вже повністю зажило коліно, але він його не може зігнути.

На стегні у нього там була велика дірка, що можна було туди пальця запхати й там зараз шви, їх ще не зняли.

Випадково від консула дізнались, що в нього око вже зажило, проте ми про нього навіть нічого не знали,.

– розповів батько полоненого моряка Андрія Ейдера Дмитро.

Їхати до Москви на суд Дмитро відмовився, адже він допомагає бійцям на Сході – передає власноруч ковану зброю.

Тож полонити могли б і його.

До того ж, на думку чоловіка, поїздку організовували абияк.

Дмитро не задоволений діяльністю українського омбудсмана Людмили Денісової та її команди.

Запевняє, такої ж думки батьки усіх моряків.

Мовляв, та домоглась за неповних два місяці лише того, що хлопці визнали себе військовополоненими.

Український омбудсмен Людмила Денісова.

Натомість Денісова наголосила, що робить усе можливе, але в Росії лише годують наших представників обіцянками.

І про зустріч, і про обмін.

Бо в наших сусідів вирішує все одна людина, а не закон.

А от Віце-спікерка і вона ж Уповноважена президента з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко закликала, аби наші законодавці у четвер, 17 січня, ухвалили документи про статус військовополоненого.

Це могло б, на її думку, пришвидшити процес.

Наразі ж батьки, які не змогли приїхати на суд, найбільше чекають на дзвінок своїх синів, аби хоча б почути рідний голос.

Четверо з них перебуватимуть під вартою до 24 квітня 2019 року, а 16 моряків – до 26 квітня.

Захисники полонених відразу ж заявили, що подаватимуть апеляції на рішення суду у справах усіх моряків, а також поскаржаться до Європейського суду з прав людини.

На оскарження рішення у них є всього 3 дні.