11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну постанову, в якій наводилися претензії до кримськотатарського населення: начебто масова зрада й масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації.
Насправді жодних доказів цього не було.
Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам’яті.
Згідно історичних документів, до операції було залучено 32 тис.
співробітників НКВД.
Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину.
У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів.
Протягом двох днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 191 044 особи.
Окремо 5989 людей, обвинувачених у співпраці з німцями, та іншого "антирадянського елементу" заарештували під час депортації й доправили до ГУЛАГу.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар у місцях заслання.
Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис.
кримських татар.
Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених господарів.
"Коли почалася депортація, батька з нами не було, він воював на фронті.
Маму і нас – шестеро дітей солдати викинули з будинку, ми так і не встигли нічого із собою взяти.
Голодні та роздягнені ми дісталися в Узбекистан, в колгосп "Назарбай" Бекабадського району.
Дали нам маленький будиночок, де дах був нарівні з землею.
Ми ледве вмістилися туди зі своєю сім'єю.
У 1944 році першим помер братик Решат, наступного року сестричка Мевіде.
Мама день і ніч плакала і після смерті сестри прожила 3 дні.
Наступного дня після смерті мами зайшов сусід Абдулла аг'а і передав страшну новину про те, що помер брат", – розповів свідок депортації Феріде Меджитова.
Після депортації радянський режим удався до нівелювання історичної пам'яті про кримську державність та кримських татар.
25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.
Повернутись додому після війни було неможливо, оскільки радянська влада вела суцільний контроль за особистим життям татар у місцях заселення.
Кожного місяця жителі таких концентраційних поселень зобов’язані були відмічатися у відділі міліції.
А ті, хто намагались повернутись до Криму або протестували проти утиску, переслідувались судовими органами.
Джамала нагадала світові правду.
Світ почув біль вигнаних із Кримського півострова 2016 року на Євробаченні.
Тоді співачка Джамала перемогла з піснею "1944", в якій розказала історію кримськотатарського народу.
Головним змістом пісні є пам'ять про страшні трагедії минулого задля уникнення їх у майбутньому.
За приспів співачка взяла слова кримськотатарської народної пісні Ey, güzel Qırım.
Пісню присвячено трагічним подіям минулого, зокрема депортації кримськотатарського народу.
Переслідування кримських татар триває.
Так званий віце-прем’єр-міністр кримського уряду Руслан Бальбек назвав пісню політичною спекуляцією української влади, яка має на меті нав'язати європейцям "штучно створений образ про буцімто переслідування кримських татар у російському Криму".
Втім відверта брехня Бальбека спростовується численними переслідуваннями та ув’язненнями кримських татар, які тривають на окупованій території нині.
2014 року почалася агресія РФ проти України та анексування півострову Крим.
Багатьох людей, які виступали проти окупаційної влади, почали утискати не тільки морально, а й фізично.
Одним із перших постраждалих став Решат Аметов.
Його тіло з ознаками катування знайшли 15 березня 2014 року.
На той момент в Криму діяли "зелені чоловічки", приналежність яких до російських збройних сил була визнана пізніше.
27 березня російські силовики здійснили один із наймасштабніших обшуків від початку окупації Криму.
Зокрема, було затримано понад 20 осіб.
В Євросоюзі засудили репресії на півострові.
Тим часом Держдеп США та Велика Британія звернулися до Росії з вимогою негайно звільнити затриманих кримських татар.
Нещодавно суддя Ленінського райсуду Ростова-на-Дону Володимир Барвін продовжив на три місяці, до 15 серпня, термін арешту в СІЗО кримськотатарському волонтеру Шабану Умерову, громадському захиснику Різе Ізетову, волонтеру й активісту Руслану Сулейманову, обвинуваченим за другою сімферопольською "справою Хізб ут-Тахрір".
Також у мировому суді Білогірського району винесли вирок неповнолітньому кримському татарину Абдураману Абдувелієву у вигляді 6 місяців обмеження волі.
І це лише частина затриманих людей на окупованій території.
Крім того, напередодні 18 травня окупанти проводили "профілактичні бесіди" з кримськими татарами.
Про це повідомляє ATR.
"Дільнична" поспілкувалася з прийомним сином Джемілєва, повідомивши, що він числиться в "списку членів терористичної організації".
"Я вважаю, що це була спеціальна операція перед 18 травня по залякуванню кримських татар, щоб люди не могли вийти на площу і висловити своє співчуття, співчуття своєму народові, який був 18 травня 1944 року депортований", – повідомила дружина лідера кримськотатарського народу Сафінар Джемілєва.
Рефат Чубаров заявив, що не виключено, що російські окупанти готують нові масштабні провокації щодо кримських татар.
Сьогодні, 18 травня, по всій Україні проходять акції з нагоди роковин депортації кримськотатарського народу.
Нині корінні кримчани закликають українців не забувати окупований Крим та акцентують увагу на потрібності автономії півострова у складі України.
І поки РФ продовжує користуватись тиранськими методами попередника – Радянського Союзу – голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров звернувся до усіх громадян України і закликав 18 травня о 12:00 по всій території України і в окупованому Росією Криму – вшанувати хвилиною мовчання пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу.