Зброя проти роботів, загроза мовчання та регуляція прогресу: ТОП-5 концептів "неполітичного" Давосу

Цогорічною темою стала "Глобалізація 4.0: Формування глобальної архітектури в століття четвертої індустріальної революції".

Серед топ-менеджерів країн захід відвідали президент України Петро Порошенко, канцлер Німеччини Ангела Меркель, прем'єр Нідерландів Марк Рютте, прем'єр Польщі Матеус Моравецький, прем'єр Ірландії Лео Варадкар, федеральний канцлер Австрії Себастьян Курц та ін.

Ряду ключових фігур на форумі не дочекалися.

Не прибули президент США Дональд Трамп (та американська делегація взагалі) - через "шатдаун" , президент Франції Емануель Макрон - через протести "жовтих жилетів" , прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей - через ситуацію навколо договору про вихід з ЄС .

Однією з головних політичних тем стала ситуація у Венесуелі , але чимало сесій присвятили міжнародним питанням - від розвитку штучного інтелекту до забезпечення громадських свобод.

Адже накопичилося чимало питань, які потребують спільного вирішення.

"Якщо б мені було потрібно описати цей світ в одному реченні, я б сказав: ми живемо у місці, де глобальні виклики стають все більш і більш глобальними, а реакція на них - все більш фрагментованою.

Якщо не буде навпаки, станеться катастрофа", - зазначив генсек ООН Антоніо Гутеррес.

Depo.

ua пропонує міні-дайджест ключовий тем і думок Міжнародного економічного форуму.

Людина - власник своїх даних.

Компанія, якій їх довірили, - лише зберігає їх, і має відповідати за свої помилки.

Хоча кількість скандалів із витоками даних зростає, у конференц-холлах Давосу пролунали доволі оптимістичні заяви.

Мовляв, бізнес вже усвідомлює відповідальність і ухвалює нові підходи, в центрі яких - повага до приватності.

Зокрема, СЕО Microsoft Сатья Наделла вважає, що завдяки Загальному регламенту із захисту даних європейці заклали основу для нової позиції.

"Користувачі контролюють свої дані, вони - їхні власники.

Такі компанії як наша мають охороняти ці дані - право, завойоване довірою.

В цьому (розумінні) і полягає трансформація.

Кожен учасник економічних процесів повинен це усвідомлювати", - зазначив Наделла.

Наприклад, технологію розпізнавання обличчя можна використовувати для різних цілей: екологічних і не дуже.

Але якщо компанія не візьме відповідальність за можливі наслідки, ті можуть виявитися фатальними.

Поширення технологій потребує регуляції: якщо розробляти їх безконтрольно, в майбутньому доведеться зарегулювати ще сильніше.

Ще одна проблема "цифрової революції" - електронне сміття.

І тут озвучена інформація виявилася зовсім не життєствердною.

Адже використані гаджети, цифрові носії та інші залишки накопичуються у 44,7 млн тонн відходів щороку.

Замовчування - шлях у глухий кут.

Резонансним виявився виступ нобелівського лауреата Дениса Муквеге - гінеколога з Демократичної республіки Конго, який врятував життя тисячам жінок .

"Я багато їздив по світу і бачив у багатьох країнах: якщо жінка переживає зґвалтування, вона відчуває сором.

Так, ніби її тіло належить громадськості.

Такий підхід призводить до того, що зґвалтування залишаються у нашому суспільстві, тому що жінки не можуть говорити про те, що сталося.

У багатьох країнах говорити - небезпечно для жертв", - каже Муквеге.

Додає, що у таких ситуаціях жінки задаються питаннями - що станеться з їхніми чоловіками, з їхніми спільнотами, що інші подумають про них.

Тож жінки страждають через так звані "соціальні норми".

І наразі варто працювати над тим, щоб обличчя закривали ґвалтівники, а не жертви.

Такий зсув має відбутися у всьому світі.

"Саме тиша утримує зґвалтування у нашому суспільстві.

Якщо жінка мовчатиме, її зможуть зґвалтувати знову і знову.

І так вона не зможе захистити інших", - акцентував лікар.

Про інший аспект мовчання розповів під час своєї промови британський принц Вільям, поділившись досвідом своєї роботи пілота швидкої.

Принц зазначив, що у британців і досі підтримується культ "стиснутих губ" - звичка тримати в собі емоційні проблеми.

"Нам соромно через наші емоції.

І якщо повертатися до війни..

Ціле покоління вирішило, що мовчати - найкращий спосіб проходити труднощі", - зазначив Вільям.

За даними його організації, лише 2% британців звертаються з психологічними проблемами до спеціаліста.

Рецепт співжиття із роботами: думайте серцем.

Популярним заходом на форумі став виступ співзасновника компанії Alibaba Джека Ма, який намагався надихнути молодих підприємців.

"У бізнесі ніколи не хвилюйтеся через конкуренцію та тиск.

Якщо ви хвилюєтесь через тиск, не ставайте бізнесменом.

