Як реагувати батькам, якщо дитина гомосексуал: поради психолога

Здоров'я 24 поспілкувалося з особистісноорієнтованим терапевтом, практичним психологом та членом УСП Владленою Дмитрієвою, щоб зясувати чому виникає гомосексуальність, як батькам реагувати на цю інформацію, та що робити, щоб це не розкололо сім'ю.

Психолог Владлена Дмитрієва.

“Формулювання запитання "Як батькам реагувати на камінг-аут?" має на увазі те, що інформація є особливою, що для її прийняття потрібні особливі зусилля, що батькам недостатньо просто її почути, вони мають впоратися із нею.

Також це запитання узагальнює реакцію всіх батьків, які дізнаються про гомосексуальну орієнтацію своєї дитини.

Хоча "всіх" не існує”.

Різні батьки мають різний рівень знань про оточуючий світ, різний світогляд, різне ставлення до сексуальності та різні стосунки із своїми дітьми.

Якщо ми говоримо про тих батьків, в яких інформація про гомосексуальну орієнтацію сина викликає необхідність саме впоратися, тривогу, напругу, то потрібно спершу з'ясувати, які є причини напруги.

Батьки можуть хвилюватися за небезпеку дитини через ставлення спільноти, до якої належить сім'я гомосексуальної людини.

Батьки можуть переживати через те, що, на їхній погляд, дитині буде важко зустріти кохану людину й вона не буде щасливою.

Батьки можуть бути приголомшеними через те, що мають жорсткі уявлення про "норму" і новина про гомосексуальну орієнтацію людини ламає рамки цієї норми.

Сексуальну орієнтацію не можливо змінити.

Рекомендації батькам будуть залежати від причини їхнього неспокою.

У випадку, коли батьки непокоються за свою дитину, можна говорити про те, як саме вони можуть підтримати сина (чи доньку), що зробити для його чи її безпеки.

Якщо батьки вбачають проблему саме в орієнтації – тоді допомогою їм стануть знання та пошук інформації професійного (а не побутового) рівня.

Так, вже майже 30 років, з 1990 року, гомосексуальна орієнтація людини є виключеною з Міжнародного Класифікатору Хвороб (визнаний міжнародною медичною спільнотою перелік хвороб, який регулярно переглядається).

Вона визнана особливістю людини.

Сексуальна орієнтація не потребує лікування та її неможливо змінити.

Ані фармакологічно, ані хірургічно, ані зусиллям волі.

Аргументи щодо "неприродності" вибору істоти своєї статі не витримують критики, адже в природі, –серед рослин, тварин, комах безліч прикладів саме такого вибору.

Психолог Владлена Дмитрієва.

“В тому, щоб не відштовхнути свою дитину, а підтримати її, батькам допоможе довіра до себе та своєї дитини.

Повага до її особистого життя.

Інформованість та готовність вчитися й відкривати для себе нові грані життя, навіть якщо вони не збігаються з їхніми усталеними уявленнями про це життя.

Обговорення з батьками сексуального боку свого життя часто є важким і для дітей, і для батьків.

Батькам краще взяти тайм-аут при утрудненні і прямо сказати про це”.

Мовляв, мені зараз важко про це розмовляти (немає досвіду, брак інформації), я підготуюся та ми поговоримо через, – і вказати конкретний термін.

Підготуватися і повернутися до розмови.

Можливо, будуть потрібними декілька розмов, можливо, буде не дуже легко.

Та довірливі стосунки варті зусиль.

Вже майже 30 років гомосексуальність не вважається хворобою.

Питання щодо причин тієї чи іншої сексуальної орієнтацій – одне з низки питань про людину, на які ще немає однозначної наукової відповіді.

Поки що науково доведеним є факт, що сексуальний вибір формується ще в пренатальний період розвитку.

Та що за сексуальну орієнтацію "відповідає" мозок.

Всі інші припущення, що періодично з'являються, наразі залишаються на рівні припущень.

Гомосексуальну поведінку було зафіксовано в більш ніж у 400 видів ссавців та птахів.

Тому деякі науковці схиляються до думки, що сексуальна орієнтація має генетичні причини.

За оцінками експертів, зараз в Україні нараховується 1,2 мільйона представників сексуальних меншин.