Досі без "Оплотів": Як модернізований Т-64БВ стає головним танком ЗСУ

Фото – Укроборонпром.

Depo.

ua продовжує знайомити зі зброєю і технікою, які надходять на озброєння Збройних сил України.

Танки завжди були чи не найголовнішим елементом озброєння для нашої держави, особливо з урахуванням науково-технічного потенціалу та радянської "спадщини".

За даними на 1995-й рік, ЗСУ мали на озброєнні 2345 танків різних модифікацій, основну масу яких складали Т-64.

Щоправда, більшість з них не відповідала навіть тодішнім вимогам, а брак фінансування не давав можливості замінити їх новими танками чи якісно модифікувати наявні.

У підсумку, вже перші місяці російсько-української війни наглядно продемонстрували серйозні недоліки "сирих" (не модифікованих) танків Т-64.

Зокрема, заступник директора Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України Андрій Артюшенко в березні 2015-го року на круглому столі "Про невідкладні заходи щодо підвищення обороноздатності України в умовах агресії з боку Росії" пославшись на слова начальника Генерального штабу Віктора Муженка повідомив , що до 75% втрат українських танків відбувається через враження їх звичайними мінометними мінами та осколково-фугасними артилерійськими снарядами у верхню півкулю – дах башти та корму корпусу.

І хоч у боях під час активної фази війни на Донбасі багато танків Т-64 було знищено ворогом (понад 300 одиниць), Т-64 все одно залишається наймасовішою модифікацією танків ЗСУ.

Це днями підтвердила і прес-служба держконцерну "Укроборонпром" , повідомивши, що ДП "Харківський бронетанковий завод" вже передав для української армії понад сотню модернізованих Т-64 зразка 2017-го року і не збирається на цьому зупинятись.

Власне, питання подальшої модернізації Т-64 навіть сьогодні, при всіх заявах про комплектацію ЗСУ новими "Оплотами", бачиться найбільш раціональним варіантом розвитку українських танкових військ.

Станом на сьогодні на озброєнні ЗСУ їх існує кілька модифікацій: Т-64Б, Т-64БВ, Т-64БМ.

До недавнього часу було прийнято вважати, що Т-64БМ "Булат" і є вершиною модернізації – тим максимумом, який можна витиснути з Т-64.

Але бойові дії на Донбасі продемонстрували, що поряд з перевагами (високий рівень захисту екіпажу за рахунок покращеної броні), він має і серйозні недоліки: навіть новий модернізований двигун є занадто слабким для його маси, яка значно виросла за рахунок нарощення броні (з 39 то 45 тон).

Тому у 2017-му році було оголошено, що танки "Булат" будуть передані в резерв, а основна ставка буде робитись на модель Т-64БВ, роботу над якою саме завершили у 2017-му році на ДП "Харківський бронетанковий завод і яка з 2018-го року серійно постачається до Збройних сил України.

Власне, про неї й йшлося у прес-релізі "Укроборонпрому" .

Під час модернізації у бойову машину були інтегровані сучасні нічні прилади спостереження з електронно-оптичним перетворювачем третього покоління.

Вони встановлюються на штатні кріплення та підключаються до електричної мережі танку без її змін, що дозволяє значно зменшити час та витрати для їх інтеграції у системи бойової машини.

Завдяки високоякісним комплектуючим вони мають високу стійкість до світлових завад та забезпечують роботу при складних умовах, вони не чутливі до засвічення навіть під час використання противником спеціальних завад у інфрачервоному діапазоні.

При цьому прилади командира та навідника інтегровані до системи керування вогню, що забезпечує виявлення, розпізнавання та знищення противника вогнем 125-мм гармати на відстані більше 1,5 км у будь-який час доби та за будь-яких погодних умов.

Також в процесі модернізації на танки були встановлені нові цифрові радіостанції "Либідь К-2РБ" (ліцензійна "Моторола") виробництва київського підприємства "Доля і Ко.

Лтд", які забезпечують надійний захищений від перешкод та перехоплення зв'язок на дистанції до 70 кілометрів.

Крім цього, модернізовані Т-64БВ оснащуються комплексом супутникової навігації СН-4215 виробництва ДП "Оризон-Навігація", який працює у автоматизованій цифровій системі, що дозволяє у режимі "онлайн" обмінюватись надійно зашифрованими даними.

Система має зовнішню антену типу SMART та вбудовану.

Апаратура СН-4215 забезпечує маршрутну навігацію, розрахунок азимутів до цілей, вивід текстових повідомлень та оповіщень, тощо.

Данні про місцезнаходження кожної машини можуть надходити до командувачів всіх рівнів, від командиру взводу до керівництва всією бойовою операцією.

Що стосується тягової потужності танка, то на підприємстві "Харківський бронетанковий завод" на дослідній станції дизельних двигунів з комп'ютерною системою збору інформації модернізовано двигун 5ТДФ.

Це значно покращило ходові якості та моторесурс бойової машини.

Ну і наостанок про броню.

Базова версія Т-64БВ обладнана динамічним захистом "Контакт" радянського виробництва, який в сучасних умовах морально застарів, так як не витримує влучання сучасних підкаліберних снарядів.

Тому на танках Т-64БВ зразка 2017-го року встановлено новий динамічний захист "Ніж" виробництва БЦКТ "Мікротек", який значно посилює рівень захищеності бойової машини і ефективно протидіє всім сучасним протитанковим засобам ураження: кумулятивним та бронебійним, а також ударно-кумулятивним боєприпасам типу "ударне ядро".

Звісно, можна скільки завгодно нарікати на те, що у 2019-му році Збройні сили України отримують на озброєння танки виробництва середини 1980-х років, однак з урахуванням всіх факторів, не в останню чергу фінансового, станом на сьогодні це бачиться найбільш оптимальним варіантом.

Власне, модернізована версія танка Т-64БВ покликана взяти на себе основний тягар війни у період повного переходу з танків Т-64 на танки БМ "Оплот".

А перехід цей, судячи з усього, затягнеться у часі.