Новое правописание: міт, павза и фавна. Действительно ли все так сложно?

Одобрение Кабинетом Министров новой редакции правописания украинского языка порождает много вопросов о его введении и использования.

Социальные сети стали площадкой для споров не только о чисто языковых новациях, но и о целесообразности изменять правописание.

Мы собрали самые распространенные вопросы и комментарии и адресовали их специалистам.

Один из них – член Национальной комиссии по вопросам правописания, директор Института языкознания имени А.

Потебни НАН Украины, профессор, доктор филологических наук Богдан Ажнюк (Укр.).

«Не змінюються лише мертві мови».

Чи не найчастіше ті, хто долучився до обговорення правопису і не є фахівцями у галузі мовознавства, передусім питають, навіщо взагалі треба було впроваджувати якісь зміни.

Також багатьох бентежать складні і нелогічні, на їхню думку, нові правила.

Зокрема, це стосується слів, винесених у заголовок цього матеріалу, які у старому правописі писалися як «міф», «пауза» і «фауна», а тепер матимуть два варіанти вживання.

Передусім фахівці наголошують, що правопис стосується виключно письмової мови, він нікого не змушує в усному мовленні використовувати слова по-новому.

Головним завданням понад трьох років роботи правописної комісії було унормувати написання слів.

«Кожна мова у світі оновлюється, лише дві мови не зазнають змін – латинська і санскрит, бо це мертві мови.

А жива мова розвивається», - каже професор Богдан Ажнюк.

У випадку із українською мовою, додає він, вона ще й звільняється від нашарувань, що з'являлися внаслідок історичних факторів, зокрема, русифікації за часів СРСР.

«Ніхто не говорить еталонною мовою, і це навіть було би протиприродно, як протиприродно пити дистильовану воду.

Але дистильована вода – це еталон води.

Мовний еталон, мовний стандарт, який, приміром, має Британія, - так само потрібен.

Це архіважливо для національної єдности країни», - переконаний Ажнюк.

Цей текст написаний з урахуванням нового правопису.

Які новації ви помітите? Наприкінці статті знайдете інформацію про те, які з них були використані.

Навіщо правопис ухвалювали саме зараз, хіба у країни немає нагальніших справ?.

Національна комісія з питань правопису працювала над документом понад три роки.

Вперше проєкт документа був опублікований у серпні 2018 року.

Після того тривало громадське обговорення та дискусії фахівців.

Тому в остаточній редакції правопису було враховано чимало зауважень.

А загалом праця над українським правописом тривала впродовж останніх 30-ти років, тричі змінювався склад правописної комісії.

Коли правопис починає діяти і чи буде перехідний період?.

Правопис вже почав діяти – з моменту його затвердження Кабінетом Міністрів і оприлюднення.

Тобто, якщо будь-хто з нас вже сьогодні напише і опублікує щось за правилами правопису 2019 року, то ця людина вчинить відповідно до норм, бо є урядова постанова.

Але офіційне оприлюднення відбуватиметься у кілька етапів.

Остаточним оприлюдненням вважатиметься випуск друкованої книжки, збірника на замовлення Міністерства освіти та науки України.

Станом на сьогодні правопис оприлюднений на сайті Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України.

Третього червня текст нової редакції українського правопису буде опублікований на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук, які є співрозробниками нового правопису.

Як повідомляє сайт Міністерства освіти, «з цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення».

«Коли з'явиться остаточна версія друком - з великою точністю сказати важко.

Але з попереднього досвіду можу сказати: правопис 1989 року, який діяв до цього часу, був надрукований у 1990-му.

Думаю, що друковані зміни до правопису з'являться десь впродовж такого часу або швидше, бо технічні можливості зараз, звісно, кращі, ніж 20 років тому», - пояснює Богдан Ажнюк.

Наступний етап запровадження – це розпорядження міністерства освіти та науки із планом впровадження нової редакції правопису у школах та інших навчальних закладах.

Також мають бути надруковані нові підручники, методичні рекомендації педагогам.

Тобто запровадження правопису - це процес, а не одномоментна дія.

Що робити вчителям, учням, студентам, засобам масової інформації?.

Правопис впроваджуватиметься поступово, поетапно.

