Газову директиву ЄС поширили на "Північний потік-2": чим це загрожує російському газопроводу

14:26, 04 квітня 2019.

Енергетика.

Поширення Газової директиви на "Північний потік-2" не означає зупинки цього проекту.

Але з тексту поправок до законодавства ЄС зрозуміло, що вони суттєво вплинуть на нього.

Євродепутати поширили Газову директиву ЄС на "Північний потік-2" / фото gazprom.

Європарламент у четвер, 4 квітня, підтримав проект документа, покликаного поширити дію законодавства Євросоюзу на газопроводи із третіх країн, включаючи російський газогін в обхід України "Північний потік-2".

Тепер для остаточного ухвалення змін до Газової директиви ЄС (частини Третього енергопакету) залишився лише один крок - затвердження їх Радою Євросоюзу.

Поширення Газової директиви на "Північний потік-2" не означає зупинки цього проекту.

Але з тексту поправок до законодавства ЄС зрозуміло, що вони суттєво вплинуть на нього, зазначає “Німецька хвиля”.

Згідно з затвердженим проектом, правила ЄС поширюватимуться лише на секцію "Північного потоку-2", що розташована на території та у територіальних водах Німеччини.

Адже саме там цей газогін підключається до газотранспортної системи ЄС.

Це зумовлено тим, що ЄС не може поширювати своє право за межі країн Євросоюзу.

Таке формулювання з'явилось 8 лютого внаслідок компромісу між Німеччиною, яка підтримувала проект газогону повністю, та Францією, котра оголосила, що всупереч позиції Берліна підтримає зміни до Газової директиви.

Згідно з компромісною позицією, за застосування нових правил під наглядом Єврокомісії відповідатиме німецький регулятор - Федеральне агентство з мереж.

Деталі Берлін зможе прописати у міжурядовій угоді з Москвою, але і вона неможлива без згоди з Брюсселя.

Коли зміни до Газової директиви набудуть чинності, вона поширюватиметься на всі газопроводи - наявні та майбутні.

Утім, у правилах закладені два винятки.

Перший з них звільняє від застосування Третього енергопакета газопроводи, збудовані до дати набуття змінами чинності.

Очікується, що це станеться влітку.

Тож на звільнення від дії нормативів може претендувати "Північний потік-1", який запустили у 2011-2012 роках, але не "Північний потік-2", адже його навряд чи встигнуть добудувати та підготувати до запуску до літа цього року.

Другий виняток стосується нової інфраструктури.

Його застосування можливе за умов, прописаних ще чинною директивою.

Переговорникам від Європарламенту вдалося посилити ці вимоги.

А саме, що виняток не повинен шкодити ні конкуренції на ринку, на якому діятиме новий газогін, ні безпеці поставок всередині ЄС.

Запит на звільнення повинна буде подати Nord Stream 2 AG - компанія, котра будує "Північний потік-2".

Цей запит розглядатиме німецький регулятор.

Він і виносить рішення про те, чи робити виняток для цього газопроводу.

Утім, про це німці повинні повідомити Єврокомісію, яка має повноваження змінити або скасувати рішення про виняток.

І це рішення буде юридично обов'язковим для Німеччини.

Позиція ж Єврокомісії полягає у тому, що трубопроводи з третіх країн повинні діяти за тими ж правилами, що і газопроводи всередині ЄС.

Ці правила покликані забезпечити конкуренцію та захистити права споживачів.

Перше з них передбачає, що транспортуванням газу не може займатися та сама компанія, яка "блакитне паливо" видобуває і продає (так званий анбандлінг чи "роз'єднання активів").

На даний час Nord Stream 2 AG планує експлуатувати "Північний потік-2" після його запуску.

І оскільки ця компанія належить "Газпрому", то вимогу анбандлінгу вона не виконує.

Тому для того, щоб запустити цей газопровід, необхідно буде створити незалежного оператора.

Третій енергопакет передбачає низку запобіжників для гарантування незалежності оператора.

Наприклад, він має володіти активами, необхідними для транспортування газу, має сам наймати власний персонал, повинен мати всі права самостійно ухвалювати рішення щодо транспортних активів і можливість залучати кошти на ринках капіталу.

Чи відповідає оператор цим вимогам, визначає національний регулятор.

Це називається сертифікацією.

Про неї також необхідно повідомляти Єврокомісію, і вона здійснює нагляд за дотриманням газового законодавства.

Ще однією вимогою є надання доступу до труби третім компаніям.

Це складно забезпечити щодо "Північного потоку-2", оскільки він починається в Росії, де монопольне становище займає "Газпром".

Тобто, якщо якась компанія з ЄС захоче купити газ у Центральній Азії, вона зможе забронювати для нього потужності "Північного потоку-2", але чи транспортувати його територією РФ, вирішуватиме "Газпром".

Тому на практиці цю вимогу забезпечуватимуть тим, що "Газпром" не зможе використовувати всю потужність "Північного потоку-2", пояснює DW чиновник ЄС на умовах анонімності.

Частину його потужності доведеться тримати вільною для інших компаній.

Інші правила для газогону - прозорість, зокрема і щодо безпеки постачань, а також тарифи на транспортування, які не порушують конкуренцію.

Ці тарифи встановлюватиме не власник труби, а національний регулятор.

В цьому аспекті важливо, що Газова директива поширюватиметься лише на ту секцію "Північного потоку-2", яка розташована на території Німеччини.

Якщо Берлін і Москва домовляться про спільну методологію тарифів, то вона і застосовуватиметься.

Якщо ж ні, то німецький регулятор застосує свої тарифи до німецької частини труби.

Поширити дію Газової директиви на газопроводи з третіх країн Єврокомісія запропонувала ще у листопаді 2017 року.

Упродовж усього 2018 року ці зміни не рухалися у Раді ЄС.

Припинила їх блокування Румунія після того, як перейняла головування у Раді ЄС із січня 2019 року.

Після цього всі учасники законодавчого процесу почали у пришвидшеному режимі просувати ухвалення відповідних поправок до законодавства ЄС.

#Північний потік-2#газопровід в обхід України.