«Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову…» Дуже мудрі слова Ліни Василівни Костенко.
Але за останні п’ять років ми вийшли з передінфарктного стану.
Зробили дуже багато.
Українською мовою говорить з нами якісний інформаційний продукт: кіно, книга, радіо і телебачення.
Розквіт української мови після століть тотальної русифікації - це місія, яку нам належить звершити.
Повага до прав людей, які говорять російською та іншими мовами – це теж важливо.
Це - європейська практика, якої ми неухильно дотримуємось і будемо дотримуватися.
І люди доволі швидко переконаються, що новий закон на це право жодним чином не зазіхає.
Хотів би подякувати більшості російськомовних громадян за те, що з розумінням ставляться до необхідності підтримки української мови.
Я теж, до речі, вивчив її вже у зрілому віці.
Робота над законом тривала кілька років.
Із нього прибрали і каральні інспекції, і структури, які би могли тиснути на бізнес.
Текст став гармонійним і збалансованим.
Підпишу закон, щойно він надійде мені на підпис.
Зауважте, що ухвалення закону ми свідомо винесли за рамки виборчої кампанії, бо насправді він не про вибори.
Він про мову.