Новий винищувач для Україні: Чому нам вигідний шведський JAS 39 Gripen

Всі фото – ЕРА.

Модельний ряд української бойової авіації станом на сьогодні представлений успадкованими ще від СРСР літаками МіГ-29 (орієнтовно 72 одиниці), винищувачами Су-27 (48 одиниць), штурмовиками Су-25 (24 одиниці) та бомбардувальниками і розвідниками Су-24 та Су-24МР (сумарно до 36 одиниць).

Однак, всі вони в середньотривалій перспективі потребуватимуть заміни, адже орієнтовно термін експлуатації, попри модернізації літаків, добігає кінця в 2025-му році.

Враховуючи кількарічний період необхідного навчання як льотного складу, так і обслуговуючого персоналу, визначатись з заміною потрібно не пізніше 2020-го року.

Depo.

ua починає цикл ознайомчих матеріалів з ймовірними варіантами заміни старих МіГ-ів і Су-шок, присутніми на світовому ринку реактивних винищувачів.

Починаємо зі шведського реактивного винищувача JAS 39 Gripen ("Гріпен").

Що собою представляє.

JAS 39 Gripen – це багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який розроблений і виробляється шведською Saab (Швеція).

Одразу варто відзначити, що це досить пізня розробка шведських інженерів – роботи над проектом розпочалися у 1979-му році, прототип вперше піднявся у повітря в 1988-му, а на озброєння шведської армії JAS 39 було прийнято лише в 1997-му (для прикладу: F-15 був прийнятий на озброєння в 1976-му році, F-16 – в 1978-му, Су-27 – в 1982-му, МіГ-29 – в 1983-му).

JAS 39 хоч формально і належить до класу винищувачів, однак розроблявся, як універсальний багатоцільовий літак і по факту може використовуватись для різних цілей.

Власне, абревіатура JAS розшифровувалася, як Jakt (винищувач), Attack (штурмовик), Spaning (розвідник).

Літак JAS 39 спроектований по аеродинамічній схемі "качка" (аеродинамічна схема, при якій у літального апараті органи поздовжнього управління розташовані попереду крила), тому його рулі керування дозволяють створювати позитивну підйомну силу на всіх швидкостях польоту, в той час як трикутне крило компенсує задньому стабілізатору негативну підйомну силу на високих швидкостях.

Разом з тим, це збільшує радіолокаційну помітність літака.

Власне, через це JAS 39 є статично нестабільним літаком.

Тобто, його аеродинамічний фокус зміщений назад від центру мас.

Таке компонування дозволяє підвищити маневреність літака, але під час польотів з високими перевантаженнями існує висока ймовірність, що він може вийти в закритичні режими і розвалитися в повітрі.

Тому JAS 39 має електродистанційну систему управління польотом, яка дозволяє зберігати керованість літака під час інтенсивного маневрування з високими перевантаженнями.

Термін експлуатації літака за розрахунками виробника складає 50 років.

"Начинка".

Авіоніка JAS 39 повністю інтегрована в єдиний комплекс на основі цифрової бази даних MIL-STD 1553B, що дозволило значно підвищити ефективність літака під час виконання бойових завдань.

Пілот може отримувати інформацію відразу з трьох джерел: бортові датчики, системи зв'язку і канали передачі даних.

Дальність дії системи становить близько 500 км і може значно збільшитись при застосуванні літаків-ретрансляторів.

Канали передачі інформації мають високу захищеність від перехоплення і радіоелектронних перешкод.

Завдяки система передачі інформації CDL 39 літак має високу тактичну гнучкість: може здійснювати атаку, одночасно вести радіолокаційне спостереження за районом, в якому знаходиться ціль і передавати необхідну інформацію іншим літакам.

Крім обміну даними з іншими літаками, CDL 39 дозволяє в режимі реального часу обмінюватися інформацією з наземними об'єктами.

Також JAS 39 оснащений підвісним контейнером з розвідувальним обладнанням MRPS, виробництва компанії Saab.

Бортова радіолокаційна станція PS-05/A може виявляти повітряні цілі на відстані до 120 км, а надводні чи наземні радар здатен побачити на відстані до 70 км.

При цьому ціль може бути виявлена навіть в складних погодних умовах, таких, як туман або низька хмарність.

На відміну від таких винищувачів, як французький "Рафаль" (Dassault Rafale), міжнародний "Тайфун" (Eurofighter Typhoon) і російський Су-27, "Гріпен" не має пасивних засобів пошуку цілей, хоча і може нести підвісний контейнер із інфрачервоною системою переднього огляду.

Для захисту від наземних засобів протиповітряної оборони JAS 39 використовує систему радіоелектронної протидії EWS 39 виробництва Saab Avitronics.

Комплекс складається з приймача про радіолокаційне опромінення, станції постановки активних перешкод і автоматичного приладу для відстрілу теплових пасток.

