Зоопсихолог про тварин з притулку: Як обрати, виховувати і на що звернути увагу

Як обрати тварину в притулку, на що необхідно звернути увагу, як її соціалізувати, дресирувати і виховувати Depo.

ua розповів зоопсихолог Сергій Клочко.

- Обираючи тварину в притулку, на що необхідно звернути увагу?.

- Треба пам'ятати, що будь-яка тварина з притулку - з попереднім досвідом, і на 99% цей досвід негативний.

Трапляються дуже рідкісні випадки, коли помирає власник, або людям треба терміново поїхати, собаку чи кота нема куди подіти і її віддають до притулку.

Треба розуміти, що в європейських притулках всі тварини – домашні, яких виростили змалечку люди.

А в наших – взяті з вулиці.

Чому я акцентую увагу на цьому - в розвитку кожної істоти з вищою нервовою діяльностю є чутливий період, який називається імпринтинг, або закарбовування.

Суть цього періоду легко зрозуміти, якщо згадати про каченя, яке вважає за маму того, кого воно побачило біля себе протягом доби після того як вилупилося.

Механізм імпритингу такий, що в цей короткий період інформація вкарбовується в живу істоту ніби печатка в гарячий сургуч і змінити її потім вже майже неможливо.

І якщо тварина народилася на вулиці, і виросла на вулиці, якщо вона в цей чутливий період не контактувала з людиною, в неї не відбулося цього закарбувавння людини.

- Тобто, вуличний собака, в якого не відбулося цього закарбування, не прив'яжеться до людини ?.

- Ні.

Думка про те, що з вдячності собака буде відданий – помилкова.

Наука це не підтверджує.

Скільки вовка не годуй, він все одно в ліс дивиться.

До статевого дозрівання вовк поводиться як цуценя, а потім в нього вмикається генетична програма і колишньої взаємодії з людиною вже нема.

Хоча людина його виховала змалку.

А все тому, що він не домашня, а дика тварина.

- Але ж є чимало випадків, коли люди підбирали тварину на вулиці в вона ставала домашньою, інтегрувалася в родину і все було успішно.

- Я не заперечую, що можуть бути такі собаки.

Є різниця між потомственими вуличними тваринами, які протягом десятків поколінь народжувалися і жили на вулиці, і тваринами, які нещодавно розпочали вуличне життя.

Якщо ви візьмете цуцика в період імпринтингу (в собак він відбувається з двох до чотирьох місяців), ще є шанси виростити нормального домашнього собаку.

Якщо імпринтинг відбувся на вулиці чи в притулку - це вже не домашня тварина.

Звісно, можна приручити і лева, але не забувайте про випадки, коли домашній лев таки загриз свого власника.

Притулок "Сиріус", фото Depo.

- Розглянемо таку ситуацію, що людина усе ж таки вирішила забрати тварину з притулку і їде туди обирати, яку саме візьме.

На що їй варто звернути увагу ?.

- Рекомендації дуже прості.

Якщо ви берете тварину з притулку, беріть цуцика не старше трьох місяців.

Вік дуже легко визначити за передніми молочними зубами – вони як маленькі рідкі пеньочки.

Постійні різці біліші, в три рази більші і між ними нема проміжку.

Проводили експерименти на кошенятах і виявилося, що якщо протягом двох місяців 10 хвилин на день ще сліпого новонародженого кошеня торкатися, гладити, тримати на руках – це буде геть інший кіт.

Вони виростають більш розумними, більш контактними.

Бо в нього на вас відбувся імпринтинг.

Коли ви обрали собаку, треба вилучити її з притулку і перенести в середовище, де вона житиме.

Тут, звісно, накладається стрес, але два-три рази треба відвідати собаку, щоб вона звикла до вас, ваших рук і запаху.

Потім слід познайомити з членами родини, з якими вона буде жити і дивитися, як вона реагує.

