Рейтинги виборів: Як Порошенко робить з Тимошенко "третю непрохідну"

За даними свіжого соціологічного дослідження (проведеного з 7 по 14 лютого Центром ім.

Олександра Разумкова) трійка безумовних лідерів виборчих перегонів залишається незмінною.

Визначаючись, за кого проголосувати, українці обиратимуть переважно з трійки: або за очільника "Студії квартал 95" Володимира Зеленського, або за чинного главу держави Петра Порошенка, або за лідерку ВО "Батьківщина" Юлію Тимошенко.

Серед усіх респондентів за Зеленського хочуть проголосувати 17,5%, а серед тих, хто точно має намір брати участь у виборах, – 19%.

Приблизно рівні шанси вийти в другий тур виборів мають Порошенко (13,1% усіх опитаних і 16,8% тих, хто прийде на дільниці) і Тимошенко (відповідно 11,5% і 13,8%).

Конкуренти помітно відстали.

За лідера партії "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка мають намір проголосувати 5,9% усіх респондентів і 7,3% тих, хто прийде на вибори, за колишнього керівника фракції "Опоблоку", а нині самовисуванця і фактичного представника "Опозиційної платформи – За життя" Юрія Бойка – 6,3% і 7,1% відповідно.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко має 4,3% і 4,8% підтримки відповідно.

Кожен з решти кандидатів набирає менше 3%.

Отже, Петро Порошенко поступово відсуває Юлію Тимошенко на третє, непрохідне місце.

Ще у січні 2019 року опитування соціологічної групи "Рейтинг" назвало лідером президентського рейтингу Зеленського (19% тих, хто визначився та має намір голосувати), 18,2% опитаних підтримали Тимошенко, тоді як чинного президента – 15,1%.

Вже тоді фахівці групи "Рейтинг" відзначили зростання рейтингу як Зеленського, так і Порошенка та на противагу їм – невелике зниження рівня підтримки Тимошенко.

Попереднє, грудневе, дослідження цієї ж групи, проведене на замовлення Міжнародного республіканського інституту, демонструвало інші дані: 16% мали намір підтримати Тимошенко, по 11% – Порошенка і Зеленського.

Лідирував представник "Кварталу 95" і за даними опитування, яке провели в січні 2019 року фахівці Центру соціальних та маркетингових досліджень "Социс", Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) і Центру Разумкова.

З числа готових до походу на дільниці виборців, які зі своїм кандидатом визначилися, 23% підтримують Зеленського.

Порошенко тут теж другий з 16,4%, а за Тимошенко – 15,7% опитаних.

У рамках того опитування 20,5% респондентів заявили, що президентом буде обрано Петра Порошенка, майже 20% вірять у перемогу Юлії Тимошенко, а у вікторії Зеленського переконані 10,8% опитаних.

Які козирі принесли чинному гаранту цей проміжний результат? Перше – отримання Українською церквою Томосу про автокефалію і тур президента регіонами з цим документом.

Хто б із критиків не закидав про архаїчність посилу щодо релігії, який транслює команда Порошенка, але цей фактор очевидно таки спрацював, до чого додалась нагода для людей на місцях особисто поспілкуватися з главою держави.

Умовно кажучи, потиснути йому руку.

Фахівці з виборів говорять, що це працює.

Наступний аргумент президента, що його він пред'явив цими тижнями, внесення парламентом за ініціативою Порошенка змін до Конституції щодо перспективи членства України в НАТО і Євросоюзі.

Попри зовнішню декларативність цих речей, вони стали правильним сигналом патріотично налаштованому виборцю.

Адже серед трійки лідерів тільки Петро Порошенко дає своєму електорату чіткі меседжі про те, куди стратегічно рухатиметься країна в наступне п'ятиріччя.

У той же час, схоже, проти глави держави не спрацювали заяви відразу кількох його опонентів про підготовку фальсифікації результатів голосування.

Надалі Порошенкові теж буде що пред'явити українцям.

За відкритою інформацією, на частину виборців очікує підвищення пенсій і виплата субсидій "живими" грошима.

Опоненти натякають на передвиборчу технологію, але річ у тім, що у нас багато виборців, які звикли – раз вибори, значить щось дають.

І чому б це щось з вдячністю не взяти.

Чим можна пояснити зниження рейтингів Тимошенко? Проти неї зіграв ранній старт у агітаційній кампанії.

Ще влітку минулого року вона виклала багато своїх козирів, які конкурентам вдалося нівелювати завдяки активізації їхніх кампаній і більш свіжим інформприводам.

Зараз ЮВТ намагається закріпити сказане раніше повторами, але у виборця пам'ять коротка.

Він вимагає нових тез.

Про дешевий газ і Будапештський формат переговорів всі вже чули, нова Конституція для пересічного виборця – річ далека і незрозуміла, а тому як технологія ця тема може виявитися провальною.

До того ж, виборця може дратувати надмірна кількість явно недешевих біл-бордів кандидатки.

Тож якщо Тимошенко терміново не знайде нову "родзинку" кампанії – її падіння триватиме.

Крім того, Юлія Володимирівна припустилася кількох змістових помилок.

Її заява в Дніпрі щодо "засланої до України Заходом для проведення експериментів" в.

міністра оборони здоров'я Уляни Супрун відвернула від неї немало активістів – нехай і присутніх головним чином у Фейсбуку, проте здатних опосередковано впливати на формування порядку денного суспільства.

Ще одна її помилка - непрозорість джерел фінансування виборчої кампанії.

Порошенка можна скільки завгодно звинувачувати, що він багатий.

Але ж Юля, згідно з декларацією, "незаможна".

А на політичну рекламу витрачають чи не однаково.

Ці витрати не можуть не привернути до себе увагу прискіпливого виборця.

Складно лідерці "Батьківщини" позбавитися й приклеєного до неї ярлика проросійського кандидата.

Нарешті, кожен по своєму маленькому шматочку відкушують від її рейтингу технічні кандидати.

І не лише повний тезка.

Натомість зростання електоральних показників Зеленського може бути викликане насамперед його постійною присутністю на одному з найбільш рейтингових телеканалів і нешаблонною рекламою в соціальних мережах та на зовнішніх носіях.

Щодо останнього у незалежних спостерігачів є питання: чи можна вважати рекламу третього сезону серіалу "Слуга народу" агітацією за кандидата, який у цьому серіалі грає головну роль.

У лідера "Кварталу" вважають такі питання тиском влади.

На користь Володимира Зеленського працює і негативна налаштованість багатьох виборців щодо звиклих політичних діячів, обличчя яких не змінюються роками.

Також його неконкретність із ключовими для країни питаннями війни і миру та відсутністю чіткого означення ворога України сприяє тому, що Зеленський забирає частину міського "ватного" електорату у Тимошенко й Бойка.

Особливо на тлі некреативної кампанії останнього та його конкурента Олександра Вілкула.

І головне – на відміну від конкурентів за голоси сходу і півдня, Зеленський веде не традиційну, а тому сумну виборчу кампанію, а свого роду продовження шоу.

Це подобається частині українців.

Та назагал у виборчій кампанії ще все далеко не вирішене.

Електорат Зеленського нестійкий, виборець Тимошенко живе переважно в селах і райцентрах, куди соціологи не доходять.

Електорат Порошенка стійкий, проте за час до 31 березня можуть прилетіти "чорні лебеді", здатні суттєво змінити порядок денний.