Оцінювати учнів, студентів під час ЗНО чи інших атестацій будуть лише після того, як вони пройдуть відповідне навчання за цими правилами.

Міносвіти працює над циклом розпорядчих документів, в яких все буде унормовано.

«Варто наголосити, що ми маємо нову редакцію правопису, а не цілковито новий правопис.

Кількість змін не є критичною, характер змін теж не дуже драматичний і вивчити його буде нескладно», - запевняє пан Ажнюк.

Він також звертає увагу на те, що правопис передбачає паралельне використання слів нового і старого правописів, хоч є і кілька винятків, коли слова можуть вживатися без варіантів.

«Тобто хто дотепер писав «ніжності», «мужності», «Білорусі» і писатиме так далі, не зробить помилки.

І той, хто напише «ніжности», «мужности», «Білоруси», також не помилиться», - пояснює Богдан Ажнюк.

Слово «індик» не потрапило під новий правопис, хоч і заполонило інтернет.

Як виявилося, «индик» був лише у проєкті, а не в остаточній редакції.

З його слів, у практичному плані нова редакція правопису є досить дружньою.

Варіативність притаманна багатьом мовам світу, каже науковець, вона ніяк не регулюватиметься й існуватиме у майбутньому.

«Деякі варіанти слів живуть століттями, десятиліттями.

Деякі - протягом короткого часу.

Простий приклад зі словом «шафа».

Мало хто знає, що раніше було два варіанти вживання цього слова, причому першим, більш вживаним, був той, що зараз не використовується – «шахва».

Але він не прижився», - каже Ажнюк.

«Мова має здатність саморегулюватися, хоч, звісно, мають бути пропорції - інституційне регулювання і внутрішні закони самої мови», - додає він.

Як використовувати новий правопис в офіційних документах?.

Фахівці наголошують, що в офіційних текстах правильним буде не використовувати різні варіанти написання слів, причому перевага має бути надана словам за новим правописом.

Це допоможе уникнути юридичних колізій у майбутньому.

Чи з'являться правописні зміни в електронних словниках і на вебсайтах з перевірки правопису?.

Це одне із завдань Міністерства освіти і науки.

Ці ресурси в інтернеті підвладні певним інституціям, структурам, тому міносвіти мають контактувати з ними, аби стимулювати впровадження нових правил.

Скільки уряд має витратити коштів на нові підручники, словники, зміну назв?.

Представники національної правописної комісії кажуть, що про значні кошти не йдеться.

Підручники оновлюються щороку, тому додатково державне замовлення зросте несуттєво, можливо, на кілька відсотків.

У 1989 році також було чимало критики, коли в українську абетку повернули літеру Ґ.

А зараз її легко встановити на будь-яку клавіатуру.

Богдан Ажнюк також сказав, що усі роки правописна комісія працювала на волонтерських засадах, жодних коштів уряд їй не виділяв.

Чи може скасувати чи зупинити впровадження правопису новий уряд?.

Оскільки правопис був затверджений постановою Кабінету Міністрів, теоретично вона може бути скасована урядом.

Однак, як зауважує директор Інституту мовознавства, для скасування постанови, що стала наслідком кількарічної роботи, необхідно, аби уряд, Міністерство освіти та науки взяли на себе не лише політичну, але й фахову, наукову відповідальність і пояснили причини, через які це робиться.

«Давайте пофантазуємо.

Наприклад, підставою стане те, що прем'єр-міністрові чи ще комусь не подобається цей правопис.

Але це виглядатиме як шарж.

Скасування може бути на підставі висновку якогось кваліфікованого органу.

Але тоді треба довести, що правопис був підготовлений нефаховими шарлатанами», - каже Богдан Ажнюк.

«Сумніваюся, що хтось візьме на себе відповідальність щось подібне заявити.

Тим паче, що для цього вже був час - на етапі обговорення, впродовж кількох останніх років», - зазначає він.

Водночас фахівці визнають, що оцінювати швидкість та ефективність впровадження нового правопису складно, оскільки це залежатиме від багатьох факторів, у тому числі від того, хто працюватиме у новому уряді.

У цьому матеріалі використано такі слова відповідно до нового правопису – проєкт, вебсайт, Міносвіти, єдности, архіважливо.