Командующий ООС Сергей Наев: Армия вне политики, нам есть чем заниматься

Війна на Донбасі, якій нещодавно виповнилося п'ять років, в останні місяці відійшла на другий план через гарячу президентську кампанію.

Хоча бойові дії зі щоденними зведеннями по вбитих і поранених не припиняються.

Генерал-лейтенант Сергій Наєв вже майже рік командує Операцією об'єднаних сил (ООС) на Донбасі, а загалом на фронті він від початку війни.

У ексклюзивному інтерв'ю BBC News Україна командувач ООС розповів, як виборча кампанія в Україні впливає на ситуацію на Донбасі та дисципліну бійців, від чого несуть втрати Об'єднані сили та їхній супротивник, а також скільки території вдалося відвоювати за минулий рік.

Локальні наступальні дії по всьому фронту.

BBC News Україна: Якою зараз є війна на сході України?.

Сергій Наєв: З боку супротивника конфлікт повністю контролюється російським керівництвом (Кремль заперечує участь своїх військових у бойових діях на Донбасі.

- Ред.).

За потреби, у будь-який момент російське керівництво дає команду і за лічені години відбувається загострення.

Це потрібно, щоб через військові дії й підвищення градусу напруги на сході нашої країни Кремль мав можливість впливати на політику.

Небезпека обумовлена також постійною присутністю вздовж державного кордону, зокрема біля району ООС, сил російської армії, які нарощують боєготовність.

Збільшується кількість оновленої, модернізованої і навіть новітньої техніки.

Постійно проводяться тренування - авіації та комплексів дальнього вогневого враження, зокрема новітніх ракетних комплексів, які зараз надходять до частин російської армії.

Тобто, у будь-який момент може відбутися загострення, аж до локальних наступальних дій по всій лінії зіткнення...

Але за роки АТО і перший рік ООС якісно змінилися українські військовослужбовці, озброєння та військова техніка ЗСУ.

Українська армія 2019 року - це зовсім не те військо, що ми мали п'ять років тому.

Постійно вдосконалюємось, адже і противник часто змінює тактику та стратегію.

Є достатньо сил, щоб адекватно реагувати на всі спроби агресора змінити ситуацію не лише у військовому плані, а й у широкому спектрі гібридних викликів.

BBC News Україна: Чи змінилася ситуація на фронті через вибори?.

Н.: Після першого туру виборів градус напруги підвищився.

Так РФ показує українцям - не забувайте, що у вас є проблема, за якою стоїмо ми, і лише від нас залежить, як розвиватиметься конфлікт Росії з Україною.

BBC News Україна: Яка ситуація з втратами? Мало не щодня є новини про загиблих.

Н.: За рік кількість втрат вдалося суттєво зменшити.

Вживаємо заходи для безпеки бойових завдань на передньому краю, а також усуваємо небезпеку через виведення з ладу вогневих точок ворога, що ведуть вогонь по наших позиціях.

Противник продовжує застосовувати міномети 120-го та 82-го калібрів, артилерійські системи калібру 152 та 122 мм.

Нещодавно знову зафіксували використання саморобних реактивних систем залпового вогню «Партизан» біля Орловки.

BBC News Україна: Від чого найбільше втрат?.

Н.: Залежить від бойової обстановки.

На початку ООС рік тому супротивник обстрілював наші позиції великокаліберною артилерією, іноді - реактивними системами залпового вогню.

І основні втрати були від осколків снарядів та мін.

Потім зусиллями Об'єднаних сил використання ствольної артилерії знизилося.

Восени супротивник вже більше обстрілював з протитанкових ракетних комплексів (ПТРК), автоматичних гранатометів і стрілецької зброї.

А зараз бойові дії ведуться тими ж ПТРК, мінометами і снайперами.

BBC News Україна: Від чого загинула Яна Червона? У ЗМІ були різні дані про пряме влучання у бліндаж.

Н.: Там було влучання у спостережний пост - то не був бліндаж.

Дві міни від міномета «Нона».

Війна протитанкістів.

BBC News Україна: Як проходить «війна протитанкових комплексів»? Українська сторона за останні місяці почала їх використовувати значно більше.

Н.: Об'єднані сили отримали новітні зразки ПТРК українського виробництва, покращилася навченість особового складу - підготовка проходить у спеціальних навчальних центрах за межами району ООС.

Командири бригад направляють туди бійців, які здатні навчатися і мають мотивацію.

А далі бригада прибуває у район ООС вже з навченими розрахунками й новітніми ПТРК, і застосовує їх по всій воєнній науці.

BBC News Україна: Як показує себе український ПТРК «Стугна»?.

Н.: «Стугна» виправдала всі очікування.

Коли починали їх отримувати літом минулого року, то проводили змагання між протитанковими підрозділами.

Там були розрахунки і з ПТРК радянських зразків, «Штурм» та «Фагот», і зі «Стугнами».

У радянських комплексів були проблеми, наприклад, невихід ракет чи промахи.

А «Стугна» їх набагато перевершила - відмічали, що кожен постріл у ціль.

