Новий винищувач для України: Чому нам вигідний американський F-15SE Silent Eagle

Всі фото – ЕРА.

Як відомо, модельний ряд української бойової авіації станом на сьогодні представлений успадкованими ще від СРСР літаками МіГ-29 (орієнтовно 72 одиниці), винищувачами Су-27 (48 одиниць), штурмовиками Су-25 (24 одиниці) та бомбардувальниками і розвідниками Су-24 та Су-24МР (сумарно до 36 одиниць).

Однак, всі вони в середньотривалій перспективі потребуватимуть заміни, адже термін експлуатації їх добігає кінця в 2025-му році, а враховуючи п'ятирічний період необхідного навчання як льотного складу, так і обслуговуючого персоналу, плюс постачання нових літаків за контрактом, визначатись з заміною потрібно не пізніше 2020-го року.

Depo.

ua пропонує цикл ознайомчих матеріалів з ймовірними варіантами заміни старих МіГ-ів і Су-шок, присутніми на світовому ринку реактивних винищувачів.

На черзі американський багатоцільовий винищувач Boeing F-15SE Silent Eagle (F-15 "Сайлент Ігл", або F-15 "Тихий орел").

Що собою представляє.

F-15SE Silent Eagle – це американський багатоцільовий винищувач покоління 4++ із застосуванням технологій зниження помітності радіолокації, що розробляється американською компанією Boeing і її закордонними партнерами.

F-15SE "Тихий орел" представляє собою всепогодний двомісний універсальний реактивний винищувач для нанесення авіаударів по високозахищеним цілям без застосування літаків супроводу чи радіоелектронної боротьби.

Ця модель була розроблена на базі двомісного винищувача-бомбардувальника F-15E Strike Eagle, який у свою чергу є однією з модифікацій легендарного F-15 Eagle.

F-15SE Silent Eagle вперше був представлений 17 березня 2009-го року, а 8 липня 2010-го року відбувся перший політ прототипу.

Однак серійне виробництво літаків стартувало лише у 2018-му році.

Головною особливістю нової моделі F-15SE Silent Eagle стало зменшення радіолокаційної помітності.

Зокрема, для зменшення ефективної площі розсіювання (ЕПР) у передній напівсфері передній край крила було покрито спеціальними радіопоглинаючими матеріалами.

Також на F-15SE встановлено конформні збройні відсіки для внутрішнього розміщення озброєння, замість конформних паливних баків, а хвостове "оперення" відхилено в зовнішню сторону на 15 градусів для кращого розсіювання радіохвиль.

Боєприпаси займають більшу частину місця в кожному конформні збройному відсіку, а залишок місця використовується для зберігання пального.

Згідно інформації розробників, ЕПР літака в передню напівсферу відповідає рівню літака 5-го покоління в конфігурації, погодженій урядом США для продажу за кордон.

При цьому проведена модернізація не знижує аеродинамічної якості F-15SE.

У порівнянні з попередніми моделями F-15, "Тихий орел" на 60% оновлений та значно посилений.

Його ресурс збільшений до 16000 льотних годин.

"Начинка".

Комплекс радіоелектронного обладнання F-15SE Silent Eagle забезпечує можливість всепогоднього та цілодобового застосування літака, автоматичний політ в режимі врахування рельєфу місцевості, підвищення ефективності ураження повітряних і наземних цілей, в тому числі малорозмірних.

До складу прицільно-навігаційного комплексу на винищувачах F-15SE входить радіолокаційна станція (РЛС) AN/APG-82(V1) з активною фазованою антенною решіткою (ФАР), а також комплексна нашоломна система цілевказівки Joint Helmet Mourned Cueing System.

Також він має засоби радіоелектронної боротьби виробництва BAE Systems, включаючи пасивну систему попередження про опромінення.

У режимі "повітря-повітря" дальність виявлення цілей становить 185 км.

РЛС має можливість виділення окремих цілей у групі при відстані до 30 м між ними, а також має режим розпізнавання окремих цілей на основі аналізу сигналів, які відбиваються від обертових лопаток компресора двигуна літака-цілі.

Також ця РЛС забезпечує одночасний супровід кількох цілей і пуск по них ракет AIM-120 AMRAAM класу повітря-повітря.

Для підвищення ймовірності виявлення цілей на зустрічних і попутних курсах на великих відстанях та на фоні земної поверхні, РЛС має режим випромінювання з високою частотою повторення імпульсів (200 к.

Гц) і стробіюванням по дальності.

Це дозволяє ефективно пригнічувати відбиття променя РЛС від земної поверхні.