При цьому треба звернути увагу, боїться тварина вас чи ні.

Біжить вона до вас, чи ні.

Наскільки швидко собака до вас адаптується.

Ще одна важлива обставина, коли ви обираєте тварину – кастрована вона чи ні.

Я рекомендую каструвати кобелів – це суттєво знижує агресію до собі подібних (не впливаючи на агресію до людини), обмежує поведінку мічення і пошук тічних сук.

Тобто такий пес напевно не втече від вас в пошуках партнера для спаровування.

З кастрованими (стерилізованими, як кажуть) суками картина зворотна - науковими дослідженнями встановлено, що їхня агресія зростає, причому до всіх.

Але найнеприємніше для майбутніх власників - з віком в стерилізованих сук цілком ймовірно розвивається крапельне підтікання сечі.

Агресію то можна скорегувати, а підтікання практично невиліковно.

- Як правильно знайомитися з твариною, знайомити з нею дітей ?.

- Треба брати до уваги, що в нас із тваринами мова спілкування не співпадає і звідси ростуть ноги у всіх проблем.

Скажіть, скільки тичинок у хрестоцвіта? Я теж не пам'ятаю.

А цьому, між іншим, приділяють цілий урок в школі.

І мало хто використовує в дорослому житті ці знання.

Дітям не потрібно це пам'ятати, їх треба навчити користуватися довідником рослин! А собаки і коти оточують нас всюди і кожен з ними так чи інакше контактує.

Якби дітей вчили бачити розуміти їхню поведінку і психологію, пояснювали, як гуманно ставитись до них, що тварин не можна карати, що не всі собаки є вожаками і домінантами - у багатьох людей було би менше проблем.

Так от, що робить доросла людина, яка вчила в школі про хрестоцвіти, коли приходить до дитини в гості? Вона нахиляється і гладить дитя по голові.

І дитя зазвичай задоволене цим.

Так само ця людина хоче погладити і чиюсь собаку, але нормальна собака в цій ситуації відхилить голову, намагаючись уникнути контакту з вашою рукою - нависання корпусом і рука над головою з її точки зору – погрожуюча поведінка.

Коли знайомитеся з собакою, ставайте до неї в профіль, дайте можливість обнюхати вашу руку і дивіться, як вона реагує.

Якщо вона виляє хвостом, тоді почухайте шийку, запропонуйте ласощі.

От вона вже починає бачити у вас і членах вашої родини щось хороше.

А я спостерігаю, як вона ставиться до мене, до жінки, до дитини.

Особливо до дитини, бо діти імпульсивні і собака лякається, побачивши не адекватну, на її думку, поведінку.

Особливо якщо до цього вона не контактувала з дітьми.

Взагалі, якщо в родині є діти до 14 років, я б не радив брати собаку з притулку.

Якщо ви виберете не ту собаку, заплатить за цю помилку ваша дитина.

Взагалі, будь-яка собака має, як правило, негативний попередній досвід, і як він проявиться, можна дізнатися тільки на власному досвіді.

- А кота?.

- Немає різниці.

Ви ж не знаєте, де цей кіт виріс, які в ньому можуть сидіти хвороби.

Наприклад від сказу в нас в країні прививають прямо у день відлову.

А провідні ветеринарні світила категорично не радять так робити, тому що через стрес, підвищену температуру тіла чи наявність глистів вакцина може не спрацювати.

І до 25% вакцинування не відбувається - це наукові дані.

Ще треба оглянути тварину на предмет ушкоджень на шкірі, демодекозу.

Блохи – це найпростіше.

А от внутрішні хвороби в котів і собак можуть призводити до серйозних наслідків і для них, і для вас.

- Тобто коли береш тварину, бажано одразу з'їздити з нею до ветеринара, щоб провів огляд?.

- Треба здати аналіз на біохімію крові і чекати на результат.

Потім – провести лікування за потребою.

