Гендиректор ДП «Сетам»: Аграрії ніколи не скаржились, що не можуть взяти участь в земельному аукціоні

Восени минулого року Мінагрополітики перевело в онлайн режим всі аукціони з оренди державної ріллі.

Зокрема, 17 вересня торги почались на базі майданчика ДП СЕТАМ, що до цього займалось зокрема продажею арештованої ріллі, 21 листопада аукціони почались на базі системи «Prozorro».

Під час засідання Кабміну 12 грудня очільник Мінагрополітики Максим Мартинюк звітував, що після 30 торгів правом оренди вдалось виручити 1,8 млн грн замість очікуваних 0,8 млн грн.

При цьому на аукціони планувалось виставити 287 земельних наділів площею в 5,2 тисячі гектарів.

Чому державі вигідно здавати свою землю в оренду через електронні майданчики, наскільки просто аграріям через онлайн сервіси нарощувати свої наділи, і що потрібно, аби селяни та ОТГ також здавали свою землю в оренду через аукціони, Agravery.

com говорив із генеральним директором ДП СЕТАМ Віктором Вишньовим.

Станом на 9 січня скільки ділянок державної ріллі і якою площею було здано в оренду через вашу платформу?.

- До 9 січня ми провели дещо більше 300 аукціонів, з яких 199 завершились вдало - тобто завершились підписанням протоколів і договорів оренди.

Дуже багато аукціонів довелось скасувати.

Частину тому, що реєструвався лише один учасник аукціону (їх має бути хоча б два, відповідно до Земельного кодексу).

Іншу частину через те, що учасники аукціону ставили лише початкову ставку аукціону (потрібно зробити хоча б плюс крок у вартості, як цього вимагає Земельний кодекс).

Відповідно, землевпорядники, як організатори торгів, надсилали нам листи, що торги не відбулися.

По площам земельних ділянок ми узагальненого обліку не ведемо, це потрібно дивитися у кожному лоті торгів окремо.

Але можу сказати, що в нас на торги виставлялись ділянки різної площі – від 5-7 гектарів до 150 гектарів.

Відповідно, від площі ділянки залежав і попит аграріїв на право оренди.

В яких областях знаходились ділянки, здані в оренду через вашу платформу? Чи були регіони, в яких не державні земельні ділянки не здавались в оренду онлайн?.

- У всіх областях уже було проведено торги, понад 300.

Загальна кількість вдалих аукціонів - 190.

З чим пов’язаний ріст ставок оренди ріллі під час торгів на вашій платформі від 8,3% до 18% від нормативно-грошової оцінки, про що власне звітував Держгеокадастр?.

- В нас були лоти, за якими остаточна ціна перевищила початкову в 10 разів, а річна орендна плата перевищила навіть нормативно-грошову оцінку тих ділянок.

Активність торгу за ділянку залежить від родючості ґрунту, або ж від навколишньої інфраструктури.

Наприклад, поблизу виставленої на аукціон ділянки може бути підведена система зрошення, від якої буде потрібно «наростити» декілька метрів труби, і ця обставина уже суттєво підвищить вартість лоту.

За право оренди державної ріллі торгуватимуться ще активніше, якщо для аукціонів формувати земельні масиви середньої площі.

Наприклад, якщо виставляється лише ділянка у 10-15 гектарів, вона цікавитиме лише фермера, що працює неподалік, і лише той самий фермер подасться для участі на торгах.

Й то, фермер до останнього вагатиметься – раптом те поле вже кущами поросло?.

Якщо на торги виставляється декілька дрібних ділянок в межах однієї сільради, і вони сумарно складатимуть площу в 200-300 гектарів, їх можна буде обслуговувати однією технічною базою, то такі ділянки привабливіші фермерам.

На торгах їхня ціна росте активно.

На жаль, ми не можемо на свій розсуд формувати лоти чи допускати учасників до торгів правом обробітку державної землі.

Ми забезпечуємо лише роботу електронної системи та проведення самих торгів.

Тут, окрім нас, є ще два суб’єкти: обласні управління Держгеокадастру, і виконавці – землевпорядники.

Лот у систему «заводять» саме землевпорядники: вони в «чернетку» викладають усю інформацію про ділянку, прописують стартову ціну.

Обласне управління Держгеокадастру підтверджує формування лоту, після чого він з’являється в системі.

Ми лише організовуємо сам процес торгу.

Чи можете ви визначити, якого виду агропідприємства беруть участь в торгах на базі вашої платформи – фермери, середні чи великі агрофірми?.

У нас приймають участь всі типи покупців: малі, середні, великі.

Проте на сайті ми формуємо неперсоніфіковані протоколи аукціонів, учасників там зазначають як Учасник_1, Учасник_2.

Протоколи з усіма даними отримує лише переможець торгів, землевпорядники та представники Держгеокадастру.

Персоніфіковану інформацію про часників онлайн торгів формує Держгеокадастр.

Існує теза, що начебто державні онлайн сервіси, зокрема «аграрного» спрямування, незручні для користувачів з сіл.

Чи можете спростувати чи підтвердити цю тезу, опираючись на практику вашої платформи?.

- За офіційними даними, територія України покрита Інтернетом на понад 50%, і сільська місцевість від цього показника не відстає.

Окрім цього, агровиробники на своїх виробничих базах мають нормальне покриття інтернету, і без проблем торгуються на нашому майданчику.

До нас ще не було питань: як нам прийняти участь в торгах, якщо в нас нема інтернету?.

Ви уже розповідали нашому виданню про торги на базі вашого майданчика ріллею, заставленою під банківські позики.

Чи відрізняється між собою організація онлайн продажів заставленої ріллі та продаж прав оренди державної ріллі? Якщо так, то чим?.

