Польща втратить українських заробітчан: перспективи, ціни і життя у Грузії

Нещодавно Україна та Грузія ухвалили спільне рішення стосовно додаткових умов безвізового режиму.

Тепер наші земляки можуть потрапити туди, маючи при собі внутрішній паспорт.

Чи стане це ударом для Польщі, котра непогано підняла свою економіку на наших плечах, поки не ясно.

Все ж таки, рвонути на заробітки в іншу країну не так просто.

Але ті, хто живуть у Грузії давно, залюбки діляться перевагами та недоліками.

Україна та Грузія: історія дружби.

Як відомо, більшість українців, які переїхали до Грузії на постійне проживання у другій половині ХХ ст.

Ы за часів незалежності – жінки, які одружилися з грузинами.

Зараз кількість українсько-грузинських шлюбів зросла – як не дивно, через російський фактор.

Часто грузини зустрічають своїх наречених під час відпочинку або роботи в Україні.

Раніше рівень російсько-грузинських контактів такого плану був також високим, зараз в’їзд до Росії для грузинів практично неможливий.

Крім того, у грузинських магазинах Україна представлена в основному продуктами харчування: кондитерськими та горілчаними виробами, чіпсами, кавою, соками, соняшниковою олією, згущеним молоком, м’ясними виробами, пшеницею.

Так, українська соняшникова олія займає більше 90% грузинського ринку, пшениця.

Наші в Грузії: як живеться українцям?.

Яскравий приклад тому показала Анастасія Пугач, котра переїхала у гірську країну вже досить давно, відкрила там бар і живе у своє задоволення – в країні смачного вина та гостинних людей.

"До Грузії я переїхала дуже спонтанно.

Мій хлопець з друзями, в грудні 2013 року, відкривав хостел в гірськолижному курорті Гудаурі.

На той момент у мене не було чіткого уявлення, чим я себе займу в Грузії, але і в Україні мене нічого не тримало, тому я переїхала без будь-яких сумнівів.

Перших два місяці ми жили в хостелі.

Для мене це був новий досвід, чого тільки не доводилося робити.

З'явилося багато друзів з України та Росії, з багатьма з них я досі спілкуюся.

Коли ти живеш на гірськолижному курорті, особливо не відчуваєш вплив культури нової країни, тому як такої адаптації не відбулося", - розповідала Анастасія.

По закінченню сезону вони з друзями переїхали в Тбілісі, знімали там квартиру, а згодом знайшли і приміщення для бару.

На ремонт пішло півтора місяці, все зробили самі:.

"Якраз в цей період впритул налагоджували ділові відносини з грузинами, і я зрозуміла, що знаходити спільну мову з місцевими мені складно.

Тбілісі - це дуже розслаблене місто, тут життя не кипить, а плавно протікає, до цього важко пристосуватися після Києва.

Але до всього з часом звикаєш.

Мені знадобилося три місяці, щоб почати відчувати себе комфортно".

Ціни особливо не відрізняються від українських.

У Грузії мало виробництва і, як наслідок, багато імпорту, у тому числі і з України.

Переважно всі продукти купують в супермаркетах, але за смакотою краще їхати на базар.

На базарі можна знайти все що завгодно, продавці завжди "котики" - часто пригощають.

Якщо ти не говориш по-грузинськи, для тебе товар завжди дорожче.

Тому краще знати базові фрази для побутового спілкування з продавцями.

Самі базари тут діляться на туристичні та локальні.

"Я б не радила купувати вино, сири і чурчхеллу на розкладках в центрі міста.

Можна знайти набагато смачніше і дешевше в інших місцях, про які місцеві розповідають з великим задоволенням".

Похід на базар в Тбілісі - це завжди ритуал.

Як у дитинстві з бабусею: потрібно встати раніше, щоб відхопити кращі продукти.

У дитинстві мені це здавалося безглуздим, але тепер я точно знаю, що бабуля була права".

Заробіток і розпорядок дня.

Анастасія зараз має час і на відпочинок, вся її робота полягає в закупівлі продукції та контролю роботи барменів.

"Раніше, коли у нас ще не було найманих працівників, ми з подругою працювали в барі вдвох.

Коли ти закриваєш заклад о 3-4 годині ранку, а на наступний день відкриваєшся в п'ять, реальність спотворюється, і ти відчуваєш себе Алісою в країні чудес.

Ми з подругою в такому темпі протрималися п'ять місяців, потім нарешті з'явилася можливість найняти барменів, але мені досі дуже складно заснути раніше години ночі", - згадувала вона.

Чи легко стати своїм?.

Грузини дуже люблять українців, тепло до нас ставляться, тому стати своїм не складно.

Іноді, звичайно, виникають конфлікти, в яких тобі кажуть: "Це моя земля, я тут головний".

"Я вважаю, що це все-таки недолік виховання і намагаюся з такими людьми не спілкуватися.

На щастя, таких не багато.

В цілому ж, мої грузинські друзі дуже мені допомагають у всьому.

Я знаю, що в будь-якій ситуації, коли мені потрібна допомога або підтримка, завжди знайдуться люди, які прийдуть мені на допомогу", - додає українка.

Мовного бар'єру як такого не існує, але грузинську варто вивчити, у них дуже складні букви і кілька важких для вимови кумедних звуків.

"Я поки можу тільки читати букви і говорити на дуже примітивному рівні, але кожен день я вчу якісь нові слова.

Мені подобається звучання цієї мови", - підсумувала землячка.

Дивіться: Доля українських заробітчан.

Як повідомляв "Знай.

ua", в одному з польських міст заявили, що хочуть змінити стосунки зі Львовом, оскільки там прославляють Бандеру, що є "скандалом і провокацією".