У цьому режимі РЛС може супроводжувати одночасно до десяти цілей.

У режимі картографування РЛС дозволяє отримувати зображення ділянок земної поверхні, візування відбувається під кутом до 45 градусів, по обидві сторони від напрямку польоту.

Режим синтезування апертури, при роботі по наземним цілям, забезпечує роздільну здатність 38 м на відстані 300 км, а при відстані 27 км – 2,5 м.

При цьому затримка у формуванні зображення не перевищує 3-7 секунд.

Можливість отримання достатньо якісних зображень зберігається навіть при маневруванні з чотирикратними перевантаженнями.

Прицільно-навігаційна система LANTIRN забезпечує навігацію, виявлення наземних цілей і застосування зброї проти них вночі і в складних метеоумовах.

Система розміщується у двох контейнерах: навігаційному AN/AAQ-13 і прицільному AN/AAQ-14.

Вони є автономними і можуть застосовуватися незалежно один від іншого.

Апаратура навігаційного контейнера призначена для формування ІЧ зображення підстильної поверхні на індикаторі на лобовому склі (ІЛС), а також видачі інформації для забезпечення польоту в режимі слідування рельєфу місцевості.

У контейнері розміщені РЛС і ІЧ система переднього огляду з широким полем зору.

Апаратура прицільного контейнера системи LANTIRN призначена для ідентифікації, захоплення і супроводу рухомих і стаціонарних наземних цілей.

Вона забезпечує автоматичний пуск керованих ракет "повітря-земля" по шести цілям протягом 8-12 секунд.

Обладнання кабіни літака F-15SE відповідає концепції якомога більш повної взаємозамінності членів екіпажу.

Управління обладнанням та засобами виведення інформації здійснюється пілотом і оператором системи управління озброєнням незалежно.

Проте кожен член екіпажу інформується про те, які режими вибрав інший член екіпажу.

Силова установка F-15SE складається з двох двигунів, обладнаних цифровою системою управління.

Ряд елементів хвостової частини фюзеляжу і стулки основних стійок шасі виконані з титанового сплаву із застосуванням надпластичного формування і дифузійного зварювання.

Це дозволило трохи збільшити об'єм моторного відсіку і забезпечити його сумісність як з "рідними" для F-15 двигунами F100 фірми Pratt & Whitney, так і з більш потужними і великогабаритними F110 General Electric.

Паливна система включає шість паливних баків, розташованих у фюзеляжі, та два в крилах літака.

Для підвищення бойової живучості всі баки та прилеглі до них відсіки заповнені піноматеріалом – для поглинання енергії вибуху.

Загальний об'єм внутрішніх баків – 7643 л., плюс два конформних паливних бака вміщують по 2737 л., крім того, на зовнішніх вузлах підвіски може розміщуватися три підвісних паливних бака ємністю по 2309 л.

Таким чином, сумарний об'єм палива, який може взяти літак на борт складає 22044 літрів, що є рекордом для машин такого класу.

Шасі літака було посилене, щоб витримати більшу посадкову масу.

З цією метою використані гальма з вуглецевими дисками.

Озброєння.

Озброєння літака F-15SE Silent Eagle включає вбудовану гармату М61А1 (20 мм, 450 снарядів).

Бойове навантаження розміщується на зовнішніх вузлах підвіски: двох підкрильних, центральному підфюзеляжному та чотирьох конформних фюзеляжних.

При установці конформних паливних баків, частина озброєння може розташовуватися на чотирьох кутових вузлах біля нижніх бічних крайок конформних паливних баків.

Керована ракетна зброя класу "повітря-повітря" представлена КР AIM-9 Sidewinder, AIM-7 Sparrow і AIM-120 AMRAAM.

У комплект озброєння може входити до чотирьох ракет AIM-7 і AIM-9 або до восьми AIM-120.

Для нейтралізації ворожої ППО літак може застосовувати антирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM (до чотирьох під крилом).

Для роботи по наземних цілях літак може нести КР AGM-65 Maverick (до шести під крилом), широкий спектр керованих і некерованих бомб.

Про можливість використання інших типів озброєння, аналогічних зазначеним (у тому числі українського виробництва), інформації знайти не вдалося.

Використання.

Що цікаво, F-15SE Silent Eagle не перебуває і не планується до озброєння в армії США (для себе американці виготовляють засекречені винищувачі п'ятого покоління F-22 Raptor і F-35 Lightning II).

Ця модель просувається виключно на зовнішні ринки, в першу чергу, як заміна морально і фізично застарілим винищувачам F-15 Eagle всіх попередніх модифікацій.