- Вони суттєво відрізняються, бо в даному йдеться про дві різні системи з різною логікою.

В торгах правами оренди державної землі в нас є три суб’єкти: «СЕТАМ» як оператор системи, Держгеокадастр як замовник, і землевпорядники як організатори, що допускає чи не допускає учасників торгів.

При реалізації заставної ріллі є лише замовник торгів і майбутні покупці, участь яких в торгах ніхто не обмежує.

За підсумками торгів правами оренди державною землею потрібно одразу підписати протокол за допомогою електронно-цифрового підпису.

Цього при продажу заставної ріллі нема.

Сама механіка аукціону на право оренди державної землі достатньо цікава.

Теоретично, аукціон може тривати доволі довго, до кінця доби.

Але якщо нові ставки не надходять протягом всього трьох хвилин, то торги завершуються.

Умовно кажучи, якщо ми почали аукціон о 9 ранку, і за три хвилини ніхто не зробив «крок аукціону», о 9.03 торги зупиняться (Вимога про інтервал у три хвилини прописана у порядку виконання пілотного проекту із електронних торгів правом оренди державної землі).

У випадку із арештованою землею ставки можна робити в будь-який час протягом робочого дня, із 9 до 18 години.

По завершенню торгів на оренду державної ріллі переможець має підписати протокол за допомогою ЕЦП буквально за 15 хвилин, після переможця протокол підписують службовець Держгеокадастру, землевпорядник та представник нашого майданчику.

Потім ми одразу ж в електронній формі підписуємо договір оренди.

Тобто, усі процедури мають відбутись протягом однієї доби, як цього вимагає Земельний кодекс.

Якщо ж переможець не підпише протокол за 15 хвилин, то аукціон на право оренди тієї ж самої ділянки відновиться, торгуватись зможуть усі учасники, окрім переможця.

Якщо о 9.15 закінчився аукціон, а протокол не підписано до 9.30, о 9.30 торги почнуться знову.

Це цікаво, бо такої норми при торгівлі заставною ріллею в нас нема.

У випадку із продажем арештованої ріллі протокол підписується вручну, в державного виконавця-організатора протягом 10 днів після аукціону.

Ви згадували про проблему, коли торги доводиться визнавати такими, що не відбулись, лише тому, що в торзі взяв участь лише один аграрій.

Наскільки суттєво впливає ця проблема в цілому на хід земельних онлайн аукціонів, і як можна виправити цю проблему?.

- Це насправді не така велика проблема.

Просто доволі часто учасники торгів нехтують тим, щоб прочитати правила аукціону.

Ми зараз проводимо роз’яснювальну роботу на місцях, серед потенційних учасників.

Під потенційними учасниками маємо на увазі і фермерів, і представників об’єднаних територіальних громад (особливо тих, що спілкуються з агробізнесом), і представників агрохолдингів.

У нас були випадки, коли пов’язані між собою агропідприємства йшли на торги, ставили мінімальну ставку, «мовляв навіщо? Все рівно конкуренції нема», а потім дивувались – а чому ж торги визнано недійсними? Ми і представників Держгеокадастру просимо: мовляв, якщо до вас звертатимуться фермери, розповідайте їм, що потрібно торгуватись, аби аукціон відбувся.

За вашими прогнозами, скільки часу знадобиться, аби перевести в онлайн формат оренду всіх 100% державної ріллі, придатної для оренди, або ж 4 мільйони гектарів?.

- На переважну більшість масивів державної ріллі вже укладено угоди оренди, строк тривалості яких складає мінімум 7 років.

Розірвати їх ніхто не може.

Там, де закінчуватиметься строк договорів оренди, поступово виставлятимуться ділянки на торги правами оренди.

Можливо, наступного року взагалі знімуть «земельний мораторій», і державну ріллю виставлятимуть також і на продаж.

Наші технічні можливості дозволяють виставити на оренду всю ріллю державної власності буквально за місяць.

Буде завдання зробити це швидше – не проблема: потужності можна завжди додати,.

Чи плануєте ви запускати сервіс, аби й селяни-власники паїв або ж юридичні особи-власники земельних масивів змогли здавати в оренду свої наділи?.

- Все, що знаходиться в приватній власності, може бути добровільно виставлено на наш майданчик для оренди чи ж продажу.

Для цього не потрібно нічого змінювати в системі.

Потрібно, аби аграрії просто звикли до такого сервісу.

Ми ж лише восени запустили продаж онлайн прав оренди землі.

Звикання пройде дуже швидко, за 2-3 місяці.

І всі зрозуміють, що це неминуче.

Саме тоді і пайовики і ОТГ прийдуть на аукціони.

Громади вже обережно запитують про процедуру торгів.

Вони дещо розгублені тим, що їм надали велику кількість власності.

У 2018 році понад мільйон гектарів державної землі перейшов у відання ОТГ.

Не у всіх є розуміння, що з нею робити.

Тож ми закликаємо представників ОТГ приходити до нас, виставляти свою землю на аукціон на право оренди.

Але в них поки що вичікувальна позиція.

Їх непокоїть, що онлайн торги нібито не відповідають Земельному кодексу.

Але це марне непокоєння, адже є постанова Кабміну про пілотний проект, що дозволяє такі торги.

Здавати в оренду свою ріллю ОТГ вигідно хоча б тому, що пайовики також стануть орієнтуватись на ринкову ціну оренди землі.

Відповідно вимагатимуть більшої платні за свої паї.

Можливо, селяни почнуть між собою об’єднуватись, аби запропонувати потенційному орендареві великий масив землі, який дасть більшу орендну плату.