В ЄС спростували аргументи КСУ щодо скасування статті про незаконне збагачення

28 лютого.

Антикорупційна ініціатива EUACI — найбільша програма технічної допомоги ЄС у боротьбі з корупцією в Україні — оприлюднила документ, в якому експерти зробили висновок про конституційність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, яку напередодні скасував Конституційний суд України.

Про це повідомляє УНН із посиланням на сайт EUACI, де був опублікований відповідний висновок.

“Загальним зауваженням до аргументів у конституційному поданні є їхній загальний характер”, — йдеться у документі.

У конституційному поданні від 12 грудня 2017 стверджується, що частина 1 статті 368-2 Кримінального кодексу України (КК) суперечить таким конституційним принципам, як захист від самозвинувачення, презумпція невинуватості, право на справедливий судовий розгляд і рівність сторін, принцип законності, принцип “non bis in idem” (принцип юридичної відповідальності, який означає, що особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення — ред) та принцип відсутності зворотної сили в часі.

Конституційний суд України у вівторок 26 лютого, більшістю голосів вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості.

Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків.

Ці аргументи спростовує антикорупційна ініціатива EUACI.

“У конституційному поданні не досліджуються сутність та релевантність відповідних правових принципів щодо норми Кримінального кодексу, яка заперечується, а також не проводиться поглиблений аналіз відповідної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) або іноземної конституційної практики.

Можна стверджувати, що конституційне подання також неправильно тлумачить правову норму Кримінального кодексу, яка заперечується, та ігнорує презумпцію конституційності й, таким чином, останній доступ до можливостей тлумачити цю норму кримінального права способом, що був би сумісний з конституційними вимогами”, — йдеться у висновку.

Зокрема, у конституційному поданні, стверджується, що стаття 368-2 КК порушує право особи вважатися невинною, оскільки перекладає тягар доказування зі сторони обвинувачення на обвинуваченого.

“З конкретного формулювання злочину незаконного збагачення в Україні та судової практики ЄСПЛ і конституційних судів інших держав випливає, що стаття 368-2 КК не передбачає будь-якого перекладання тягаря доказування і, таким чином, не порушує презумпцію невинуватості”, — зазначають у EUACI.

У конституційному поданні також стверджується, що визначення незаконного збагачення порушує свободу від самозвинувачення — конституційне право, передбачене статтею 63 Конституції України.

“По-перше, стаття 368-2 КК не вимагає від обвинуваченого надавати будь-які пояснення і не зобов’язує в прямій формі обвинуваченого надавати інформацію.

Підсудний має право, але не зобов’язаний надавати пояснення щодо походження активів, про незаконність яких стверджує обвинувачення.

Положення Кримінального кодексу як таке не встановлює будь-якого тягаря доведення щодо надання доказів.

Це регламентується виключно правилами кримінального провадження”, — йдеться у документі.

Якщо брати до уваги те, що стаття 368-2 КК України не передбачає перекладання тягаря доказування, а також не змушує обвинуваченого до самозвинувачення у кримінальній справі, пов’язаній із незаконним збагаченням, то, таким чином, вона також не впливає негативним чином на гарантії справедливого судового розгляду, пояснюють в EUACI.

“На думку авторів висновку amicus curiae, згаданий елемент незаконного збагачення — збільшення активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами — достатньо чітко проглядається з формулювання частини 1 статті 368-2 КК: це положення може тлумачитися як таке, що передбачає настання кримінальної відповідальності, лише тоді, коли доведено, що збільшення активів у значному розмірі не могло статися з використанням законних доходів”, — зазначається у висновку.

На думку авторів висновку Amicus curiae, основна ідея криміналізації незаконного збагачення полягає в тому, щоб усунути вимогу щодо доведення зв’язку між діями державної посадової особи та вигодою, надалі отриманою за такі дії.

“Це означає, що брак доказів на користь обґрунтованого збільшення активів становить достатню ознаку для виникнення кримінальної відповідальності.

Кримінальне переслідування за незаконне збагачення не потребує одночасного переслідування за предикатний злочин, тобто для того, щоб у межах останнього положення настала кримінальна відповідальність, потребується лише відсутність обґрунтування суттєвого збільшення активів, а не вчинення обвинуваченим інших конкретних злочинів чи правопорушень”, — кажуть автори.

“Статтю 368-2 КК слід тлумачити в світлі інших положень КК, що встановлює загальні правила застосування кримінального права в часі.

За результатами такого тлумачення немає підстав стверджувати, що визначення незаконного збагачення передбачає застосування закону зі зворотною силою”, — аргументують в EUACI.