Силова установка JAS 39 складається з одного турбореактивного двигуна з високою ступеню двоконтурності Volvo RM12, який був розроблений на базі американського General Electric F414.

Шведський двигун оснащений цифровою системою контролю роботи двигуна, яка в автоматичному режимі слідкує за параметрами роботи і змінює їх у випадку необхідності.

RM12 розвиває тягу до 54 кН, а на форсажі — 80,5 кН.

Це дозволяє "Гріпену" мати максимальну швидкість 2130 км/год і злітати з аеродрому всього за 18 секунд.

Також завдяки характеристикам двигуна і малому аеродинамічному опору, літак має високі розгінні характеристики на початковому етапі польоту.

Озброєння.

У ближньому повітряному бою JAS 39 може використовувати вбудовану 27-мм гармату Mauser BK-27, яка знаходиться з лівої сторони в нижній частині фюзеляжу.

На відміну від багатьох сучасних авіаційних гармат BK-27 – одноствольна, хоча може робити 1700 пострілів за хвилину.

Також "Гріпен" має невеликий, у порівнянні з іншими західноєвропейськими та американськими винищувачами, гарматний боєкомплект – всього 120 снарядів.

Також JAS 39 були інтегровані ракети середньої дальності AIM-120, що дає літаку можливість знищувати повітряні цілі за межами візуальної видимості.

Так як JAS 39 – це багатоцільовий літак, то окрім звичайних авіабомб і блоків з некерованими авіаційними ракетами він може нести високоточну зброю для враження наземних і надводних цілей.

Зокрема, ракети "повітря-земля" ближнього радіусу дії AGM-65 Maverick, що використовуються для знищення тактичних цілей, як бронетехніка, транспортні засоби, об'єкти ППО, склади паливно-мастильних матеріалів і невеликі кораблі.

Для нанесення ударів по великими надводними цілями в арсеналі "Гріпена" є протикорабельна ракета великої дальності RBS-15F.

Також цей літак має можливість застосовувати касетні авіабомби шведського виробництва ВК90.

В залежності від типу суббоєприпасів вони можуть використовуватись як для знищення живої сили на відкритій місцевості, так і для боротьби з бронетехнікою противника.

Кожна ВК90 має власний бортовий комп'ютер, інерціальну систему навігації та рулі керування, що значно підвищує її точність та ефективність.

Для знищення важливих цілей в глибокому тилу противника JAS 39 може використовує крилаті ракети KEPD 350 з дальністю польоту понад 500 км.

Ця ракета дозволяє "Гріпену" завдати авіаудар, не входячи в зону дії засобів ППО, які прикривають ціль.

А в цілому, JAS 39 досить гнучкий літак у плані вибору озброєння і за бажанням замовника на нього можуть встановити ракети та авіабомби різних виробників.

Для України це важливо, так як у нас в роботі перебувають ряд проектів з розробки і виробництва вітчизняних високотехнологічних боєприпасів.

Використання.

Станом на сьогодні JAS 39 Gripen перебуває на озброєнні шести країн: Швеції (100 літаків), ПАР (26 літаків), Угорщини (14 літаків), Чехії (14 літаків), Таїланду (12 літаків) і Великої Британії (1 літак).

Найближчим часом "пересісти" на JAS 39 збирається Бразилія, яка вже підписала контракт на поставку 36 літаків з 2019-го по 2024-й роки і обслуговування їх до 2050-го року.

Загальна вартість контракту склала 5,44 млрд доларів.

При цьому Бразилія наполягла на тому, що як мінімум 15 літаків будуть зібрані на її території.

Ще відомо про підписану ще в 2014-му році угоду між Швецією і Словаччиною про співпрацю в експлуатації JAS 39, однак досі поставок шведських літаків в цю країну невідомо.

Також відомо про інтерес до JAS 39 з боку Малайзії, Польщі, Болгарії і Словаччини, однак наразі безрезультатний.

В різний час цікавились шведським винищувачем Австрія та Індія (у підсумку вибрали інтернаціональний "Тайфун"), а також Нідерланди та Норвегія (віддали перевагу американським F-35 – літакам п'ятого покоління).

Ще цікавий випадок довкола JAS 39 трапився у Швейцарії.

У 2007-му році Швейцарія вирішила зняти з озброєння застарілі винищувачі американського виробництва F-5 Tiger II і провела тендер, у якому узяли участь вже згадані "Тайфун", "Рафаль" і JAS 39 Gripen.

Для визначення найкращого із них, швейцарці провели повномасштабні випробування, за результатами яких "Гріпен" посів останнє місце.

Тут варто зазначити, що сама Швеція спочатку замовила 204 одиниці JAS 39, однак станом на сьогодні на бойовому чергуванні стоять лише 100, тоді як решта – передані в лізинг або перебувають на складах зберігання.