Приблизно за два тижні, коли собака адаптується до вас і ви до неї, вона почне вибудовувати стосунки.

А хочете ви того чи ні, собаки – зграйні тварини, і стосунки вони завжди вибудовують відповідно, з точки зору людини не завжди правильно.

- Тварини з притулку, опинившись в новому домі, часто бувають дуже налякані, забиваються в кут і сидять там цілими днями, відмовляються від їжі, проявляють агресію до інших мешканців.

Як цього уникнути ?.

- Приводом для агресії може бути те, що в розумінні собаки є її власністю: іграшка, її місце, її їжа.

І не просто миска з їжею, а й все, що опинилося їстівного на підлозі.

Дитина йшла, печиво впустила – що впало, то вже собаче (а дитині хоч триста разів повторюй, вона все одно час від часу з підлоги підійматиме) і собака конфліктує з дитиною через це, бо для неї все, що на підлозі – то її ресурс.

Дитина тягнеться, собака її попереджує.

Більшість собак має дуже яскраву демонстраційну поведінку, вона показує – це моє, не чіпай.

Наприклад, вирячує очі, притискає вуха, шерсть на холці встає дибки (гарчання – то вже останній аргумент).

Людина цієї демонстративної поведінки не розпізнає, дитина тим паче, їй здається, що собака вів себе нормально, а потім раптом взяв і кинувся.

А собака насправді 20 разів попереджала.

Але дорослого можна цьому навчити, а дитину ні (як і привчити не підбирати з підлоги, до певного віку).

Хоча насправді собака-то і потім не кусає дитину, вона її просто прихоплює зубами, але за обличчя чи руки.

І потім відповідні проблеми для собаки….

Як протестувати собаку на предмет агресії? Я вам розповім, як цього робити не треба.

На Animal Planet є купа передач про те, як люди рятують собак, лікують їх, відновлюють, і потім їх тестує так званий зоопсихолог.

Ставлять миску з їжею і цей зоопсихолог з палкою, на кінці якої рукавиця, тягнеться цієї миски, коли собака їсть.

Собака, зрозуміло, огризається.

Зоопсихолог виносить вирок - не соціалізована, приспати.

І собаку усипляють.

Насправді, це нормальна поведінка для собаки – охорона своєї їжі, собаки не діляться.

Притулок "Сиріус", фото Depo.

- Ну добре, така агресія є нормою.

А якщо собака агресивно ставиться до інших членів родини? Обрала собі власника і всюди його охороняє, не підпускає до нього нікого з домашніх.

Наприклад, лежить поряд з ним на дивані і гарчить.

- Собака не обирає собі власника насправді, це міф.

Вона обирає собі керівника, зазвичай підкорюється тому, хто здатен її контролювати – найчастіше тому, хто її вигулює, а всі інші так, живуть поряд.

Все добре, поки володар не сів на диван і вона біля нього не всілася – тоді вже вона не підпускає інших, дає зрозуміти, мовляв, це мій ресурс, вали звідси.

Нема таких простих порад, конкретних, що в якому випадку тут зробити.

В собаки бувають різні мотиви.

- Читала, що в такому разі треба понизити ранг собаки.

- Як – схопити за холку, перевернути на спину та покласти на підлогу, як радять ці горе-дресирувальники з Ютубу? Так категорично неможна робити, це міф.

Щоб собака перестала охороняти господаря на дивані, вона не має лежати з ним на дивані.

І вже конфлікту не буде.

Якщо вона і диван охороняє, собаку не пускають в кімнату.

- Щодо боязкої поведінки, як це відкорегувати?.

- Людям, які займаються розведенням тварин, відоме таке захворювання нервової системи як синдром розплідника, воно пов'язане з імпринтингом і виникає, якщо цуценята затрималися в розпліднику до 4-5-місячного віку і далі.

Через життя в розпліднику в неї відсутня соціалізація, вона боїться вулиці, спорожнюється вдома.