BBC News Україна: Супротивник також використовує новітню зброю?.

Н.: Російсько-окупаційні війська на Донбасі випробовують свої ПТРК - ми помічали комплекси «Корнет», а також снаряди «Краснополь» (Новітній російський керований снаряд калібру 152 або 155 мм.

- Ред.).

Їх не так багато, але випадки є.

Цивільне населення.

BBC News Україна: Яка ситуація з цивільним населенням у зоні бойових дій?.

Н.: Ми ввели поняття «району бойових дій» і «зон безпеки».

Перший - район, охоплений бойовими діями уздовж лінії зіткнення...

А «зони безпеки» розташовані на контрольованих територіях поруч із лінією розмежування.

Туди, за моїм рішенням, може обмежуватися чи заборонятися доступ, щоб убезпечити мирне населення у разі загострення.

Діють спеціальні методики запобігання втрат серед цивільних, фіксуємо і аналізуємо всі надзвичайні випадки.

І зараз вдалося значно скоротити кількість поранень чи загибелі мирних мешканців.

Це підтверджують і міжнародні гуманітарні організації..

(За даними Місії ООН з прав людини, у 2018 році на Донбасі було 55 загиблих і 224 поранених цивільних, що «вдвічі менше, ніж кількість жертв цивільного населення у 2017 році та найменший річний показник за весь конфлікт».

Щоправда, мова йде про ситуацію з обох боків фронту.

- Ред.).

BBC News Україна: А що з того боку?.

Н.: Нам відомо, що восени минулого року у Горлівці загинуло троє дітей через підрив на мінно-вибухових загородженнях російсько-окупаційних військ.

Діти змогли спокійно вийти на лінію зіткнення...

А місяць тому люди, які поверталися через КПВВ «Троїцьке», підірвалися на мінно-вибуховому загородженні за кількадесят метрів від пункту пропуску ворога, на його території.

Їхній «рупор» Безсонов (Речник «Народної міліції ДНР».

- Ред.) пояснював, що винен водій.

Тобто, там робота з захисту цивільних абсолютно неефективна.

Відвоювали 20 км.

BBC News Україна: Не так давно повідомлялося про просування Об'єднаних сил під Горлівкою.

Яка взагалі ситуація з просуванням вперед?.

Н.: За період ООС справді було взято під контроль ряд територій та покращене тактичне положення на певних ділянках.

У тому числі й під Горлівкою, де відновили контроль над населеними пунктами Південне (колишня назва Ленінське) і Шуми.

Загалом за час ООС у деяких місцях вдалося покращити тактичне положення на глибину від двох до п'яти кілометрів, а загальна площа території, що повернули під контроль української влади, - близько 20 квадратних кілометрів.

Так ми відновлюємо ситуацію відповідно до Мінських домовленостей - тобто, Об'єднані сили не перетинають лінію, встановлену угодами.

А також ми створюємо можливість для відновлення інфраструктури та безпечних умов для цивільних.

BBC News Україна: А супротивник робить аналогічні спроби?.

Н.: Так, але жодного разу це йому не вдалося.

Пам'ятаємо, як біля Желобка на Луганщині на День державного прапора була атака на позиції 24-го батальйону.

Вона не вдалася.

(Мова про бій 23 серпня 2018 року, коли загинуло четверо бійців штурмового батальйону «Айдар», ще семеро були поранені.

У штабі ООС тоді повідомляли, що втрати супротивника були ще більшими.

У невизнаній «ЛНР», навпаки, стверджували про спроби ЗСУ атакувати та їхні втрати.

- Ред.).

Є і дрібніші спроби - виведення диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ), що намагаються захопити наші передові позиції.

Це трапляється мало не щодня, але кожен раз безуспішно.

BBC News Україна: Які найпроблемніші місця на фронті?.

Н.: ДРГ активно діють на Маріупольському напрямку, на Донецькому - зі сторони Спартака, є спроби на Авдіївській промзоні, під Попасною, а також біля Кримського на Луганщині.

2 тисячі «кадрових військових РФ».

BBC News Україна: Українська сторона неодноразово заявляла про присутність кадрових російських військових на Донбасі.

Н.: Російська присутність тут справді не обмежується поставками боєприпасів чи пального.

За нашими даними, росіянами комплектуються керівні посади «республіканських органів держуправління», «органи військового управління» оперативного і тактичного рівня, командні посади окремих підрозділів.

І хоча є тенденція до зменшення присутності кадрових російських військових, основу керівного командного складу від батальйону до «армійського корпусу» займають російські кадрові офіцери і генерали.

Вони розглядають «відрядження» на схід України як обов'язковий етап просування по службі.

Також кадрові російські офіцери є військовими радниками, інструкторами, командирами підрозділів бойового і оперативного забезпечення.

Їхня кількість нами оцінюється у понад 2 тис.

BBC News Україна: Якби теоретично існували гарантії невтручання РФ у ситуацію на Донбасі, за який час українська армія могла б взяти під контроль території «республік»?.

