Wall Street Journal: Польща рада заробітчанам з України, але це може змінитися

17:46, 09 квітня 2019.

Світ.

38.

Якщо польська економічна динаміка зміниться, антиукраїнські голоси почнуть звучати гучніше.

За останні роки кількість поляків з позитивним ставленням до України скоротилася / фото Zaxid.

Чотири з половиною роки тому Марина Каралоп спакувала речі й переїхала з України в Польщу.

За цей час такий же шлях зробили близько двох мільйонів інших українців.

І це найбільша хвиля міграції в Євросоюз за останні роки.

Уряд Польщі відмовляється виконувати квоти союзу на прийом біженців з Сирії, Афганістану й Еритреї, чиє масове прибуття змінило європейську політику, піджививши популістські партії на континенті.

Водночас, як пише Wall Street Journal, Варшава приймає українців, які шукають кращого життя після вторгнення в Україну у 2014 році.

«Я бачу своє майбутнє тут.

Тут спокійно, комфортно, мені все подобається», - каже 40-річна Каралоп, яка разом з чоловіком керує агенцією з працевлаштування у Варшаві.

Їхній бізнес допомагає працевлаштуватися іншим українців.

14-річна донька подружжя вільно розмовляє польською і ходить в місцеву школу.

«Найбільша причина, чому ми тут – це майбутнє нашої дитини.

В Польщі всі дороги будуть відкриті для неї», - сказала Каралоп.

Польща у 2017 році видала більше дозволів на проживання, ніж будь-яка інша країна ЄС.

І 86% цих документів отримали саме українці.

На них загалом припадає 18,7% іммігрантів у всьому ЄС.

Цей приплив провокує демографічні зміни, які будуть мати довгостроковий вплив на Польщу.

Країна з населенням 38 мільйонів людей фактично не мала етнічних меншин з часів Другої світової війни, після якої велика єврейська спільнота на польській території масово знищувалася нацистами.

Східний кордон Польщі перемістився на захід.

Таким чином, регіони, населені білорусами й українцями, були виключені.

Однак, потік людей на захід кидає виклик в Україні.

Масова еміграція стала також темою цьогорічної виборчої кампанії.

Екс-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко перед першим туром називала еміграцію другою найбільшою загрозою для країни після військової агресії Росії.

Більшість кандидатів погоджувалися, що українських працівників потрібно якось повернути додому.

Але цього не станеться, поки економіка країни не почне зростати швидшими темпами.

Польща теж страждає від нестачі працівників.

Тож польський консервативний уряд віддає перевагу українцям, тому що вони християни, а не мусульмани, як біженці з Сирії й Афганістану.

«В Польщі існує загальний консенсус, що ми не хочемо імміграції в стилі постколоніального Заходу», - сказав колишній спікер парламенту й екс-міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

«Люди думають, що християни – це нормально, а нехристияни – ні.

Християни асимілюють, а люди з іншою вірою – ні.

Все просто», - додав він.

Багато польських політиків і чиновників люблять вказувати на спільну історію і тісні зв’язки між Україною і Польщею в культурній сфері, схожість між мовами й кулінарних традиціях.

Річ Посполита включала більшу частину української й білоруської території до кінця 18 століття.

А довоєнна Польська Республіка включала нинішні західні українські регіони.

«В Польщі є традиція жити разом з українцями й білорусами», - каже директор Польського інституту міжнародних справ Славомир Дебський.

«Традиція моноетнічної Польщі відносно нова.

У неї два головних автори – Адольф Гітлер і Йосип Сталін.

Люди в Польщі розуміють інстинктивно, що ці культури можуть мирно жити разом без конфліктів», - додав він.

Польський депутат Томаш Жимковський погоджується: «Відмінності між нашими культурами дуже невеликі.

А коріння наших народів переплетені».

Але спільна історія має також і безліч кривавих сторінок.

Видання нагадує про українські повстання проти польських феодалів, які відображені в українській літературі, а також протистояння між польськими й українськими націоналістами під час Другої світової війни.

Колишній польський депутат Кшиштоф Боск, який тепер обіймає посаду віце-президента «Національного руху» - правої партії, яка виступає проти імміграції, — наголошує, що історична спадщина вимагає припинення української імміграції в Польщу.

«Це історичний факт, що у нас колись була велика українська меншина.

І в деяких регіонах українці були більшістю.

Але спільних традицій не було.

І напруга була дуже велика.

Саме тому ми сьогодні два окремі народи», - сказав Босак.

Відносини між офіційним Києвом і Варшавою сьогодні хороші.

Але між ними все одно існує певна напруга через різні погляди на минуле.

Москва ж намагається використати це, щоб вбити клин між сусідами.

«Кількість людей у Польщі з позитивним ставленням до України сильно скоротилося за останні роки.

Може виявитися, що прийняття українських мігрантів було тимчасовим.

Якщо економічна динаміка Польщі зміниться, антиукраїнські голоси стануть голоснішими», - сказав історик Петро Тима, який очолює Спілку українців у Польщі.