Каннський кінофестиваль відкриває фільмам шлях у світ — голова Держкіно Пилип Іллєнко

2 фільми представлять Україну на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі.

Пройде 14-25 травня в місті Канни, Франція.

Стрічка "Додому" режисера Нарімана Алієва ввійшла до програми "Особливий погляд", а картину "Анна" ізраїльського постановника Декеля Беренсона відібрано до програми короткометражних фільмів.

ua поспілкувалася з головою Держкіно Пилипом Іллєнком на прес-конференції, присвяченій участі України в Каннах.

Які ваші очікування від конкурсу, від нагородного аспекту Каннського кінофестивалю? Чи він визначальний?— Ні, я вважаю, що він не визначальний.

Нагороди на фестивалях — і це стосується не тільки Канн — це завжди дуже суб'єктивна оцінка.

Це ж не спорт, де є об'єктивні показники: хто краще тренувався, той швидше пробіг.

Це завжди питання смаку конкретних членів журі.У таких престижних фестивалях, як Каннський, важлива сама участь.

Важливо те, що це побачить аудиторія - критики, інші кінематографісти.

Фільм потрапить у фокус.

Це відкриває подальший шлях для дистрибуції в усьому світі.

Каннські стрічки купують вже тільки тому, що вони були в Каннах.

А для самих кінематографістів участь у цьому фестивалі — це все одно що для футболіста вийти на поле у фінальному матчі Чемпіонату світу з футболу.

Просто зіграти.

Навіть якщо твоя команда програла — це значить, що вона друга в світі.

Звичайно, коли є й нагорода, це завжди ще більш круто.

Але її відсутність не означає поразки — як це часто заведено в Україні сприймати.

Фільми "Додому" і "Анна", які цього року представляють Україну в Каннах — що вони мають сказати європейському глядачу?— Я ще не дивився фільм "Анна", не мав можливості.

А стрічку "Додому" вже бачив, ще на етапі фінального монтажу.

Вона тоді не була остаточно завершена, але вже можна було скласти враження.

Канни завжди обирають не просто фільми, які є певним художнім висловлюванням.

Вони намагаються враховувати актуальність, зокрема соціально-політичну.

Очевидно, що в роботі Нарімана Алієва вона є.

Це фільм кримськотатарською мовою про особисту драму, яка трапляється внаслідок анексії Криму та війни на Донбасі.

Головні герої безпосередньо пов'язані з наслідками цих подій.

У картині показано всю глибину драматизму і трагічності ситуації та людей, які потрапили в ці обставини.

Стали, з одного боку, заручниками, а з іншого — є проактивними, намагаються діяти.

Але "Додому" не виключно про це.

Також це історія стосунків сина і батька.

Історія дорослішання молодої людини, яка перетворюється з юнака в чоловіка.

Пізнає себе.

Втрачає та знову знаходить орієнтири, пов'язані з пошуком і вибором між сучасним модерновим світом і традиційними цінностями.

Чи вони обов'язково мають бути протиставлені, чи все-таки можливе їхнє органічне поєднання? Стрічка зачіпає за живе, бо всі ці процеси відбувалися так чи інакше в житті кожної людини.

Наріман, будучи молодою людиною, зміг дуже глибоко розкрити всі ці складні теми.

А це часто не вдається навіть людям, які мають значно більший життєвий досвід."Додому" - це не дидактична історія.

Анексія Криму та війна на Донбасі — органічні частини сюжету.

Це кіно про взаємини, вибір подальшого життя, про майбутнє.Чи відомо щось про прокат в Україні?— За словами продюсера Володимира Яценка, вони планують подавати фільм на розгляд Оскарівського комітету.

Це означає, що принаймні технічний прокат має відбутися до кінця вересня (Згідно з умовами премії "Оскар", стрічка повинна бути в прокаті в країні, від якої подається заявка, не менше ніж 7 днів поспіль хоча б в одному кінотеатрі.

- Gazeta.

Очевидно, що прем'єра буде десь найближчим часом.

Можливо, на Одеському кінофестивалі.

Можливо, на початку осені.Щоб українські глядачі подивилися "Додому" — не менш важливо, ніж європейські? Одна справа — світу показуємо, а інша — самим собі.— Ми чітко маємо розділяти, що є кіно мейнстрімне, розраховане на широку глядацьку аудиторію й касу.

Як наприклад, "Скажене весілля" чи "Я, ти, він, вона".

А є фільми, розраховані на фестивальний успіх.

І в сьогоднішніх реаліях поєднати це в Україні, мені здається, поки що неможливо."Додому", думаю, матиме касові показники, близькі до тих, що продемонстрував "Донбас" Сергія Лозниці.

Як для артхаусного фільму "Донбас" зібрав доволі велику касу — більш ніж 3 млн грн.

Це дуже хороший показник для фестивального кіно в українському прокаті.

Думаю, що фільм Нарімана очікує десь така сама кон'юнктура ринку.

Це просто реалії.

Отака є кількість людей, які готові дивитися серйозне, складне кіно.

Програма українських заходів у межах Каннського кінофестивалю має такий вигляд:16 травня – український прийом, що пройде за підтримки Посольства України у Франції;17 травня – бізнес-ланч Meet Ukrainian Producers, який проводиться четвертий рік поспіль Фондом Ігоря Янковського спільно з Держкіно;22 травня – світова прем'єра фільму "Додому";23 травня – світова прем'єра фільму "Анна".