Це можна подолати, але прогноз, як завжди, не дуже оптимістичний.

Має значення генетика, я завжди аналізую, чи мали таку поведінку папа, мама, її брати і сестри.

Якщо в них з поведінкою все нормально, значить це не генетичне, а набуте, і є шанс це подолати.

А якщо генетика – буде дуже важко.

Тварину можна буде адаптувати, але, наприклад, на вулиці вона завжди буде здригатися.

Найбільша небезпека це злобно-боязка поведінка, боязка собака найчастіше вкусить, ніж та, що впевнена в собі.

Важко з такою твариною впоратися.

Треба більше часу проводити на вулиці, навіть якщо вона боїться.

Звісно, не тягнути її на удавці – собака і так впирається, бо вона боїться і якщо її тягнути, її страх підкріплюватися болем.

Тут потрібна шлейка.

Під час прогулянки, чим більше собака бачитиме на вулиці об'єктів, які прихильні до неї, тим краще.

Якщо мій собака боїться людей і я бачу, що назустріч ідуть люди, яким він сподобався, то я прошу, щоб вони її пригостили.

Для цього я ношу з собою ласощі для собаки і вологі серветки для витирання рук.

- Завжди ж ніби вважалося, що собака навпаки не має нічого брати з чужих рук, тільки від власника.

- Це стереотип, який досі підтримують дресирувальники.

Поставте собі питання – навіщо виховувати недовіру до всіх людей.

Щоб ніхто її не погодував отрутою з рук? Ні, собак ніхто не труїть з рук.

- Може, щоб собака визнавав тільки свого власника, був йому відданий?.

- Ми коли виховуємо цуценя, формуємо в нього принцип, що всі люди – хороші.

Собака не розуміє, чому оця людина хороша, а оця – погана.

Ми в собаки маємо створити стереотип, що будь-яка людина, яка іде на зустріч – хороша і має для неї ласощі.

Звісно, спочатку вона боятиметься людей, якщо її тримали в клітці, в неї синдром розплідника, чи її ображали люди в минулому.

Але отаке пригощання допомагає перезавантажити сприйняття собаці.

- Якщо тварина не засвоює правила життя в новому домі і до вечора влаштовує там такий бедлам, що страшно переступити поріг – що робити?.

- Якщо ви погуляли 10 хвилин, а потім залишили собаку і пішли з дому, в неї розвивається тривожність.

Собака не розуміє, що ви пішли на роботу і в магазин, вона кожен раз вирішує, що ви кинули її назавжди.

І стресує.

Від цього вона починає вити, чи гризти меблі, одяг – що завгодно, або себе починає вилизувати чи гризти.

Бажано тварині дати собаці заспокійливе, те, що знімає тривожність.

Щось на травах.

І треба собаку втомлювати, вигулювати так, щоб вона, коли прийде додому хотіла тільки впасти і заснути.

Тому спочатку виходить з собакою на півгодини той, кому на роботу першим, потім інші члени родини по черзі, і через дві години гуляння собака набігається так, що в неї не буде сил гризти ваші меблі.

Плюс, собаці треба дати розвагу – сиру кістку.

І чим більша кістка, тим довше вона займатиметься нею, а не вашими черевиками.

Бити собаку за шкоду не можна.

Це псує її характер.

Тим більш якщо ви виявили проступок через деякий час, собака вже й забула, за що ви на неї гримаєте.

Вона "винувато" опускає морду, лягає на спину, і людина думає: знає, за що караю, вибачається.

А собака не може вибачатися, у нього немає почуття провини! Ми приймаємо за вибачення спосіб, який використовують тварини, щоб припинити вашу агресію.

А якщо ви все одно собаку б'єте, вона може припинити демонструвати підпорядкування і, захищаючись, вкусити вас.

Якщо собака, залишаючись вдома одна, виє та гавкає - значить у нього стрес.

