Як великий Кривий Ріг міг стати маленьким Чорнобилем!

Хоча й не дуже часто, але періодично переглядаю інформаційні ресурси з публікаціями за тематикою моєї професійної й наукової діяльності.

Розумію, переймаюсь й завжди звертаю особливу увагу на питання, пов’язані зі станом екологічної безпеки в Україні.

Після чорнобильської катастрофи у 1986 році ця проблема особливо хвилює не тільки українців, але й увесь світ, який пильно відслідковує ситуацію у цій сфері й нашу державну екологічну політику.

На сьогодні висновки українських й міжнародних спеціалістів однозначно свідчать, що антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники в розвинутих країнах світу.

Тривалість життя у нас становить в середньому 66 років (у Швеції – 80, у Польщі – 74).

Значною мірою це зумовлено забрудненням, яке відбувається внаслідок виробничої діяльності підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості та паливно-енергетичного комплексу, повідомляє ПіК.

У цьому контексті у мене спочатку не викликала особливого занепокоєння подія, що сталася у другій половині березня поточного року в місті Кривий Ріг – поблизу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату й поряд з річкою Інгулець.

Там були виявлені закопані у землі (сховані) 22 бочки з хімічним препаратом іноземного виробництва.

Заспокоїла всіх начальник відділу по зв’язках з громадськістю компанії «Метінвест» Олена Бутенко, яка 28.03.19р.

в інтерв’ю криворізькій телерадіокомпанії «Рудана» повідомила: «Кілька днів тому на території мікрорайону Інгулець місцеві мешканці знайшли бочки з невідомою речовиною… дослідження підтвердили, що це мало небезпечний реагент для збагачення руди…».

Однак у цій же інформаційній стрічці знаходжу повідомлення, що у криворізьку міську лікарню № 17 поклали на стаціонарне лікування з ознаками хімічного отруєння чотирьох співробітників ІнгГЗК, які транспортували «знахідку» на зберігання до складських приміщень комбінату.

Повідомлялось також, що кілька бочок були розгерметизовані й це спричинило витікання продукту, в зв’язку з чим органи поліції проводять розслідування за статтею 239 ККУ щодо забруднення й псування земель.

Такі обставини спонукали мене до більш глибокого й детального аналізу зазначених фактів.

Й ось що я тримав.

Як виявляється, у 22 бочках місткістю 180 літрів кожна знаходиться не небезпечна, а якраз особливо небезпечна хімічна речовина– флотаційний препарат «LILAFLOT» виробництва шведської компанії «Akzo.

Nobel» /місто Стокгольм/, про що, крім іншого, свідчить лист безпеки підприємства-виробника.

Використовується він в Україні виключно на Інгулецькому комбінаті, й поставляється невеличкою львівською фірмою «Пролог».

А що сталося б, якби всі 22 бочки розгерметизувались? Разом з колегами-хіміками провели розрахунки, й отримали висновки, які вражають жахливими наслідками:.

«Гранично допустимі концентрації (ГДК) у воді водних об’єктів господарсько-питного й культурно-побутового водокористування, мг/дм3, не більше: ізодецилоксипропіламіну – 0,1, згідно з «Санітарними правилами і нормами охорони поверхневих вод від забруднення».

довідково: ізодецилоксипропіламін – діюча речовина «LILAFLOT».

Тобто, приймаючи до уваги ГДК й виходячи з того, що 0,1 мг/дм3 = 0,1 г/м3, отримуємо результат:.

- при попаданні приблизно 5000 кг (вміст 22 бочок) хімічної речовини «LILAFLOT» в грунт стають небезпечними для життя й здоров’я людини п’ятдесят мільйонів кубічних метрів води (5000х1000) : 0,1 = 50 000 000 м3».

Тобто п’ятдесят мільйонів кубічних метрів води, яка споживається у різних формах мешканцями криворізького регіону, стали б небезпечними для життя людей!.

Згідно з Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» серед основних завдань національної екологічної політики значиться: а) невідворотність відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та відповідальність органів виконавчої влади за доступність, своєчасність і достовірність екологічної інформації.

Тому маю питання до влади від імені наукової громадськості:.

- Які результати розслідування кримінального провадження та чому не проводиться слідство за статтями 241 і 242 ККУ, які передбачають відповідальність за забруднення атмосферного повітря /є факт отруєння людей/ й порушення правил охорони вод /бочки знаходились неподалік надзначимої для регіону водної артерії – річки Інгулець/?.

- Які результати перевірок, проведених Службою надзвичайних ситуацій, Міністерством екології та іншими відповідальними відомствами й установами?.

Володимир Хиля.

Доктор хiмiчних наук, професор кафедри органічної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент Національної академії наук України.