Кінець ери "зеленого тарифу"

Наприкінці року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про нову систему підтримки "зелених" електростанцій.

Високий тариф планується суттєво знизити і перейти до системи аукціонів.

Чому це важливо і що буде далі?.

Енергетична стратегія "Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність" передбачає збільшення використання відновлюваних джерел енергії в Україні до 2035 року до 25% від обсягів загального первинного постачання енергії.

Зараз частка енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ) становить близько 2% всієї генерації, а її вартість — майже 9% обороту на ринку електроенергії.

Таке фінансове навантаження спричинене "зеленим" тарифом, прив'язаним до євро.

Затверджений кілька років тому тариф — один з найвищих у Європі.

Він уже не відображає реальну вартість, яку потрібно інвестувати в будівництво сонячної чи вітрової станції з точки зору капітальних витрат.

Показовим прикладом наслідків такого несвоєчасного реагування з боку держави на коливання "зелених" тарифів є Іспанія.

Її уряд кілька років тому був змушений скеровувати понад 30% витрат на оплату енергії "зеленим" електростанціям, які давали менше 5% загального обсягу струму.

Отже, ні для кого уже не є новиною, що за останні роки значно знизилась вартість електроенергії, виробленої з ВДЕ: активний розвиток технологій призвів до поступового здешевлення обладнання.

Виникла потреба змінити підходи до підтримки виробників "зеленої" електроенергії.

Саме тому наприкінці 2018 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №8449-д щодо нової системи підтримки ВДЕ.

Згідно з ним, з 2020 року планується знизити "зелений" тариф для сонячних електростанцій (СЕС) на 25%, для вітро-електростанцій (ВЕС) — на 10%.

Це помітно здешевлює вартість "зеленої" енергії для українців, але не це головне в документі.

Основне нововведення — перехід від "зеленого" тарифу до аукціонів на постачання енергії з ВДЕ.

Аукціони визначатимуть переможця за єдиним критерієм — найнижчою ціною.

Аналіз світового досвіду проведення аукціонів на постачання енергії з ВДЕ протягом 2010-2016 років показує зниження цін у понад п'ять разів.

.

Середні ціни на електроенергію для СЕС та ВЕС за результатами аукціонів у 2010-2016 роках.

За прогнозами IRENA, до 2020 року середня вартість енергії з відновлюваних джерел зрівняється з вартістю енергії з викопних видів палива, а об'єкти сонячної та вітрової енергетики зможуть виробляти найдешевшу електроенергію.

Наприклад, у Чилі, Саудівській Аравії, Індії та США електроенергія виробляється в оптимальних для навколишнього середовища умовах — 30 дол за МВт-год.

Отже, нова система підтримки, над якою Рада ще працює в рамках підготовки документу до другого читання, повинна збалансувати інтереси споживачів електроенергії та інших учасників ринку.

Тобто, необіхідно забезпечити подальший розвиток відновлюваної енергетики, але разом з тим зменшити зростання фінансового навантаження на кінцеву ціну.

Чому необхідно знайти цей баланс?.

Аргумент 1: екологія, здоров'я та життя.

Яку додану вартість несе "зелена" енергія порівняно з традиційною? Перш за все — чисте довкілля.

Як виміряти цінність таких ресурсів? Вочевидь, вони прямо впливають на тривалість та якість життя кожного громадянина.

Звісно, екологія — не єдиний фактор, що впливає на цей показник, але один з найважливіших.

Досвід країн ЄС доводить: є низка показників, які корелюють з тривалістю життя та впливають на неї.

Серед них — агрегована оцінка екологічної ефективності, розвиток "зеленої" економіки та частка ВДЕ у структурі енергобалансу держави.

Аналіз показників емісії CO2 протягом всього життєвого циклу та їх порівняння з викопними видами палива дає такі показники для різних типів виробництва електроенергії (г CO2 екв/к.

Вт год): сонячні концентратори — 10, вітер — 12, припливи — 15, гідравлічна енергія — 20, океанічна хвильова — 22, геотермальна — 35, сонячні батареї — 40, біоенергетика — 230, газ — 490, вугілля — 820.

Ці дані ставлять на шальки терезів, з одного боку, дещо вищу плату та необхідність початкових інвестицій, а з іншого — екологічно чисту країну, гарантоване поліпшення якості життя, а отже — якісне зростання економіки.

Швейцарія у цьому рейтингу посідає перше місце за тривалістю життя.

Люди там живуть на 13 років довше за українців.

Частково — завдяки кращій екологічній ситуації, на яку впливає і рівень ВДЕ — 62%.

Схожа ситуація — в інших країнах.

.

Кореляція показників тривалості життя в різних країнах з показниками екологічної ефективності та частки ВДЕ (з урахуванням великих ГЕС), 2017 рік.