Якщо ви створюєте цінність, з'являється можливість.

Зараз увесь світ хвилюєтся.

Це означає, що є величезні можливості", - зазначив підприємець.

Джек Ма надав власний рецепт зберегти цінність людської праці у світі, де все досконалішими стають машини.

"Як ми можемо навчити дітей бути креативнішими і робити речі, які машини не можуть? У машин є чіпи, але у людських створінь є серця.

Освіта повинна рухатися у цьому напрямку", - сказав Ма.

Його слова корелюють із думкою прем'єрки Нової Зеландії Джасінди Ардерн, яка впевнена, що наша епоха потребує лідерів нового типу.

"Настирливість, впевненість, навіть нахабність..

Саме цима словами люди характеризують лідерство та політику.

Але я думаю, зараз світ потребує емпатії.

Зараз ми протистоїмо глобальним викликам на кшталт зміни клімату.

Ситуація потребує, щоб ми дивилися далі кордонів своєї країни, шукати рішень колективно.

Потребує, щоб ми проявляли емпатію до країн, які, наприклад, опинилися на передньому фронті глобального потепління", - зазначила Ардерн.

Між тим, якщо повернутися до проблеми роботизації, згідно з оприлюдненою на форумі доповіддю, аби лише американці могли адекватно виконувати свою роботу, на їхню перекваліфікацію потрібно витратити $34 мільярди.

Де знайти таку величезну суму - питання відкрите.

Табори для біженців - не найкращий спосіб допомогти.

У правдивості твердження на власному досвіді впевнився Мохаммед Хассан Мохамуд - сомалійський біженець, який провів 20 років у таборі для переміщених осіб у Кенії.

Проблема все гостріша, адже зараз біженці складають 1% населення світу, а це найбільше, ніж у будь-який інший період сучасної історії (від початку XVI століття - ред.).

"Табори для біженців - неетичні, вони знищують здібності та дух людей.

От через що у мене безсоння.

Чи проживу я наступні 20 років у таборі? І це питання гостро стоїть тут, у Давосі", - каже Мохамуд.

Додає: все що потрібно біженцям - це рівні можливості.

А підхід, коли людям лише постачають їжу, закладає у них психологію залежності і підриває здатність іти до мети.

Мохамуд сподівається, що спілкування у Давосі допоможе зробити ставлення європейців та північноамериканців до біженців більш толерантним.

Планета під загрозою, і це варто усвідомити.

Ведучий і натураліст Девід Аттенборо отримав головну відзнаку форуму - Кришталеву нагороду - за роль у боротьбі з глобальним потеплінням і активну участь у дискусіях про майбутнє планети.

Інтерв'ю Аттенборо принцу Вільяму стало своєрідною розмовою-застереженням: люди можуть втратити світ, і це вже не фантастичні страшилки.

" (У 1950-х) Світ природи здавався недослідженим ..

Я поїхав вперше у Західну Африку, і це була країна чудес (...) Людей на землі було втричі менше.

Було відчуття, що ти потрапив в Едемський Сад", - згадав Аттенборо.

Тоді те, що людство може знищити цілі види тварин, здавалося нонсенсом.

"Зараз нас так багато, ми такі могутні, а наші механізми руйнації такі всеохопні і страшні, що ми можемо знищити цілі екосистеми, навіть не помітивши", - нарікнув натураліст.

Додав, що обізнаність вкрай необхідна для виживання.

Зокрема, люди вже знають, як пластик забруднює світовий океан і труїть морське життя, але ступінь серйозності проблеми усвідомлюють не всі.

"Ми маємо усвідомлювати, що кожен наш потих, кожна ложка їжі - з природи.

І якщо ми шкодимо природі, ми шкодимо собі.

Ми - взаємопов'язані системи.

Це питання не лише краси, інтересу чи дива.

Основний інгредієнт людського життя - здорова планета.

А ми ризикуємо її зруйнувати", - акцентував Аттенборо.

ЩО НА ФОРУМІ РОБИЛИ УКРАЇНЦІ.

В рамках заходу наша делегація провела вже традиційний "Український сніданок".

На заході Петро Порошенко похвалився, що представники делегації "підписали договір про інвестиції в енергопроект на 250 млн доларів".

Норвезька компанія NBT, французьке підприємство Total Eren та ЄБРР фінансуватимуть проект "Сиваш" - будівництво найбільшої в Україні та однієї з найбільших в Європі вітроелектростанцій.

Крім того, Порошенко домовився про подальший розвиток двосторонньої торговельно-економічної та інвестиційної співпраці з КНР та Бразилією.

Обговорив з генсеком ООН Антоніу Гутерреш можливості для звільнення військовополонених українських моряків та розміщення миротворчої місії під егідою ООН на Донбасі.

Директорка Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард зазначила, що провела плідні переговори з українським президентом.

За її словами, МВФ готовий підтримувати Україну "у її реформаторських зусиллях під проводом президента Порошенка", але наголосила, що реформи необхідно прискорити .