Закон для ПЦУ: Як держава ледь не програла церковний бій лобістам УПЦ МП

Через опір лобістів УПЦ МП зробити це вдалося лише з третьої спроби.

Стурбована перспективою ухвалення закону, який би встановив чітку і просту процедуру переходу церковних громад від московської до української церкви, УПЦ МП спробувала якось відбілити свій імідж.

Але й тут її спіткала невдача.

Не встиг голова інформаційного відділу Української православної церкви Московського патріархату архієпископ Климент (Вечеря) заявити, що УПЦ МП вважає анексований Росією Крим територією України, і тому її парафії на півострові не переходять до складу Російської православної церкви, як з'явилася діаметрально протилежна інформація.

Дослідження правозахисних організацій "Релігійна окупація: Утиски УПЦ КП" свідчить, що, відповідно до держреєстру юридичних осіб Росії, перереєстрація Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП відбулася ще 23 грудня 2014 року за російським законодавством.

Тож і ця хитрість не допомогла московським попам.

Учора Комітет Ради з питань культури та духовності розглянув і схвалив законопроект №4128-д – альтернативний до проекту закону під номером 4128, зареєстрованого в Раді ще у лютому 2016 року.

Його авторами є Микола Княжицький (фракція "Народний фронт"), Ірина Подоляк ("Самопоміч") і Віктор Єленський ("Народний фронт").

А сьогодні в сесійній залі закон №4128-д підтримали 229 депутатів.

Результати голосування чітко вказують, хто справді вболіває за українську церкву, а хто лише під вибори прикривається патріотичними гаслами.

Проти ухвалення закону №4128-д прогнозовано проголосували чинні і колишні члени фракції "Опозиційного блоку", не голосували або були відсутні колишні "регіонали" з депутатської групи "Відродження", лише 5 голосів "за" дала група "Воля народу".

Під час голосування Вадим Новинський, голова фракції "Опоблоку", якого називають "православним олігархом", підбіг до спікера Ради Андрія Парубія, вимагаючи зняти проект з розгляду.

Відповідь Парубія не забарилася: "Відійди від мене, нечисть!".

Водночас лише 9 із 20 можливих голосів за цей закон дала фракція "Батьківщина".

Сама Юлія Тимошенко закон підтримала, але не спромоглася забезпечити голосування своєї фракції за важливий документ.

Є питання і до депутатів від фракції "Блоку Петра Порошенка", які належать до неформальної групи партії УДАР Віталія Кличка: під час голосування вони кудись раптом зникли.

Тепер стає зрозумілим, чому столична влада ніяк не спроможеться виконати вимогу громади щодо демонтажу церковного "кіоска" УПЦ МП на Десятинці.

Були відсутні також відомі лідери патріотичних організацій, позафракційні нардепи Андрій Білецький і Дмитро Ярош, а також колишній УДАРівець Віктор Чумак.

Можливо, останньому проголосувати завадила зайнятість на посаді керівника виборчого штабу Анатолія Гриценка.

Зі скрипом документ таки вдалося ухвалити.

Що він передбачає?.

Ним вносяться зміни до чинних законів "Про свободу совісті та релігійні організації" і "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань".

Насамперед – процедура зміни конфесії громадами прописана у ньому значно більш ретельно, ніж у його попереднику, законопроекті №4128: рішення про зміну підлеглості та відповідні зміни до статуту релігійної громади ухвалюються загальними зборами громади – не менш ніж двома третинами її складу.

Питання ж конфесійної належності держава залишає на розсуд самих громад і не нав'язує, яким чином їм приймати чи виключати членів парафії.

Зміна підлеглості релігійної громади також не впливає на право власності та інші речові права релігійних громад.

Законом захищені права тих вірян, які відмовляться змінювати конфесію.

Вони можуть утворити нову громаду і укласти договір про порядок користування церковною спорудою і майном з їхнім власником чи користувачем.

Документ уточнює перелік документів, необхідних для реєстрації статуту релігійної громади.

Окрім того, він забороняє продаж майна громади до завершення процедури зміни її підлеглості.

Нарешті, спрощено порядок реєстрації релігійних організацій.

Їм не потрібно проходити цю процедуру двічі: у Мін'юсті та центральному органі у справах релігій.

Після зміни своєї підлеглості громада повідомляє про ухвалене рішення або центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, які забезпечують оприлюднення цього рішення на своєму офіційному веб-сайті.

Після того, як держава запропонувала чіткі правила таких переходів, кількість тих, хто зважився перейти до своєї церкви, вочевидь має стати більшою.

У чому ж можлива складність практичної реалізації ухваленого документу? Процес поділу церковного майна об'єктивно буде непростим, це визнають і експерти, і священнослужителі.

Головним чином, через можливий спротив, який чинитиме цьому процесові московська церква.

Там уже назвали "рейдерським" ухвалений Радою 21 грудня 2018 року закон про необхідність для УПЦ МП змінити назву на більш відповідну реаліям "філія РПЦ в Україні".

Ухвалений сьогодні закон про зміну юрисдикції релігійних громад викликав ще більш потужну хвилю люті.

Глава прес-служби московської церкви в нашій країні Васілій Анісімов вже назвав його "злочинним" і пообіцяв оскаржити в суді.

Причому не тільки районному, але й Страшному.

Тож справжня боротьба за душі українців (і за церковне майно, звісно) з ухваленням механізму зміни конфесійної приналежності тільки розгортається.

Українській державі слід діяти дуже обережно, уникаючи розставлених Кремлем підводних каменів і не даючи підстав для звинувачень у тискові на прихожан.