Історія Майдану: як мобільна телестудія ТСН стала швидкою допомогою для поранених

Найбільш трагічні дні Майдану згадує вся країна 18-20 лютого.

Пересувна знімальна станція каналу "1+1" працювала біля Маріїнського парку, і саме ця машина стала швидкою допомогою, котра вивозила постраждалих від побиття беркутівцями і тітушками учасників мирної ходи 18 лютого.

Водій Олександр досі здригається від спогадів – навколо лежали люди, котрі помирали від звірячих побиттів або вже померли.

Спецпідрозділ міліції відтіснив людей до метро "Арсенальна", у натовп стріляли з рушниць, а тих, хто впав, гамселили десятки "антимайданівців".

Перепадало і журналістам – били дубинками по голові та ребрах, розбивали камери.

Через п’ять років на тому самому місці знову зустрічаються пересувна телевізійна станція та врятований нею Олександр.

"Якби ви тоді не під’їхали, то, може, і не розмовляли б зі мною зараз", - зізнається він.

Тоді 19-річний хлопець приїхав на Майдан із Дніпра та опинився в епіцентрі протистоянь.

Коли "Беркут" гнав людей у бік "Арсенальної", він завернув у двір і опинився один на один із тітушками.

"Я розвернувся – їх ціла купа.

І одразу вони дубинками, ногами, чим завгодно.

По голові і по ногах", - пригадує він.

До машини ТСН його дотягнути активісти, хлопець був напівпритомний, у нього були зламана нога та щелепа.

Після українських лікарень іще два місяці він провів на реабілітації в Польщі.

"Якісь там пластини вставили.

Я вже не пам’ятаю, у мене шрам залишився", - каже Олександр.

Але попри все це, хлопець ні про що не шкодує.

А водій телестанції відтоді обходить це місце десятою дорогою.

Згадує, як люди благали про допомогу, а карети швидкої туди не пропускали.

"Був чоловік, якого заносили, це був молодий хлопець.

У нього з рота вже йшла піна.

Я розумів, що ситуація йшла на лічені хвилини, треба швидше всіх вивозити", - каже він.

На той момент уже було вбито шестеро активістів, і це був лише початок найкривавіших днів Революції Гідності.