А в листопаді 2012-го року шведські військові офіційно повідомили парламент країни, що можливості JAS 39 модифікацій C і D (тобто, всіх наявних на сьогоднішній день) в 2020-му році вже не будуть відповідати вимогам військово-повітряних сил, тому необхідна їх модернізація.

З участі у військових операціях відомо лише, що шведські JAS 39 брали участь у міжнародній військовій операції в Лівії, під час якої патрулювали повітряний простір та вели розвідку.

Однак жодних згадок про участь їх в бойових зіткнення з авіацією ворога немає, тому наразі невідомо – як він поведе себе в бою.

І тут не варто забувати, що Україна сьогодні знаходиться у стані війни, тому нам потрібен реактивний винищувач не для стримування умовного ворога, як у більшості країн Європи, а для реальних бойових дій, які можуть розпочатись в будь-який момент.

Вартість.

Вартість одного літака JAS 39 Gripen складає 30–60 млн доларів, в залежності від комплектації і умов постачання.

Це робить "Гріпен" найдешевшим літаком для придбання та експлуатації, у порівнянні з конкурентами.

Однак, це якщо брати нові літаки.

А зараз на авіаційному ринку значного поширення набула практика продажу вживаних винищувачів четвертого покоління (передові країни поступово переходять на літаки п'ятого покоління).

Для прикладу, навіть з урахуванням вартості капітального ремонту і модернізації літака, американський вживаний F-16 буде дешевшим, ніж новий "Гріпен".

Однак, навіть не ціна є визначальним фактором при виборі реактивних винищувачів.

В значній мірі рішення окремо взятої країни залежить від офсетних програм, які можуть запропонувати компанії-виробники, а також відносин країни із США та НАТО.

США мають значний політично-військовий вплив у багатьох країнах і не соромляться використовувати цей вплив для проштовхування на ринок своїх літаків.

Чому цей варіант може бути вдалим для України.

Тут є декілька моментів.

По-перше, підготовка льотного складу та обслуговуючого персоналу займає близько 6 місяців.

Для прикладу готувати людей до F-16 доведеться 1,5 - 2 роки.

По-друге, як вже було сказано, нові шведські винищувачі четвертого покоління дешевші за ті самі американські F-16, а також Eurofighter Typhoon.

В умовах обмежених фінансових ресурсів Україна змогла б розпочати заміну радянських винищувачів саме шведськими літаками.

Можна згадати Болгарію, котра на початках вела мову про 8 літаків, які обходилися в трохи більше ніж 500 млн євро.

Але згодом все ж таки обрала F-16.

По-третє, для нашої країни достатньо привабливою виглядає можливість підписати угоду зі шведською Saab ще й з точки зору потенційного заробітку.

Справа в тому, що шведи не мають центру обслуговування літаків у Східній Європі.

Країни, як то Угорщина та Чехія, змушені "ганяти" пташок до Швеції.

Політ туди і назад забирає чимало ресурсу винищувачів, який можна було б витратити на навчання чи патрулювання.

Україна, яка має потужну науково-технічну базу, могла б стати своєрідним логістичним хабом для Saab.

Обслуговування і, можливо, навіть виробництво пташок цілком можна зосередити в нашій державі.

Приклад Бразилії - яскравий тому доказ.

Як стало Depo.

ua, у шведської компанії були контакти з українською стороною з цього приводу.

Наразі все на рівні обговорень.

Єдине, що трошки лякає шведів - можливість крадіжки технологій, оскільки наша держава перебуває у стані війни з Росією.

А відомства насичені російськими шпигунами.

Втім, якщо переговори таки будуть вдалими, то Україна зможе навіть заробляти, а обслуговуватися в нас будуть літаки як мінімум з Угорщини та Чехії.

Однак, все це – райдужні перспективи.

А сурові реалії сьогодення такі, що якщо не починати вирішувати питання реформування ВПС вже зараз, то через кілька років можна взагалі без авіації залишитись.

Ми й так дотягнули питання до тої межі, що нам скоро будь-який "секонд-хенд" буде за щастя.

Головне тут – не піти шляхом в нікуди і не скуповувати по всьому світу старі радянські МіГ-и і Су-шки, відтерміновуючи тим самим вкрай важливу реформу.

Хоча, якби в Україні стояло стратегічне завдання – розробити вітчизняний реактивний винищувач (а інтелектуальний, інженерний і технологічний потенціал для цього є у того ж КБ "Антонов"; до речі, Швеції весь проект JAS 39 Gripen обійшовся у 13,54 млрд доларів), тоді можна було б перебиватись з одного радянського "хламу" на інший з метою "дотягнути" до моменту взяття на озброєння власного винищувача.

А так як про це жодної мови наразі не йде (принаймні, про це нічого не відомо), перед нами немає іншого шляху, окрім як "пересісти" на один з іноземних брендів.

І тут головне не прогадати – щоб не вийшло, як в 1990-х з автомобілебудуванням, коли ми відмовили німецькому Volkswagen заради корейського Daewoo.