Гнап іде в президенти: На що ставить "Сила людей"

У неділю, 20-го січня, на політичному олімпі президентських перегонів замайорів прапор чергового потенційного кандидата.

"Сила людей" провела 10-й Всеукраїнський з'їзд партії, на якому в президенти був висунутий екс-журналіст Дмитро Гнап.

Він став переможцем праймеріз, які проводила політсила, набравши 50,38 % голосів та обійшовши партійних суперників - Ярослава Федоришина (29,92%), Вадима Шебанова (10,61%) та Олександра Квашука (0,38%).

Приєднався ж до "Сили людей" екс-журналіст не так вже й давно - восени 2018-го.

У соцмережах політологи та колишні колеги Гнапа неоднозначно віднеслися до рішення "Сили людей".

Наприклад, Юрій Романенко вважає такий хід від молодої політсили "кризою здорового глузду".

Підкинув критики і екс-колега Гнапа по "Громадському", з яким у нього виник конфлікт, відомий журналіст Роман Скрипін.

Варто окремо додати, що на з'їзді "Сили людей" Гнапа помітили в оточенні позафракційних нардепів Наталії Веселової та Остапа Єднака, які пройшли до Верховної Ради за списками партії "Самопоміч", але пізніше їх виключили з фракції.

Наталія Веселова фігурує на сайті "Сили людей" як член партії.

"Порохоботи" від журналістики так само взялися "мочити" Гнапа.

Хоча були і позитивні відгуки про висунення відомого екс-журналіста розслідувача.

Сам же Дмитро Гнап тепер шукатиме 2,5 млн на внесок в ЦВК, щоб стати офіційним кандидатом.

Обіцяє робити це прозоро.

Згодом в інтерв'ю "Громадському" Гнап сказав, що готовий зняти свою кандидатуру, якщо Андрій Садовий, Анатолій Гриценко та Святослав Вакарчук перед першим туром виборів висунуть єдиного кандидата.

Таке рішення голосувалося на з'їзді "Сили людей".

Правда в цей варіант Гнап не сильно вірить.

Та і сам не проти стати тим єдиним кандидатом.

В історії з походом Гнапа в президенти є кілька важливих моментів.

Перший - це мета "Сили людей".

Спочатку варто трошки розповісти про політсилу, яка зареєстрована в серпні 2014-го року і вважається у колах середнього класу, без перебільшення, майбутнім української політики.

В самій партії не раз говорили, що розбудовують її за американськими орієнтирами.

В матеріалі УП від 2015-го року розписувалася модель побудови партії.

За нею, наприклад, три людини можуть створити осередок, а три осередки вже створюють місцеву організацію.

"Так само три місцеві організації - обласну.

Кожні 15 осередків області голосуванням обирають представника в Політрада.

Зайти в партію з вулиці можна.

Хоча до членів партії пред'являється ряд вимог - вони не повинні бути олігархами, мати відношення до олігархічного капіталу, повинні бути готовими публічно звітувати про свої заробітки і діях.

Репутаційний капітал - ключовий фактор.

Кожен осередок голосуванням обирає лідерів, сам шукає фінансування і сам несе відповідальність за результат.

Політрада - консультативний орган, який не впливає на прийняття кадрових рішень у регіонах і не диктує порядок денний", - йшлося в статті.

Як розповідали Depo.

ua у політсилі, на відміну від інших партій, які живуть за принципом виконання ідей лідерів, що спускаються від них, у "Силі людей", навпаки, ідеї йдуть знизу до керівництва, обговорюють і приймаються.

Попри декларовану Гнапом надію на висунення лідера від демократичних сил, у "Силі людей" готуються до виборів з власним кандидатом.

В принципі, президентська гонка дасть можливість партії побачити підтримку, організувати роботу штабів з прицілом на парламентські вибори 2019-го.

І в цьому плані, безперечно, йти з власним кандидатом для "Сили людей" може бути навіть корисніше, ніж об'єднуватися і тонути в політичному болоті.

Другий момент напряму пов'язаний з єдиним кандидатом.

На цю роль можуть претендувати Андрій Садовий, Анатолій Гриценко (вже висунутий єдиним кандидатом від Демократичних сил) та умовний Святослав Вакарчук.

Кожен з них у випадку об'єднання, завдяки низькому антирейтингу, може потрапити в другий тур і нав'язати боротьбу Порошенку та Тимошенко.

Серед них Гнап все ж займає найменш сильні позиції - у соцмережах люди часто перепитували після висунення від "Сили людей", а хто ж він взагалі такий.

Не всі у нас дивилися "Слідство.

Більше того, голова Одеського осередку "Сили людей" Олег Михайлик, нещодавно виписаний з клініки у Мюнхені після замаху в Одесі, звернувся до Садового, Гриценка та Вакарчука із закликом об'єднатися, аргументуючи це тим, що у жодного з них немає шансів виграти вибори окремо.

Звернення було ще до висунення політсилою Гнапа, але воно багато про що свідчить.

Саме ж об'єднання "демократів" сьогодні виглядає міфіним.

Андрій Садовий розглядає президентську гонку як старт парламентської кампанії.

І йому набагато вигідніше, щоб ім'я лунало до останнього, ніж знятися на користь умовного Гриценка.

До того ж, саме Садовий виглядає більш логічним "єдиним кандидатом", ніж полковник.

У Садового є команда, з якою він працює давно.

У Гриценка вона з "вливаннями" - нещодавно приєдналися колишні члени БПП Чумак і Томенко, "антикорупціонерка" Заліщук та Катеринчук, який в 2012-му йшов в парламент від "Батьківщини".

Також в Садового є власний медіа-ресурс "24 канал".

Гриценко ж змушений ходити туди, куди виходить пробитися, навіть на мураєвський "Наш".

Не менш важливим є бекграунд.

Гриценка за роботу на посаді міністра оборони переважно критикують.

У Садового є досвід успішного мера Львова, який хоч і підкосила "сміттєва криза", але останню він так чи інакше вішає на Банкову в колах своїх виборців.

Але Гриценку варіант єднання навколо Садового не підходить, бо тоді його "Громадянська позиція" ризикує не пройти в парламент.

Не для того ж він власну команду презентував.

Компромісним варіантом єдиного кандидата міг стати Вакарчук, але він поки на вибори не йде.

Все це свідчить про те, що навряд чи єдиний кандидат взагалі з'явиться.

І якщо Гнап, Садовий та Гриценко підуть окремо (про Вакарчука не кажемо), то вони "кусатимуть" електорат один в одного.

Втім, такий варіант може бути вигідний усім, якщо головна ставка буде зроблена на осінню парламентську кампанію.

Вже у Раду "демократи" спробують зайти всі разом, а там, можливо, і об'єднаються.

Модель построения партии следующая: 3 человека могут создать ячейку, 3 ячейки – местную организацию, 3 местных организации – областную.

Каждые 15 ячеек области голосованием выбирают представителя в Политсовет.

Зайти в партию с улицы можно.

Хотя к членам партии предъявляется ряд требований – они не должны быть олигархами, иметь отношение к олигархическому капиталу, должны быть готовыми публично отчитываться о своих заработках и действиях.

Репутационный капитал – ключевой фактор.

В партии нет ни одного бывшего депутата, судьи, прокурора.

Каждая ячейка голосованием выбирает лидеров, сама ищет финансирование и сама несет ответственность за результат.

Политсовет – консультативный орган, который не влияет на принятие кадровых решений в регионах и не диктует повестку дня.