Розкрадання в оборонці: у НАБУ назвали "безпідставними" звинувачення в покриванні корупційних схем

11:29, 13 березня 2019.

Політика.

В Антикорупційному бюро відповіли на звинувачення журналістів у заангажованості та співпраці з компаніями, які наживалися на закупівлі в оборонному комплексі.

фото УНІАН.

Національне антикорупційне бюро України заявило про маніпуляції і безпідставні звинувачення в покриванні розкрадань в Укроборонпромі, що містяться в журналістському розслідуванні Bihus.

Про це йдеться в заяві прес-служби НАБУ, оприлюдненій ввечері у вівторок, 12 березня.

У відомстві заявили, що розслідування "містить неточності, а часом і маніпуляції".

У НАБУ стверджують, що вони взагалі не уповноважені на те, щоб давати довідки про фіктивність, як і формувати чи вести перелік/реєстр компаній, що є фіктивними.

"НАБУ взагалі не уповноважене на те, щоб давати довідки про фіктивність.

Так само, як і формувати чи вести перелік/реєстр компаній, що є фіктивними.

Цим займаються зовсім інші органи.

Але НАБУ, як будь-який державний орган, зобов’язане відповідати на запити.

Впродовж 2016-2017 рр.

державний концерн "Укроборонпром" неодноразово звертався до НАБУ з проханням надати інформацію щодо компаній-контрагентів.

Відповіді НАБУ стосувалися виключно тих компаній, про які запитував "Укроборонпром", - йдеться в повідомленні.

У НАБУ зазначили, що ТОВ "Оптимумспецдеталь" згадується в чотирьох листах від НАБУ в Укроборонпром і "в жодному з них не спростовується факт того, що компанія займається протиправною діяльністю".

"Про це і йшлося у відповіді НАБУ на запит журналістів Bihus.

Аби не бути голослівними, ми надали копії цих листів журналістам.

Задля об’єктивного подання інформації їх мали би продемонструвати в ефірі програми.

Однак, на жаль, журналісти для цих листів у сюжеті місця, чомусь, не знайшли", - йдеться у повідомленні бюро.

Окрім цього, в Антикорупційному бюро відповіли за звинувачення про те, що відомство нічого не робило у розслідуванні три роки, а справа лежала й припадала пилом.

"Такого висновку можна дійти, якщо керуватися реєстром судових рішень.

Але цей реєстр крім відкритої, має ще й закриту частину.

Вона містить більшість ухвал щодо слідчих дій у кримінальних провадженнях із розслідування злочинів в оборонній сфері", - наголосили в НАБУ.

"НАБУ не "відсиджувалося", а ці три роки розслідувало корупцію в оборонній сфері.

Вже притягнуто до відповідальності за корупційні злочини в оборонці низку топ-посадовців.

З-поміж них: заступник міністра оборони, начальник бронетанкового управління Збройних Сил України, керівництво Львівського бронетанкового заводу, держкомпанії "Спец.

Експорт" (входить до складу "Укроборонпрому")", - додали в бюро.

Також у бюро наголосили, що жоден зі співробітників НАБУ не брав хабарів, а Євген Шевченко, який фігурує в розслідуванні журналістів, не є працівником відомства.

У свою чергу, одна з авторів розслідування Аліса Юрченко прокоментувала цю реакцію НАБУ на своїй сторінці в Facebook.

Вона звернула увагу, що детектив НАБУ перебуває в прямому контакті з фігурантом справи, але не викликає на допити, а питає, яку фірму фігуранта прибрати зі списку проблемних, і робить це.

Також журналістка зазначає, що інформатор НАБУ веде бізнес із фігурантом і тримає на контролі викреслювання зі списку проблемних, щоб фірма отримала транш.

"Листа отримано, гроші зайшли", - зазначає Юрченко.

"Керівництво НАБУ отримує переписку в 2017 році, читає і..

усі залишаються на своїх місцях", - виокремлює ще одну проблему журналістка.

Також, додає Юрченко, після публікації переписки журналістами в 2019 році усі все одно залишаються на своїх посадах.

"Артем Ситник забуває прокоментувати спілкування і допомогу детектива фігуранту, допомогу інформатора своєму бізнесу і розповісти, що зробило НАБУ, отримавши їх переписку два роки тому.

Каже, що погана компанія тимчасово стала хорошою, а потім знову поганою.

І це нормально.

Ніхто не відсторонений.

НАБУ використовує "модельне рішення" АП із Семочком", - пише Аліса Юрченко, коментуючи реакцію НАБУ.

"До реакції Бюро я ще сподівалася, що це якесь непорозуміння і керівництво тоді, отримавши переписку, просто не заглибилося.

Тепер здається, що все набагато гірше", - підсумувала Юрченко.

Як повідомляв УНІАН, 25 лютого проект "Наші гроші з Денисом Бігусом" оприлюднив розслідування, в якому йшлося, що син на той час першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського Ігор нібито причетний до схем масштабного розкрадання бюджетних коштів в оборонному комплексі.

У розслідуванні стверджується, що Гладковський-молодший та його партнери вступили у змову з оборонними чиновниками.

Вони скуповували військові запчастини у російських контрабандистів, а також на складах української армії.

Ціни на запчастини, які часто не відповідали будь-яким стандартам якості, були завищеними у рази.

Цей "товар" за змовою з керівництвом "Укроборонпрому" продавали на оборонні заводи.

У такий спосіб група нібито отримала від "Укроборонпрому" щонайменше 250 млн грн.

Олега Гладковського журналісти називають другом президента Петра Порошенка і "смотрящим за оборонкою".

26 лютого президент відсторонив Гладковського від виконання обов'язків першого заступника секретаря РНБО на час проведення розслідування, а 4 березня підписав указ про звільнення з посади.

Сам Гладковський заявив, що його син став заручником "брудної роботи і брудних справ" та позивається до журналістів-розслідувачів.

Генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що ГПУ розслідує оприлюднені у ЗМІ оборудки в оборонній сфері з 2017 року, а НАБУ - з 2016 року.

4 березня проект "Наші гроші з Денисом Бігусом" оприлюднив нову частину розслідування закупівель комплектуючих за завищеними цінами для підприємств "Укроборонпрому", згідно з яким чинний керівник держконцерну Павло Букін та колишній перший заступник секретаря РНБО Гладковський нібито отримували "відкати" за постачання висотомірів для ремонту в Україні Ан-26 з Казахстану.

11 березня журналісти оприлюднили ще одну частину розслідування, згідно з якою Національне антикорупційне бюро України у грудні 2016 року вважало підозрілими контракти компанії "Оптимумспецдеталь" з Харківським бронетанковим заводом і внесло її до переліку фірм з ознаками фіктивності, але пізніше викреслило з цього списку.

За даними журналістів, за таке рішення НАБУ нібито брало хабарі.

12 березня, у ДБР заявили, що відкрили провадження за фактами можливих зловживань правоохоронців у справі про оборудки в оборонній сфері.

Зокрема, йдеться про можливе отримання неправомірної вигоди службовими особами Генпрокуратури, СБУ, фіскальної служби та НАБУ.

#корупція#НАБУ#Укроборонпром#оборонна сфера#схема розкрадання коштів.