Зерно на контролі, або чи загрожує Україні нова хвороба кукурудзи?

Згідно із офіційним повідомленням, опублікованим на сайті Держпродспоживслужби, 14 травня 2019 року державні фітосанітарні інспектори при проведенні контролю імпортних вантажів в ВМО № 1 «Західний» Київської області у у відібраних зразках з партії кукурудзи для попкорну вагою 41,5 тонн, походженням з США, виявили карантинне захворювання, що відсутнє на території України, – диплодіоз кукурудзи.

На запит Agravery.

сom у Держпродспоживслужбі повідомили, що заражена партія кукурудзи для попкорну надійшла за фітосанітарним сертифікатом F-F-17143-08168244-7-N, який виданий національною організацією захисту рослин (НОЗР) США.

Держпродспоживслужбою відповідно до Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів № 13 “Керівництво щодо нотифікації про невідповідність та екстрені дії” підготовано нотифікацію, яка буде надіслана до країни експортера через Міністерство закордонних справ України.

У відомстві зазначили, що це не перший випадок виявлення державними фітосанітарними інспекторами надходження з США вантажів кукурудзи, які заражені диплодіозом, зокрема у 2016 році було зафіксовано 7 випадків виявлення (загальна кількість – 83,3 тонн); за 2017 рік – 4 випадки (загальна кількість – 124,3 тонн); за 2018 рік – 7 випадків (загальна кількість – 123,7 тонн).

До зазначених цих заражених вантажів було застосовано фітосанітарний захід – переробку.

У чому небезпека?.

Диплодіоз кукурудзи – це захворювання, яке викликають гриби Diplodia zeae Lev.

Патоген вражає стебла, листя та качани, може бути уражене і коріння рослини.

Інфекція поширена в США і деяких інших країнах, зустрічається в Грузії.

Для України та Росії – це карантинне захворювання, і безпека території контролюється законодавчими приписами та фітосантірними вимогами країн.

Як розповідає завідувач лабораторії ТОВ НВК «Ірлен» Олена Попюк, диплодіоз вражає кукурудзу в будь-якому віці.

Однак максимально сприйнятливі до інфекції рослини при вступі в фазу молочної та молочно-воскової стиглості.

Зараження зернівок здійснюється і в період зберігання.

На стеблах, в більшості випадків на нижніх міжвузлях і вузлах, виникають бурі плями.

Потім відбувається розм'якшення тканин і злам стебла.

Часто формується грибниця білого кольору.

У місцях побуріння утворюються спочатку білі, а потім і чорні утворення – пікніди.

«Збудником інфекційного початку диплодіозу кукурудзи є заражене насіння і уражені рослинні залишки, що збереглися в поле з минулого року.

У першому і другому випадках патоген зберігається і життєздатний протягом 3-4 років.

При затягуванні збирання розвиток захворювання на початках посилюється», – засвідчує Попюк.

Диплодіоз кукурудзи в разі сильного розвитку і відсутності ефективних заходів боротьби викликає значну втрату урожайності на полях.

Заражене насіння погано проростає и формує зріджені сходи, і зараджує решту насіння у сховищах при зберіганні.

Найбільш небезпечним диплодіоз є для тварин та ВРХ, оскільки може викликати атаксію та параліч, але й для людини ця грибкова інфекція може бути небезпечною, призводячи до низки хвороб.

Втім, як додає заступник директора з наукової роботи Інституту захисту рослин Сергій Ретьман, ця хвороба саме для українських кліматичних умов не є настільки небезпечною.

Адже найкраща температура для проростання спор Diplodia zeae Lev - + 20° C.

Для успішного розвитку хвороби ідеальна температура – + 28°C - + 30°C.

Інтенсивний розвиток захворювання спостерігається в регіонах, де сума опадів в період з липня по вересень становить 500 мм и більше, а середньодобова температура не опускається нижче + 20 °C, тоді як в Україні температури нижчі і вологи – меньше.

Президент «Фітосанітарної асоціації України» Владислав Седик коментує, що це далеко не перший випадок завезення в Україну американського зерна зараженого диплодіозом та іншими хворобами, і за останні роки обсяги поставок можна уже обчислювати десятками тонн.

«Це не є правилом, але випадки зараженої продукції походженням із США трапляються.

А от найбільшими порушниками фітосанітарних правил нашої країни є Туреччина та Іспанія, які везуть цитрусові, і у них найчастіше виявляють заборонені організми чи хвороби», – пояснює фахівець.

За його словами, у певному сенсі добре, що це кукурудза не насіннєва, а для попкорну, і піддається під час приготування подальшій термічній обробці.

Звичайно, якби ця продукція потрапила на стіл українців не було позитивно, проте це менша шкода, аніж для польової індустрії.

Як приклад він наводить ситуацію із колорадським жуком, якого до 50-тих років минулого століття на території України не було, але через недостатній контроль жуки потрапили і до різних країн, і тепер є справжнім лихом для фермерів.

«Саме тому чітке дотримання фітосанітарних вимог та правил кожної країни є настільки важливим.

Якщо цього не робити, то фермери матимуть багатомільйонні збитки, адже будуть вимушені вживати заходів для боротьби із новими шкідниками та хворобами», – засвідчує Седик.

Щодо можливих фітосанітарних заходів, які будуть застосовані до цього конкретного вантажу, то згідно із міжнародним законодавством, тут є три варіанти розвитку подій – якщо є технологічна можливість, то можна провести знезараження.

Але технологія знезараження не працює на хворобах, фумігація застосовується лише при виявленні у товарі шкідників, друга опція – утилізувати партію за кошти власника, і третє – вантаж може бути повернутий до країни-відправника.

«Привезти контейнер в Україну і повернути назад – дорого, тож найімовірніше, власники цього вантажу зараз витирають сльози, і готуються дивитись як спалюють їх кукурудзу в Україні.

Ну а надалі ці американські контрагенти будуть ретельніше читати правила ввозу продукції», – коментує Седик.

Робота над іміджем.

Опитані Agravery.

com експерти сходяться на думці, що випадків завезення зараженої продукції до України останні роки стало суттєво більше, особливо це стосується зараження трипсом чи середземноморською плодовою мухою.

Важко сказати напевне, чи це просто сподівання експортерів на те, що українська сторона не буде так прискіпливо дивитись на імпортний товар, або просто не настільки ретельна підготовка та лабораторна перевірка партії, чи інші фактори.

Те, що українські фітосанітарні фахівці прискіпливо оглядають і розвертають невідповідні товари на кордоні, можна вважати позитивним сигналом.

Надсилання ноти американській стороні у цій ситуації також змусить їх краще контролювати партії.

«Щоправда, робота має бути обопільна – як у напрямку імпорту, так і у напрямку експорту української продукції за кордон.

Адже кількість скандалів із неякісною продукцією походженням з України останні сезони просто зашкалює, і у майбутньому може коштувати «бойкотом» на ринках.

Треба працювати на імідж країни, тоді і до нас завозитимуть лише найкраще», – рекомендує голова ВГО «Фумігаційна асоціація» Тамара Подберезняк.