Мандрівниця розкрила 6 причин поїхати в Непал без великих грошей

Більшість туристів прилітає в Непал тільки для того, щоб потім піднятися на Еверест або "навирішувати" собі доступ до Тибету (якщо, звичайно, взагалі прилітає).

Олена Сатарова провела місяць в гірській країні не зробивши ні того, ні іншого.

Тепер розповідає, чим там можна ще займатися і як воно взагалі подорожувати самій по країні, де в нічних автобусах їздять одні чоловіки, а знання англійської допомагає хіба що в спілкуванні з буддистськими ченцями, пишуть на ресурсі bit.

Плюс-мінус рівнинну місцевість можна знайти тільки на півдні, на кордоні з Індією, решта - гори більше, гори трохи менше і гори середньої висоти.

Але давайте про все по черзі.ПРИЧИНА 1.

ЖОДНИХ ПРОБЛЕМ З ВІЗОЮУ листопаді я перший раз у своєму житті вирушила зимувати в Таїланді.

До нового року мені вдавалося щасливо там жити та працювати.

Але потім я раптово закрила ноутбук, з'їхала з чудо-будиночка на острові Самуї й почала кататися по Таїланду без мети та розуміння "хто ми, навіщо ми та куди ми йдемо".

Коли віза вже майже закінчилася, я зрозуміла, що треба ж кудись їхати.

На квиток в Україну грошей не вистачило б все одно, та й не хотілося в в цілому.

Тому Air.

Asia і спеціальна пропозиція для охочих полетіти в Катманду! Беремо! Грошей на картці залишилося РІВНО на цю саму привабливу пропозицію.

А 200 останніх доларів готівкою вистачить, щоб купити візу на місяць (40 $ за 30 днів - і ніяких довідок з банків) і ..

там подивимося.

ПРИЧИНА 2.

КОПІЙЧАНІ ЦІНИСкажу відразу, в Непалі дійсно все дуже дешево.

Саме дороге блюдо в самому туристичному місці буде коштувати гривень 40.

А так - я перший час обідала в місці, де чай з молоком, коржі, рис, каррі обходилися в 100 непальських рупій (близько 30 гривень).Непальці не дурні, розуміють, що для "білих людей" їх ціни копійчані.

Білі люди, у свою чергу, дійсно не паряться і їздять тільки на таксі, їдять тільки в ресторанах в центрі та особливо по місту не гуляють.

Так тільки, по храмах, в які їм дозволять увійти.

Тому у непальських пацанів очі з орбіт вилазять, коли вони бачать, що туристка 1) одна; 2) відмовляється від таксі; 3) плететься шукати автобус; 4) ще 15 раз відмовляється від таксі; 5) сідає в перший-ліпший автобус і каже "везіть мене джаст стрейт дазент метер вер".

Вартість проїзду по Катманду - гривень 5.ПРИЧИНА 3.

ПОДРУЖИТИСЬ З МІСЦЕВИМИУ Катманду немає проблем з пошуком готелю або хостелу.

Я скористалася сайтом hostels.

com і знайшла собі пристойний хостел за 100 грн на добу зі сніданком (в гривнях недешево, в доларах - самі розумієте).

Наступного ж ранку виявилося, що в цьому хостелі живуть, крім мене, всього лише двоє людей.

І обидва ці людини - з Києва.

Київ - це добре, але хотілося б все-таки якогось місцевого Ханумана в друзі, щоб пояснив, що до чого тут насправді.

Чому всюди школи творчого розвитку Монтессорі, а сміття уздовж доріг стільки, що можна будувати замки? Чому всередині будинків холодніше, ніж зовні, а розетки працюють годин 5 на добу? Чому торговець мандаринами знає англійську як професор університету, а водії автобусів ні бельмеса взагалі? І чому, врешті-решт, уздовж дороги від аеропорту немає ніяких покажчиків англійською? Та й в центрі теж немає.Я знала, що врятувало б мене в такій ситуації, коли б я був в Європі.

org, звичайно! А в Непалі що? Виявилося, він же врятував і в Непалі.ПРИЧИНА 4.

НАВЧИТИСЯ ГОТУВАТИ КАРРІЗ Рохамом з Лалитпура (сусіднім з Катманду містом, що самі місцеві вважають районом Катманду) ми домовилися зустрітися біля Храму Мавп (Monkey Temple).