Чи варта тимчасова вища плата за "зелену" енергію додаткових днів, років чи десятиліть життя, якщо його умови будуть кращими, а екологія — чистішою? Чи варто переплачувати 2-4 грн за к.

Вт енергії, зважаючи, що основним драйвером зростання економіки держави є людський потенціал?.

Вугільна енергетика становить близько 40% світового обсягу виробництва електроенергії та є найбільшим емітентом вуглецю та забруднювачем повітря.

Вона спричиняє зміни клімату, погіршує здоров'я людей.

За останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), 7 млн людей планети щороку помирають від хвороб, пов'язаних з наслідками забруднення повітря, дев'ять з десяти жителів планети дихають брудним повітрям.

Згідно з доповіддю EEA "Забруднення повітря у Європі", опублікованою у 2018 році, рівень забруднення досі перевищує норми, встановлені ЄС і ВООЗ.

Серед основних джерел забруднення — транспорт, виробництво енергії, промисловість.

Перевищення рівня твердих частинок у повітрі стало причиною передчасної смерті близько 422 тис осіб у 41 європейській країні у 2015 році.

Аргумент 2: вартість "зелених" технологій швидко падає.

Важливим фактором широкого використання й розвитку технологій відновлюваних джерел енергії є суттєве та стрімке зниження їх вартості.

Цей фактор робить реалізацію проектів "зеленої" енергетики економічно обґрунтованою.

Зрілі технології ВДЕ, включаючи гідроенергетику та геотермальну енергію, були конкурентоспроможними протягом багатьох років.

Проте технології отримання струму з енергії сонця та вітру також отримали конкурентну перевагу в результаті технологічного прогресу та збільшення інвестицій в інновації.

Інвестори перестали сприймати сонячну та вітрову енергетику як "дорогу" галузь.

Це дозволяє ВДЕ конкурувати з традиційними джерелами без додаткового субсидування на провідних ринках світу.

З 2010 року середня вартість електроенергії із сонячної та вітрової енергії знизилася на 73% і 22% відповідно.

Різке зниження витрат на відновлювану енергію та на її накопичення здивувало навіть оптимістів.

Вартість літій-іонних акумуляторів, які використовуються в електротранспорті, з 2010 року впала на 80%.

Це додатково стимулює інвестиції у "зелені" проекти.

Очікується, що тенденція триватиме і в наступне десятиліття.

До 2025 року середня вартість електроенергії для наземних вітрових установок може знизитися на 26%, для морських — на 35%, для технології концентрованої сонячної енергії — на 37%, для технології сонячної фотоелектрики — на 59%.

Вартість стаціонарних акумуляторів може знизитися на 60%, що збільшить обсяги продажу електричних транспортних засобів.

До середини 2020-х років вони зрівняються в ціні з автомобілями з двигунами внутрішнього згорання.

Аргумент 3: швидке інноваційне оновлення основних фондів.

Українська енергетика має критично зношені та застарілі основні фонди.

Наприклад, середній вік об'єктів теплової генерації становить 48 років.

Отже, інвестиції в сучасні енергетичні технології та інновації, включаючи більш високу ефективність фотоелектричних модулів (PV) і більш потужні вітрові турбіни, вже відіграють важливу роль у прискоренні модернізації енергетичного сектору.

Останніми роками кількість винаходів та отриманих на них патентів у галузі технологій чистої енергії значно більша, ніж у традиційній енергетиці.

У довгостроковій перспективі біопаливо наступного покоління та відновлюваний водень, що утворюється в результаті електролізу, можуть дозволити ВДЕ поширитися на авіацію, судноплавство та важку промисловість.

Сенс процесу енергетичної трансформації — не заміна одного джерела енергії іншим, а економічна та індустріальна трансформація.

Декарбонізація, децентралізація та диджиталізація змінюють енергетичний сектор й усю економіку.

Чому потрібно ставати "зеленими та чистими"? Це питання цивілізаційного вибору України.

"Зелений" мейнстрим чи вуглецеве узбіччя? Нині саме галузь "зеленої" енергетики стратегічно найбільш приваблива для інвестицій.

За 2015-2017 роки було залучено близько 1 млрд дол інвестицій та введено 958 МВт потужностей відновлюваної енергетики.

У 2018 році інвестиції у цю галузь становили близько 500 млн дол.

Очевидно, що "зелені" інвестиції в найближчі роки можуть стати пріоритетними напрямами для економіки України.

Постає необхідність об'єднання різних фінансових інструментів для досягнення синергетичного ефекту.

Чому б не створити "зелений" фонд для інноваційного розвитку України? Йдеться про об'єднання інвестиційних інструментів бізнесу, банків, коштів ЄБРР, МФК.

Такий фонд міг би стати альтернативою МВФ, тільки ці гроші не потрібно буде повертати кредиторам, вони продовжуватимуть працювати на економіку країни.

Олександр Домбровський, народний депутат, в.

Голови комітету ПЕК для Економічної правди.