Треба поступово привчати собаку до відсутності власника: спочатку на півгодини одного залиште, потім - на годину, на півдня.

Завжди треба давати можливість втомитися – фізично та ємоційно.

А нашийники "антілай" зі спреями, ультразвуком, електрикою можуть нашкодити: якщо вам будуть наполегливо дзвонити в двері, собака не зможе не гавкати, і нашийник може травмувати.

Якщо ви їдете у відпустку, а собака залишається, краще щоб у вас вдома хтось з нею пожив.

Якщо залишаєте у знайомих, зводіть туди собаку заздалегідь, потім залиште на пару годин, потім - на ніч, щоб вона трохи звикла.

- Чи можна котів відучити обдирати шпалери, дряпати меблі?.

- По-перше, потрібна зручна кігтедряпка, в яку буде приємно занурювати кігті.

Можна взяти шматочок м'якого дерева типу липи, бо кігтеточки з накрученої мотузки не всіх котів влаштовують.

Кішка може грати сама з собою, тому можна побудувати їй будинок з коробок на кілька поверхів з входами з різних боків, які поєднуватимуться між собою.

Вийде така собі картонна тумба, де кішці буде щастя.

- Ще розповсюджена проблема, особливо коли беруть дорослих котів з вулиці – привчити ходити на лоток.

- Привчити буде дуже непросто.

Спреї-привчалки не завжди діють і не на всіх.

Перше правило – неможна наказувати.

Не тицяти мордою, не кричати, не бити.

Навіть якщо це щойно відбулося.

Мітити територію відучити кота найпростіше кастрацією.

А хочете розводити - терпіть.

Замивати мітки, бризкати освіжувачем повітря немає сенсу - прибиравши запах, ви стимулюєте кота його оновлювати.

- Ну добре, а коли в процесі застаєш?.

- Вибачте за порівняння, але уявіть собі – ви попили кави і пішли гуляти.

Захотілося вам до вітру, а туалетів нема.

А ви – в парку.

Подивилися в різні боки та й присіли в кущах.

І в цей момент хтось зі спини нависає над вами і гримає….

- Але ж в тварини туалет є….

- В тварини триває фізіологічний процес.

Її не треба в цей момент чіпати, це нічого не дасть, так ви тільки мучитимете.

Це дуже шкідливо.

- Що ж тоді робити?.

- Треба тварину "випасати".

Ми знаємо, що через деякий час після того як тварина поїла, їй хочеться до туалету.

Це стимулює дефекацію.

І я закриваю тварину десь, або знаходжуся поряд і періодично саджу на лоток і пропоную спорожнитися.

Тварина, яку раніше ви не сварили і не били за дефекацію, коли ви її "випасаєте" рано чи пізно сходить в туалет туди, куди вам треба.

Знову ж таки, зверніть увагу на наповнювач для туалету.

Багато хто бере замість нього одноразові вбираючі пелюшки, але з точки зору собаки і кота, що пелюшки, що ваш диван – різниці нема.

Цю пелюшку копати неможна.

Тому треба підбирати субстрат.

Якщо собака не хоче ходити в туалет на вулиці і "несе" все додому, беріть змором.

Вона все одно не витерпить.

- До речі, коли правильніше годувати собаку: до прогулянки чи після ?.

- Тут однозначної відповіді нема.

З одного боку, краще нагодувати і піти гуляти - швидше сходить в туалет.

А з іншого боку, з повним шлунком бігати, гратися, вовтузитися – в крупних порід від цього може бути заворіт шлунку.

І крім цього, якщо собака сита, вона гірше реагуватиме на ласощі, якими я заохочую її до виконання вправ.

- Що робити, коли собака раптом почав ходити в туалет вдома, або привчена кішка перестала ходити на лоток ?.

- Собаку могло щось налякати на вулиці.

Наприклад, салют, чи вихлопна труба біля неї бабахнула.