Зокрема, Ізраїль провів кілька обговорень щодо F-15 Silent Eagle як альтернативу F-35 і запросив ескадрилью F-15SE (точна кількість не повідомляється).

Також відомо, що Саудівська Аравія замовила 84 одиниці, плюс планує модернізувати до рівня F-15 Silent Eagle наявні у неї 68 літаків F-15E Strike Eagle.

Південна Корея пішла далі і провела порівняльні випробування F-15SE, Typhoon і симулятора F-35, за підсумками яких зупинила свій вибір на "Тихому орлі", як найбільш оптимальному за шкалою "ціна-якість".

А ось Японія, яка використовувала F-15, вирішила відмовитись від F-15SE на користь більш дорогого, але більш потужного F-35.

Вартість.

Версія F-15SE Silent Eagle розроблена насамперед для міжнародного ринку.

Експортна вартість становить близько 100 млн доларів за один літак, що робить його одним з найдорожчих реактивних винищувачів четвертого покоління.

Американці очікують, що "Тихий орел" стане заміною для країн, які планували закупити багатоцільовий винищувач-бомбардувальник п'ятого покоління F-35, але не можуть собі цього дозволити через високу ціну.

Також він може бути цікавим і для покупців, які хотіли б мати винищувач п'ятого покоління F-22 Raptor, продаж якого заборонено американськими законами.

Хоча, як ми вже писали, не ціна є визначальним фактором при виборі реактивних винищувачів.

В значній мірі рішення окремо взятої країни залежить від офсетних програм, які можуть запропонувати компанії-виробники, а також від геополітичної кон'юнктури.

Чому цей варіант може бути вдалим для України.

Традиційно, тут є декілька моментів.

По-перше, успішний бойовий досвід.

F-15SE Silent Eagle є прямим нащадком легендарного F-15 Eagle, який тривалий час був найкращим винищувачем у світі, маючи на своєму рахунку 104 успішно знищених ворожих літака (переважно, радянського і російського виробництва) і жодної бойової втрати.

Модифікація F-15E Strike Eagle, на базі якої було створено "Тихого орла", також відмінно зарекомендувала себе під час багатьох бойових операцій, як то "Щит пустелі" (1990) і "Буря в пустелі" (1991) в Іраку, Боснійська війна (1993), "Союзна сила" в Югославії (1999), "Нескорена свобода" в Афганістані (2001), "Іракська свобода" (2003) тощо, де вони виконували завдання бомбардувальників, штурмовиків і перехоплювачів.

Також Ізраїль регулярно використовує F-15E Strike Eagle для забезпечення власної безпеки.

Для нас тут найголовнішим є те, що ці літаки відмінно зарекомендували себе у повітряних дуелях з російськими Су-шками і МіГ-ами.

По-друге, закупівля та використання американських бойових літаків ще більше зблизило б Україну й США у галузі військової співпраці.

А для нас у нинішній ситуації близькість до США автоматично означає віддаленість від Росії.

По-третє, американці дуже ревносно ставляться до виробництва їхніх літаків за межами США, однак нещодавно дозволили Південній Кореї виготовляти в себе частину фюзеляжу F-15SE і елементи бортової електроніки.

Науково-технічний потенціал України також міг би бути задіяний у цій сфері, якби ЗСУ мали на озброєнні "Тихих орлів".

Також не можна виключати в такому випадку і спільних україно-американських розробок.

Але й є ряд негативних нюансів.

Насамперед це підготовка льотного складу та обслуговуючого персоналу для обслуговування літаків F-15 усіх модифікацій займає кілька років, що за сучасними мірками дуже багато.

У той же час підготовка для JAS 39 Gripen і Typhoon займає близько 6 місяців.

Враховуючи те, що Україна до останнього відкладає прийняття рішення про реформування бойового авіапарку, цей показник матиме важливе значення.

Окрім цього малоймовірною виглядає ідея створення логістичного хабу для F-15SE в Україні, оскільки США мають достатню кількість військових баз по всій Європі.

А з іншого боку, співпраця з американцями у військово-повітряній сфері може у перспективі спонукати США створити військову базу й в Україні.

Як би там не було, та якщо Україна не почине вирішувати питання реформування ВПС вже зараз, то через кілька років може взагалі без авіації залишитись.

Ми й так дотягнули питання до тої межі, що нам скоро будь-який "секонд-хенд" буде за щастя.

Головне тут – не піти шляхом в нікуди і не скуповувати по всьому світу старі радянські МіГ-и і Су-шки, відтерміновуючи тим самим вкрай важливу реформу.