Рохам виявився людиною серйозним - в окулярах і на байку.

Пізніше Рохам втирав мені, що з касти брахманів, а коли я відмовлялася вірити, нагадував, що у нього взагалі-то айфон і, знову ж таки, байк!"У Непалі не так багато людей мають свій мотоцикл, - повчав мене випускник непальської бізнес-школи.

- Непал - дуже красива країна, але дуже бідна".

Гімалаї, як не крути, енергетика валить з ніг.

Але місцевих з ніг валить не тільки це.

Поки я жила з Рохамом і його братом в Лалітпурі, народ в Катманду щосили бастував.

Я з подивом дізналася, що ще якихось 20 років тому Непал був монархією.

Республікою він став з 2007 році, чому передував масовий терор маоїстів; Громадянська війна; божевілля принца, який розстріляв всю родину і застрелився сам; авторитарна політика нового короля; союз провідних політичних партій з маоїстами; і, нарешті, проголошення королівства демократичної федеративною республікою.

Останній король Непалу досі живий, але його більше не вважають інкарнацією бога Вішну.

Загалом, політичне життя Непалі настільки насичене, що коли там людям думати про те, як стати багатшими.

Вони все б'ються - між собою або один з одним.

Основне джерело валютних надходжень - іноземний туризм - і той здувся, тому що рожевощокому Джеку якось страшнувато стало їздити в країну, де через кожен кілометр величезні армійські полігони.Індія і Китай з радістю підтримують чинний порядок речей, тому що їм Непал якраз і вигідний як "тіньова зона" - бідної, дикої та готової на все заради ста доларів.

Нічого не нагадує?Але це я щось зовсім відвернулася.

Мова ж не про це, а про те, що живучи в будинку з непальцами, я навчилася готувати непалське каррі.

І взагалі - дізналася, як закочувати ситні вечері з нічого.

Безцінне вміння для українця.

ПРИЧИНА 5.

DO NOT WORRY, BE HAPPYКоли кулінарна школа була повністю пройдена, я вирушила в Похара, щоб півтора тижня займатися тільки йогою і пробіжками.

Індія Індією, а Непал - це теж країна, в якій понад 70 відсотків населення індуси, так що тут аж кишить гуру, готовими передати знання.

Я вирішила залишити інтернет-гуру причесаним європейцям і зайнятися своїм тілом самій.

Йогу практикую вже близько трьох років, тому потрібно було просто знайти місце, де голова сама попроситься торкнутися землі, а ноги - неба.

Похара виявилася саме таким місцем.

Точніше, не сама Покара, а маленький "Селище щастя" (так і називається) поруч.

Похара - це містечко, звідки стартують експедиції на головні вершини світу.

У 60-х Похара заполонили хіпі й з того часу це місце, куди приїжджають, щоб "встромляти".

Наприклад, зі мною в хостелі жив дід з Лондона.

Каже, щороку приїжджаю сюди на 4 місяці.

У діда борода 30 сантиметрів і все пальця в кільцях.

Ось що він там робить цілими днями?ПРИЧИНА 6.

НАВЧИТИСЯ СПІЛКУВАТИСЯ, НЕ ЗНАЮЧИ МОВУХто не індуїст в Непалі, той, звичайно, буддист.

Інакше і бути не може, адже на північі - Тибет, а на півдні - селище, в якому народився сам Будда.

Лумбіні називається.

Раз я вже вмію готувати та стояти на голові, саме час для медитації.

Такими словами я собі заспокоювала перші дні в монастирі М'янми на території Лумбіні, в якому проходила віппассану.

Там я познайомилася з дівчинкою, яка організовує волонтерські програми.

Тільки не ті, де заплатите 500 доларів і щипати діток за щічки, а справжні.Як проходила медитаційні практики розповідати не буду, скажу лише, що коли вийшла з храму, то зрозуміла, що спілкуватися можна і не знаючи мови.

Наприклад, за допомогою інтонацій.

Цей нове уміння допомогло мені більше не боятися сісти не в той автобус.

А щоб вивчити мову - досить слухати, як кажуть ченці.

Такому чистому й інтонаційно вивіреній англійській, як у них, позаздрить навіть англієць.

Катерина Бакланова з Харкова з чоловіком і донькою три роки тому переїхала жити до Праги.

Про особливості життя та страхову медицину Катерина й розповіла.