Н.: Ми розглядаємо різні варіанти воєнних дій, тому, звісно, є і такі замисли.

Що ж до строків - то операція зі звільнення тимчасово окупованих територій має бути дуже і дуже швидкоплинною.

«Легенди» супротивника.

BBC News Україна: У щоденних зведеннях прес-центру ООС кожен раз говориться і про втрати т.

«ДНР» і «ЛНР» - вони майже завжди там суттєво вищі, ніж з українського боку.

І при цьому постійно говорять про некомплект у їхніх підрозділах.

Тож іноді такі дані про втрати супротивника викликають недовіру.

Як отримують цю інформацію?.

Н.: Цій інформації можна довіряти так само, як інформації нашої розвідки.

Відомості про втрати ворога ми беремо з кількох джерел: радіоперехоплення, оперативні дані з лікарень про прізвища і характер поранень чи летальні випадки.

І саме співпадіння інформації різних джерел дає можливість все це оприлюднювати.

BBC News Україна: А що з некомплектом їхніх підрозділів? Чи проводять вони мобілізацію?.

Н.: Мова не йде про мобілізацію, але нестача особового складу у них катастрофічна.

Дані розвідки свідчать, що укомплектованість їхніх підрозділів значно нижча від нашої.

Про це, до речі, казали і полонені, захоплені в районі селищ Піски та Мар'їнка.

BBC News Україна: Світлана Дрюк, яка входила до командування одного з підрозділів «ДНР» і нещодавно перейшла на український бік, розповіла, що в їхніх «армійських корпусах» нібито підготовлені документи для оформлення кадрових російських військових у випадку великого загострення.

Ви перевіряли цю інформацію?.

Н.: У випадку широкомасштабних чи локальних дій у планах ворога справді є плани посилення за рахунок російсько-окупаційних військ.

Може відбутися захід окремих груп російських військових, які отримають документи «з легендою» батальйонів і бригад 1-го і 2-го «армійських корпусів».

Крім того, всі російські кадрові військові та співробітники ФСБ, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, видають себе за різних посадових осіб окупаційної влади - немовби вони насправді з Донеччини і Луганщини.

Розвідка чітко відстежує, хто і під якою легендою працює.

BBC News Україна: Також повідомлялося, ніби під час переходу Світлани Дрюк у «ДНР» сталася диверсія й вибухнули сім чи вісім танків.

Н.: У них бувають випадки, коли на полігонах через неправильну експлуатацію виходить з ладу техніка.

Що ж до танків, то, за нашою інформацією, там було недбальство, через які вони підірвалися.

Мова йшла про шість танків.

BBC News Україна: В українських соцмережах часто ширяться відео блогера Штефана «Штірліца» про знищення техніки й вогневих точок супротивника.

Що це за відео? Вони реальні?.

Н.: Анатолій Штефан є не лише блогером, а й чинним офіцером ЗСУ.

Він працює по даному напрямку і, наскільки я знаю, його відео справжні.

Думати про політику немає часу.

BBC News Україна: Не можемо не спитати про те, як політика і вибори впливають на ООС?.

Н.: У період виборів кількість провокацій в інформаційному просторі дуже зростає, особливо в районі ООС.

Ширяться «фейки» з різних проблемних питань, акценти на важливих для ворога моментах, є спроби дезорієнтації суспільства і поширення панічних настроїв.

Тут основа мета - т.

«керований хаос»...

Ми в Об'єднаних силах розуміємо, що період виборів для ворога є чи не найкращим моментом для прихованих спецоперацій по розхитуванню ситуації, внесенню розколу у суспільну думку, створенню невиправданої напруженості серед місцевого населення, що може дестабілізувати обстановку в регіоні.

Тому на час виборів командування Об'єднаних сил запровадило цілий комплекс заходів для нормалізації ситуації і протидії ворожій інформаційній агресії.

BBC News Україна: А який вплив виборів на самі Об'єднані сили? Впливають на дисципліну?.

Н.: Про дисципліну можу сказати, що нам вдалося зменшити не лише бойові втрати, а й небойові.

Покращили рівень правопорядку - у кілька разів зменшили злочинність у підрозділах ООС.

Наприклад, нещодавно за моїм розпорядженням затримали одного комбата, який організував незаконний збір коштів з підлеглих для власних потреб.

BBC News Україна: Тобто, вся ця передвиборча лихоманка на дисципліну в ООС ніяк не вплинула?.

Н.: Армія та Об'єднані сили - завжди поза політикою, нам є чим займатися.

Перед нами ворог, і коли кожен день відбиваєш ворожі обстріли і думаєш, як запобігти загрозам на день наступний, то на щось інше не залишається часу.

BBC News Україна: У соцмережах можна зустріти дописи, де військові обіцяють звільнитися з армії, якщо переможе той чи інший кандидат у президенти.

Ви зустрічали такі настрої?.

Н.: Порядок проходження військової служби чітко регламентований.

Таких підстав, щоб звільнитися з ЗСУ, не передбачено.

Настрій один - бити ворога.