З котами це теж може бути через стрес, наприклад, ви вдягли светр, який електризується і кішці вдарило зарядом в мокрий ніс.

Вона перелякалася, їй було болюче і через цей стрес вона в туалет почала ходити в інші місця.

Це 100% не вам на зло, тварини ніколи нічого не роблять вам на зло.

- Це з часом нормалізується?.

- Треба прибрати джерело стресу і починати коректувати поведінку.

- Наприклад - це новонароджена дитина, яку принесли з пологового будинку додому.

Її ж не прибереш...

- Так, не прибереш, але дитину і не лелека приносить.

На підготовку у вас було мінімум півроку, щоб підготувати своїх тварин.

Треба елементарно поступово зменшувати час спілкування з ними, бо у вас потім не буде на них стільки часу, скільки зараз.

Якщо тварини спали з вами в ліжку, треба відучити їх від цього.

Тварині спати в одному ліжку з немовлям неможна, за статистикою США найвища загибель малюків віком до місяця – через домашніх тварин.

Елементарно кішка може лягти на лице дитини і ненавмисно припинити доступ повітря.

Тому тварину треба завчасно привчити, що вона з вами в ліжку більше не спить, блокувати вхід до спальної кімнати.

Тоді через 6 місяців, коли вдома з'явиться дитина, кішка не згадає, що спала з вами замість цього дитя.

Коли дитина народилася, берете пелюшки чи одяг, в якому вона лежала, приносите додому, даєте тваринам обнюхати, знайомите із запахом дитини.

А зазвичай як – народилася дитина, принесли до додому, і собака і кішка на власній шкурі відчувають, що це таке за щастя.

На них більше не звертають уваги, не голублять, їх раптом гонять з ліжка де вони раніше спали і не пускають в кімнату, де вони раніше жили.

Звісно, це стрес.

Вони не розуміють, що це ваше дитя і що це взагалі людина.

Воно для них - конкурент, джерело проблем і вони щосили прагнуть його позбутися.

А все тому, що ви їх до цього не підготували.

- Як подружити тварину з притулку з іншими тваринами в домі, особливо якщо це не цуценя чи котеня, а доросла тварина ?.

- Якщо у вас вже є собака, знайомити її з вашою новою собакою неможна на її території.

Треба ту собаку, що у вас вже жила вивести на вулицю, і не біля її дому, а подалі і там собаки мають поспілкуватися деякий час, обнюхатися.

Друге правило – не годувати їх разом, тому що конфлікти виникають через їжу, іграшки, комфортне місце і увагу власника.

В кожного має бути своє, увага розподіляється справедливо.

З кішкою такого не вийде.

Якщо кішку до кішки приносите, то нову залишаєте в закритому боксі і вони обнюхуватимуться через бокс.

Вони вереск, але це не триватиме вічно, обидві втомляться.

Погладили одну кішку, другій дали себе обнюхати, і навпаки.

Потримали одну на руках, потім другу.

Кішки таким чином запахами обмінялися – вже буде легше.

- А якщо вдома є собака і принесли кішку, чи навпаки?.

- Треба не дозволяти їм одразу побитися, інакше це буде негативний досвід, пам'ять про який ви потім з мізків в собаки і кішки вже не зможете вилучити.

Кішку, якщо принесли її, треба залишити в боксі і не дозволяти безпосередній контакт.

Собаку відпустили, вона ходить біля боксу і нюхатиме.

Спочатку буде галас, але потім кішка втомиться і вгамується.

В іншому випадку кішку можна взяти на руки, в шлейці, щоб не побігла, а безпосередній контакт з боку собаки блокувати рукою.

Головне, щоб кішка не втікала і не відбулося погоні і атаки.

Нема атаки – нема агресії.

- Але все одно потім подеруться...

- Якщо не привчити.

Треба працювати послідовно, приділяючи цьому чимало часу.

А коли вас нема вдома, тварини розводяться по різних кімнатах.